Значення слова
Ортез — зовнішнє медичне пристосування, призначене для змінення структурних і функціональних характеристик нервово-м'язової і скелетної систем[1]: розвантаження, фіксації, активізації та корекції функцій пошкодженого суглоба або кінцівки; зокрема, корсети, бандажі, апарати, спеціальне взуття, устілки тощо.
Приклад вживання

Застосовується ортеза за нестабільності зв'язкового апарату суглобів, травмах під час занять спортом, артрозі і артриті суглобів, у післяопераційний період.

Походження

грец. ορθός — прямий, рівний

Розділи
Варіанти написання
ортеза
Слово додав

Перекладаємо слово ортез

пря́мень
3
Ярослав Мудров 23 листопада
25 листопада

+

25 листопада

Наскільки я розумію, "ортез" робить щось не тільки прямим

рівняч
0
Роман Роман2 22 листопада
правник
,
виправник
0
Роман Роман2 22 листопада
правень
0
Carolina Shevtsova 25 листопада
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
23 листопада

Istoslœuïe slova "orthesis" e tóucovano opaco. Ne e œd gr. ‹ορθός› "pream, rœven", a œd *‹or(th)[opedic] [pro](th)esis›, ouge ynui eaghelscui doumui, cde obie slovie yz phranecyscui sõty, a tam yz pozdolatinscui. Ta na peüno ne preamo yz grecyscoi. Eagl. ‹prothesis›, phran. ‹prothèse› ta pozdolat. ‹prothesis› sõty œd ‹prosthesis› is ‹-s-› u dgrec. ‹πρόσθεσις› — u pozdolat. iesce bie i ‹prosthesis›, porõcy is ‹prothesis›, cde ‹-s-› œdpade abo iesce u pozdolat. (‹prosthesis ~ prothesis›) abo agy u phran. (porœunaite ronyeno *s u *schola → *escola → */ehˈkɔlɐ/ → */eˈkɔlə/ → ‹école› /ekɔl/, *staticum → *estadgũ → *estadge */estad.d͡ʒə/ → */e[h]tad͡ʒə/ → *étage /eˈtad͡ʒə] → [etaʒ(ə)], *testa → */tɛ[h]tɐ/ → /tɛtə/ → ‹tête› /tɛt(ə)/, *Stephanus → **/esˈtɛɸənʊ̯/ → **/estɛβnʊ̯/ → ‹Estievne› /estjɛβnə/ → */ehtjɛnə/ → ‹Étienne› /eˈtjɛn/), othe dgr. πρόσθεσις → plat. ‹prosthesis → pro{h}thesis› → phran. ‹pro{*h}thèse› → niem. ‹Prothese›, eagl. ‹prothesis›, veat. ‹пъръатъес›. Inacxe bui eaghelscoiõ boulo ‹prosthesis›, niemecyscoiõ ‹Prosthese›, mascalsoiõ ‹пъръасфьес›. Novogrecyscoiõ e to slovo i dosi is /s/: πρόσθεση /prósthesē/ — œd *prot- ( : *preti — tohoge gerela cyto i rous. ‹proti, protiu›) + *-thesis ( : *ti-themi "cladõ, dienõ/diediõ, stauiõ" ← *dhe-dhe-mi — tohoge gerela cyto i rous. ‹dieti, dienõ (na-dieti, na-dienõ, po-dieti, po-dienõ, za-dieti, u-dieti, do-dieti, do-dievati›, ‹ròz-dieti›, ‹-diti, -diõ› u rous. ‹na-diti, na-diõ, la-diti, la-diõ›) — *prot-thesis → pros-thesis = ‹πρόσθεσις›. Pri tœmy bie u d.-grecyscie i pitimo pervœstnoe ‹πρόθεσις› — bez */-s-/, het' inxe slovo, œd *pro-thesis.

Samo slovo ‹orthopedic (eagl.), orthopédique (phran.)› ta istovo u procyax móuvax, e ne yno grecysco slovo a grèco-latinsco *ορθό+pēd-icus, is grecyscuimy ‹ορθός› "rœuen, prau" ta latinscuimy ‹pēs (*‹pēds›), pēd-› "stopa, stõpa".

Osobisto ya ne viemy ci, acy xotiemo ymati yno œdpoviedno slovo yz sloviansco-rousscuix coreniœu, slied bui i rousscoiõ zòstaviti za mierçemy *or(th)[opedic]+pro{*s}(th)esis → ‹orth-esis / or-thesis› = *rœunostœipen/-pna/-pno" ( ← *"rœunati nogõ/nogui") + yno pœstauno imea na ‹pri-/do-tòc-› (v. SIRM IV, 28, slova pœd ‹надточити›) ci yno pœdstauno imea na ‹pri-/na-die-› (v. SIRM II, 93, slova pœd ‹ді́ти²›), tenxi ("clipping") ta paiauxi-yea u *rœu|die- + pocép pro pœdstauno imea za "-thesis" — ci treba e taco tuoriti ci ni, ta ushyaco gieden ‹praunic› ci ‹vuipraunic› ci ‹rœuniacy› ci ‹vuirœuniouvacy›, he dano e tou. Sciro, osœibno buimy ne vidieu nicy zla i u peredatyie duoma slovama ocremo, atge porõcy is ‹orthesis› use e i ‹orthopedic pro(s)thesis›. Naiteagye e, ymabouty, oconoviti ("determine") yno pœdstauno imea pro "prosthesis". Stœino e nagadati cyto dgr. πρόσθεσις znaci i "application" i "addition" i "attachment", a ushya seshia znacyénïa sõty sered slœu pœd ‹надточи́ти› u SIRM IV, 28.
Iesce stœino gadati cyto slovo "orthopedic" e ne œd lat. ‹pēs, pēd-› znacya ne "noga" a "stopa", "noga" latinscoiõ bouvxe ‹crūs, crūr-›.

Поділитись з друзями