псл. ocьtъ, запозичене, очевидно, з готської мови;
гот. akeit «оцет» походить від лат. acētum «кисле вино, оцет», пов’язаного з aceo «бути кислим, окислюватися», ācer «гострий», aciēs «гостряк, лезо», спорідненими з гр. ἄκρος «гострий», лит. aštrùs, псл. ostrъ (‹ *osr-) «тс.», укр. го́стрий;
