В китайській хангвен 韩国 де 韩 [хан] -корея- 国 [гвен] -країна
Південна Корея називає себе Хангук (한국, 韓國), що означає «Держава Хан» (походить від стародавніх племінних союзів Самхан).
Північна Корея називає себе Чосон (조선, 朝鮮), на честь останньої королівської династії Чосон.
Якщо про північну
Північна Корея називає себе Чосон (조선, 朝鮮), на честь останньої королівської династії Чосон.
У мові оригиналу /tɕo.sʌn/
Північна Коря
Бо вимова розділна
А ми хіба маємо слова з такою вимовою? Я б не мавпував чуже звуцтво
Ну розділна вимова це така, коли ви мовите ніби два слова
Я розумію. Але це одне слово. Пхеньян же не Пхень-ян, а Пусан не Пу-сан. Чи ви і це пропонуєте через риску писать?
Я нічого не простираю поки. Хтозна.
Ні, перекладаємо назвище країни
Не звертайте на то позір Бігдане!
»Не звертайте на то позір...«
Yse e veatsco-ceixscuy ci veatsco-slovaçscuy sõrgic, yz veatscoho ‹(не) обращать› ta ceixscoho/slovaçscoho ‹pozor›, iz cerpanuimy perécladomy veatscoho ‹(не) обращать внимание›. U ceixscie, "neobrácet pozor" ne e jaden vuiraz, ceixscoiõ e tó: ‹nevšimejte si to›.
Rousscoiõ tó mogemo recti prosto: »Néxtouyte tó, Bœgdane«, ci: »Ne dbayte na tó, Bœgdane«.
"Не дбайте на то " звучить надто дивно ,бо дбати більш до виховувати, лелеяти .
"Нехтуйте то" , калька до чеського necht to. Sry na to .
Не звучить "не дбайте на то" дивно, коли вам українська рідна.
Тому що дбають про живих істот а не речей чи метафізичних явищах
Тут дбати на когось, а не про когось дбати
Що за біса "на когось" з дуба впав?
Вкраїнської не знаєте чи що ? Вийдіть до людей провітріться
На ділі, й така одміна може бути, хоч я б не давав їй переду.
Ось, наприклад, із Євгенової Тимченкової роботи про знахідний падіж у вкраїнській мові (https://zbruc.eu/node/57969):
Дбати: На тоє мало дбали Літ. Сам. 142. — Ой коли ж мені а горе йметь ся, то на мене й дбайте Метл. 243; ИП. ІІ, 57, — Лежить ведмідь над горою, ні на що не дбає Полт. г. Закр. 111. — Не позволаючи нич шатанови ани на их прозби дбаючи Пам. укр. м. ІV, 240.
Але там і таке є:
Дбати: Дбаєш за мене, як пес за пйату ногу Чуб. І, 271. — Ой як би вони за нас дбали, то б нам Купайлицю вирубали J. М. К-р. 32.— Я за них не дбаю ЖС. ІІ, 350.— Ти пйеш, — гуляєш, за дім не дбаєш Е. Зб. 35, 173.
Дбати: А що ж мені про це дбати, тільки серце нуде Чуб. V, 1036.
Дбати: А тепер же я велика — треба мені чоловіка... Щоб і в полі орав і худобу дбав Закр. 32.
Сидить Сава листи пише, Сава думку дбає Чуб. V, 965.
Дбати: XVII в.: Нѣ о що не дбати научило Діал. (1629), 273.— М... о плату жадную не дбаєм Крон. Боб. 280.
Оженися, не женися, о тоє не дбаю Уш. п. Чуб. V, 162.— О жінку не дбаю Верх. Г. Б. 141.
Ужиток одрізняється як до говірки, що видно з джерел
⟩⟩Що за біса "на когось" із дуба впав?
Української не знаєте чи що? Вийдіть до людей провітріться⟨⟨
Ні, так різниця в тому, що про когось дбати це піклуватися, а на когось/щось, так то вже інше.
@Kuľturnyj aborihen
Так самі корейці її звуть
Я б записав білше, як <Коря́>. Там натиск чи щось схоже чути на кінці. Послухайте лиш корейської вимови тут: https://ko.dict.naver.com/#/entry/koko/bbd9ce7214da409d85f3c52968c84fd4
Як тоді — кореєць?
Може буть корянин
Корець
Навдаку <корець>. У традиційній українщині етноніми на -ець трапляються нечасто
Частіше ніж -анин
Подайте лишень прикладів. Бо я в Грінченковім словнику бачу инче.
Глянув, то там нема ні <литовця> (проти <литвина>,
r2u.org.ua: литовець), ні <угорця> (проти <угрина> та <угра>, 
r2u.org.ua: угорець ) та таке. Хіба московець (у купі із <москалем>), українець і таліянець (зах.-укр. у купі із <таліяном>). Знайшов ще запорожця та чорноморця