???

Поськайте цього слова в словницях.

КАЛ, у, чол.

1. Рештки перетравленої їжі, що їх викидає кишечник назовні. При заразних кишкових захворюваннях збудники виділяються через нижню частину кишечника, тобто з калом, при черевному тифі — ще й через сечу (Підручник дезинфекції, 1953, 36).

2. розм. Бруд, болото, грязь. Земля взялась од крові калом (Іван Котляревський, I, 1952, 227); Ноги у їх [них] були чорні, в калу, як і ноги їх скотини (Панас Мирний, I, 1954, 318).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 73.

Навіть СУМ, не гідний мого часу, подає два значіння слова "кал". У давніших же словницях значіння "бруд" у слова "кал" подано перве, як головне.

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Кал – ка́ло (-ла), послі́д (-ду), ви́міт (-мету), (домашн. жив. ещё) лайно́, лайня́к...

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Кал – ка́ло, -ла; (испражнения животных) гній (род. гно́ю).
Испражнение –
1) (процесс) випоро́жнення, споро́жнення, -ння;
2) (помет) кал, -лу.
Помет – кал, -лу; (испражнения животных) гній (род., гно́ю).

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Кал, -лу –
1) грязь.
• Посади́в на кал кого – поставил в безвыходное положение.
2) кал, помет.
Лайно́, -на – кал, помет, навоз

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Калъ = 1. кал, по́слїд, гівно́ 2. гній.
Говно́ = гі́вно, кал, (птиче) — по́слїд, (кінське) — бала́бушки, кружалки́, (товаряче, трохи засохле) — кізя́к, (овече і козяче) — бі́бки (С. Ш.). — Ти б назбірала балабушок, та замісила глину. С. Ш.

Тобто знову щось вигадуєте 🤷‍♂️

Ви не додаєте собі шани маніпуляціями. Замість ознайомиться з московськими одповідниками руського слова "кал" ви даєте руські переклади московського слова "кал" та його синонімів. Ськайте дурнів деинде.

гр. κόπρος тако жє не конє҅чнѣ гѡвно знамєнаеть