Овен — сузір'я зодіаку, розташоване в Північній півкулі небесної сфери між Рибами на заході та Тельцем на сході.
Приклад вживання
Овен є відносно тьмяне сузір'я і має лише чотири яскраві зорі: Гамаль (Альфа Овна, зоря другої величини), Шератан (Бета Овна, третьої величини), Мезартім (Гамма Овна, четвертої величини) та 41 Овна[в інших мовах] (також четвертої величини).
БАРА́-БАРА́ (вигук для підкликання овець)
один з варіантів давнього вигуку для підганяння і підкликання овець;
пов’язується з бара́н (Фасмер І 123);
р. [бар-бар, барь-барь, ба́ри-ба́ри] «тс.», схв. [bȁr] (вигук для заспокоєння вівці під час доїння);
»Овен — з церковнлслов./староболг.
Баран — темне походження«
‹овен› у давньоруській мові було звичайне слово, ба й у побутовому листуванні траплялося, а далі було витіснене словом ‹баран› — нема глузду гадати його запозичення зі старослов'янської
Народна назва
+, та одначе баран — запозичене слово, коли овен — питоме, дарма що архаїчне
Овен — з церковнлслов./староболг.
Баран — темне походження
Ба більше, порівн.:
БАРА́-БАРА́ (вигук для підкликання овець)
один з варіантів давнього вигуку для підганяння і підкликання овець;
пов’язується з бара́н (Фасмер І 123);
р. [бар-бар, барь-барь, ба́ри-ба́ри] «тс.», схв. [bȁr] (вигук для заспокоєння вівці під час доїння);
То певно зворотнє утворення від ‹баран›, порівняй
гусю́-гусю́ «вигук для підкликання гусей»
усь-усь «т.с.»
кот, ко́та́ (вигуки, якими проганяють котів)
ако́з (вигук, яким відганяють кіз)
ако́т (вигук, яким відганяють котів)
тощо
»Овен — з церковнлслов./староболг.
Баран — темне походження«
‹овен› у давньоруській мові було звичайне слово, ба й у побутовому листуванні траплялося, а далі було витіснене словом ‹баран› — нема глузду гадати його запозичення зі старослов'янської