Херуви́м — у біблійній символіці – надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні – ангел вищого чину; (перев. мн.) церковна пісня, яка починається цим словом.
Приклад вживання
Багато на покуті ікон було розмальованих, і роблених квіточок, і херувимів. (Марко Вовчок)
Перед очима її церква .. Співають херувими; а їй під груди щось підкочується, лізе з горла і так хочеться крикнути дико. (М. Коцюбинський).
Походження
сгр. χερου̃β, χερουβίμ «т.с.» походить від гебр. Kěrū́bh (мн. Kěrū́bhīm) «крилатий ангел», утвореного від семітської основи *karuba-, очевидно, «бути великодушним, милосердним», спорідненої з ак. karābu «благословляти, робити щасливим», kāribu «той, хто благословляє», а також із гебр. bērákh «він благословенний», bērākhā́h «благословення»
+