У дѣієслова крѣпити в русскѡи мълвѣ, ни в инших словѣнскъіх мълвах, не’ма тълку "чюти тѧгѫ до кого". Пєрєклад тѧмъі fixation словъм закріплення є мьртва бєздуха калька, бєз тьла в русскѡи мълвѣ.
До того ж, маю підозру, не без впливу російського "(у)крепления".
Росіянізм.
Я для такої підозри підстав не бачу – ни в рос. м. слова від *krēp- значень близьких до тями fixation в контексті психоаналізу не мають.
Ми тут глядемо слово для "фіксація (психологія)" чи загалом для "фіксація"?
З усього очевидного, в контексті психоаналізу.
Ялисію, поясніть Вашу думку, будь ласка. Бо кільки живу, стільки з таким знаком знаю це слово.
За котрим словом? Словінським або латинським?
Трохи не втямив питання. За вкраїнським наче.
lypély (lypéli, lypéliõ)
<липіль ~ ильпіль>; *льп-ѣль; від льпѣти/льнѫти (диви під: липиня); творено чепенем *-ѣль (*-ēl-y-) ги в: пєч-ѣль.
lypeigy/ilpeigy
<липіж ~ ильпіж (-пеж-)>; *льп-еж-ь; ← льпѣти/льнѫти (диви під: липиня); творено чепенем *-ежь (*-eg-y-), ги в: крад-еж-ь, плат-еж-ь, дълб-еж-ь, смотр-еж-ь, соул-еж-ь, граб-еж-ь, чьрт-еж-ь, вьрт-еж-ь, пад-еж-ь, гъб-еж-ь.
Не у Грінченка, в ЕСУМі.
ЕСУМ до твару <сціп’я́>, з посиланням на сл-к Недільського, дає товк "ланцюг". Який звязок з даною тут тямою? Не кажіть іно що звязок є "ланцюг, який скріплює" → "емоційного плану притягнення суб’єкта до об’єкта" – ще раз тут напишу (як і до снаг, даних тут, перекласти сю тяму від мотивації дієсловами з значенням "кріпити"): такої мотивації руська мова не знає. Є ряд значень абстрактно-емоційного плану від кореня *чєп-, ге: "займати-цікавити", "стосуватися-торкатися", де корінь *чєп- є споріднений з коренем *цѣп-, але значення, близького до тями психологиї "фіксація" в тих словах нема.
Инколи без кальки не йде; головно коли явь є духу якого язика чуджа чи дуже далека. Тут же калька (кріпити яко прямий переклад лат. fixare) є зайва, товк бо тягу кого до кого є загален и звичен чи не в усіх язиціх (етніках). Розвій товку fixare від fixus "твердо/кріпко приладжений до чого/кого" тягне суто до духу ягельській чи латинського. Серед розмаю слів від кореня крѣп- в руській мові (диви ЕСУМ під: кріпкий; там и говірні твари, й із різних джерел – словників тощо) жадне до товку "тяг [сильний] кого до кого" ни близько не лежить. У ягельської тями fixation є прямо зябивий (продуктивний) тяклий тяг (відповідний вираз) з дієсловом fix "кріпити (що до чого)" – fix on "≈кріпити≈ [гляд, зір] на чім/кім" → "бути {дуже} привязаним до кого/чого". Руське кріпити (ни друс. крѣпити) такого розвоя товку не знає. Из трий можебних тварів основних дієслів від кореня крѣп-: дієслово стану кріпіти, дієслово чину (causativum) кріпити, та дієслово переходу в стан кріпнути – кріпіти мінить (значить, передбачає значення) "ста(ва)ти кріпким, дужим, твердим, стійким", кріпити значить "ладити твердо, кріпко, надійно що до чого/кого" та "чинити/творити кого/що твердим, дужим, стійким, здоровим", кріпнути загалом мінить те що кріпіти. Сим жадне з тих товків не дає вести товк привязаности чого/кого до чого/кого. Стрижень товків (хоча й розмайитих) дієслів на крѣп- є "твердість, стійкість, надійність (далі ще здоровйя)", а не "прикріпленість, прилипання, зупинка на чому/кому".
Тому тут тягло би ськати (слід було би шукати) такого зябивого дієслова (простого!), яке би на тлі руськім несло товк тягу {сильного} кого/чого до кого/чого.
Серед таких дієслів я міг поки найти від кореня *lip-/*lēp-/*lyp-, в рус. липнути, ліпити (друс. лѣпити), друс. льпѣти, льнѫти (*lyp-nON-ti, рус. линути: "Батько був добрий, і мати нічого, Я до їх линула, як ні до кого"). Приклади з товком близьким до тягу сильного кого до кого можемо бачити в Гринченка: "прилип до мене, як шевська смола", "с чим ся обходимо, тоє до нас липне", "всі його люблять, всі до його липнуть".
Такий розвій товку в дієслів кореня *lip-/*lēp-/*lyp- знають и йинші мови словйянські, зокрема слвц. lipnúť (na kom/koho/čom), чес. lnout, lpět (na ...) з тим же точно товком що ягельське fix on.
Знову певне звинувачити будете мене у глядіння на инші слов'янські мови і рівняння на них, та все ж радий бачити близість до чеської, словацької (ще б лужицькі мови і полабська, взагалі був би пряник).
Радив би вам про слвц. lipnúť (na kom/koho/čom), чес. lnout, lpět (na ...) написати під вашими пропозиціями від кореня "лип". Це дасть знати людям, що мова не просто про вашу мисель, а про явище, яке уже є в инших слов'янських мов (одразу у кількох), тож і нашій може не бути чуже еволюційним природним мовним плином!
Вона поглинена думками про материнство.
Він поглинений своєю поразкою.
goroh.pp.ua: цеп
r2u.org.ua: кріпити
lpuinya
<липиня ~ ильпиня>; *льп-ъін-іа; від друс. льпѣти (*lyp-ē-ti), льнѫти (*lyp-nON-ti) "липнути"; творено чепенем *-ъін-і-а (*-ūn-y-a-) творя nomen loci (врутрі чого/кого), ги в: добр-ъін-іа, гърд-ъін-іа, прост-ъін-іа "простота духу", свѧт-ъін-іа *"святе місце (locus)".
+
Фіксоване положення тіла - липинне положення тіла?