Лак — розчин плівкоутворювальних речовин (смол або ефірів целюлози в спирту, скипидарі або олії), яким покривають яку-небудь поверхню для її збереження і блиску.
Приклад вживання
Лаки використовують у чистому вигляді для приготування емалевих фарб, деяких ґрунтовок і шпаклівок.
Походження
іт. lacca ( ‹ слат. laca) через ар. lakk «лак, сургуч», перс. lak «(червоний) спиртовий лак; сургуч» зводиться до сінд. lakkhā ‹ дінд. lākṣā́ «лак (з червоної фарби і якоїсь смоли)»
