звісно, та при цьому обидва вже дуже давно в нас побутують. Ми ж не забов'язані вживати тільки праслов'янізми, український етногенез набагато ширший за винятково слов'ян.
++++++ Бо тут забагато панслов'яністів зібралося, вирішили усі питомо українські слова неслов'янського походження замінити, але ж словотвір український, а не слов'янський
+++
Думаю, що основна задача словотвору- генерування слів на позначення нових понять та скасування заходів з наближення української до російської часів совка, а не повернення до словника тисячолітньої давнини. Та створення альтернативи англіцизмам, звісно.
Українська мова - слов'янська. Саме слов'янські слова, за певними винятками, що побутували на землях України є для неї питомими. Ні слово "архи", ні тим більше "дистанція" не мають до українського жодного відношення, наскільки давніми вони б не були.
З таким самим успіхом зачислимо "комп'ютер" до "українських" слів, бо, бачте, це уже "давнє" слово.
Та ми грецької культури і від цього нікуди не дітися. Тому "архи" - цілком українське.
Ні. Ми руської слов'янської культури)
До слів "архи" і тим більше "дистанція" існують усталені відповідники у нашій мові. Для чого вживати іноземні слова замість них? Щоби що?
Так, ми маємо дуже древні запозичення, до яких навряд чи можливо відгледіти відповідники. Але коли вибір стоїть між власним питомим словом і запозиченим, то вибирати 2-ге вельми дивно.
то може позбудемось "г", бо воно у скіфів чи сарматів запозичене? Чи слів "хліб" і "хата", бо теж неслов'янські?
Не приписуйте мені те, чого я не казав. Я ж прямо написав:"Так, ми маємо дуже древні запозичення, до яких навряд чи можливо відгледіти відповідники."
Моє питання звучало так: "До слів "архи" і тим більше "дистанція" існують усталені відповідники у нашій мові. Для чого вживати іноземні слова замість них? Щоби що?".
Вимова: {ˈnɑd.dɐlʲ}, naddali {ˈnɑd.dɐlɪ}, naddaliõ {ˈnɑd.dɐlʲːʊʷ ~ ˈnɑd.dɐʎːʊʷ}.
Друс. <даль> "віддалення" (див. http://oldrusdict.ru/dict.html#: даль).
Переклад має бути українською.
Наддалення?