Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Клубни́ка, бот. Fragaria viridis Duch. – полуни́ця, польовни́ця
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Клубни́ка, рос. Fragaria collina hortensis = полуни́ця, полуни́цї, половни́ця
ЕСУМ: Похідні утворення від звуконаслідувального кореня trusk- «тріск; хруст; гуркіт; шелест; ляскання (батога)», пор. укр. р. [труск] «тріск», п. [trusk] «тс.» та ін;
єдиного пояснення мотивації назви немає;
найпростіше було б припустити, що назва зумовлена тріщанням на зубах насінин плодів при їх розкушуванні;
назва пояснюється тим, що при зриванні ягід чується специфічний шум (Machek ESJČ 655; Schuster-Šewc 1538–1539), або тим, що полуниця має ламке листя і названа за легким його тріском;
аналогічні назви полуниць розвинулися в різних мовах від різних звуконаслідувальних дієслів і мають спільну мотивацію;
пор. укр. [хру́скавка, хру́ставка] (від хру́скати, хрусті́ти), ч. [praskavec, praščák], chrustavec, слц. druzgavica, вл. [pruskεlcy], болг. [праскавица], лит. brašké (від braškėˊti «хрускати»), нвн. Knackbeere (при knacken «хрустіти»);
Мені теж так здавалося, а чи можна докази?
Так крім Польщі та Галичини його ніде не знають, не вживають
Як казав Нечуй-Левицький, "галичанізми-полонізми". Але все ж "галичанізми" чи "полонізми"? Усе-таки треба докази чужості
"Так крім Польщі та Галичини його ніде не знають, не вживають"
Добре, а далі?
Цього вже досить, щоб одкинуть.
Доки немає доказів (крім географічного розташування слова), що це слово — полонізм, то ні.Будуть — викинемо одразу
До чого тут географія? Ужиток – справдешній довід чужості цього слова. Люд (більшості говірок) тілько очі витріщить. Подайте приклади з класики, де кажуть «трускавка» (не з галицьких витягів). Кількість і буде Вам доводом.
Те, що слово властиве Галичині, не доводить однозначно, що воно з польської. Чому воно не могло розвинутися з давніших спільних джерел?
Це й досі не довід убгать це слово в книжню мову всім. Чому більшість має пройматься джерелами галицького вжитку (нехай воно буде й суто їх), а не вживати своїх слів, котрі їй відомі та рідні?
"До чого тут географія? Ужиток – справдешній довід чужості цього слова. Люд (більшості говірок) тілько очі витріщить. Подайте приклади з класики, де кажуть «трускавка» (не з галицьких витягів). Кількість і буде Вам доводом."
Не буде, слово може не вживатися рідко, не вживатися взагалі, але при цьому бути етимологічно питомим.Якщо його не приймуть — гаразд, забудьмо; але якщо воно питоме і є хоча би ймовірність його "прийняття", то чому би й ні?(Я не про слово "Трускавка", а взагалі).Кількість — не доказ
Див. мої коментарі під полуницею
А судячи з допису в обговоренні то суниця але ще уточнювати яка
Чому?
Бо це Вам не перекладач. Не вигадуйте вигадане.
У тому й справа. Літстандартне "полуниця" далекувате від мовної дійсності
Гучить непевно. Коли так, то розтовмачте.
Ще 
r2u.org.ua: Fragaria отут у відповідній статті є різні назви саме того що вказано але ну полуниці садові основна
Чи це про те що так спочатку тільки один інший вид називали? Ну то так працює наукова класифікація та й зміни в мові в цілому, тепер то частіше суниці схоже
Навіть з народних назв це одна з десятку r2u.org.ua: Клубн?ка
Або ще цікаво що саме нібито називають полуницею r2u.org.ua: Полуниця
А, там йому в коментарях вже всі хто як може пояснюють. То що, справді суниця, але конкретна?
Не підходить
А чому не підходить? В словниках так; рувікі пише що "клубника" це назва кількох "земляник", то деякі з них частіше суниці