Козацька біднота на Запорізькій Січі; голота.
goroh.pp.ua: сірома
горопа́ха розм. людина, що постійно живе в горі, біді.
Краще через Е? Чому так?
@Володимир XIX Подолянин Часодармотрат
»Краще через Е? «
Ne ino tó. Za perve tac, poprauno bui iz /æ/ — /t͡ʃær•/, ne /t͡ʃɔr•/. Rodove pràvilo e oge *yr → /ɔr/ e ino peréd neperédnyui golósnui (*a, *o, *u, *ū). U razie ‹ceorniça› e /ɔr/, u sõperécy *i u ‹•niça›, e, viedie, tomou cyto same slovo e œd ‹cyrnu› iz neperédnïmy *-u, a pac dodadxi •iça.
A za drougoe, crœmy riedcosti vuineatcœu, roussca móuva ne pripouscaié izcladui cruitui na sõgolósen + /l, m, n, r, w, j/, natómiesty udievaiõtchi /æ ~ ə/ ci /ɔ~ ɒ/ meidj golósnomy ta /l, m, n, r, w, j/, por.: ‹ogony / ogheny› ← ogny, ‹vieter› ← ‹vietru› tc.
Так, підстав для 'е' нема тут. Та чому тоді "чорен", а не "черен"? Бо наголошений склад?
»Так, підстав для 'е' нема тут.«
??
Iesce raz:
» Za perve tac, poprauno bui iz /æ/ — /t͡ʃær•/, ne /t͡ʃɔr•/. Rodove pràvilo e oge *yr → /ɔr/ e ino peréd neperédnyui golósnui (*a, *o, *u, *ū). « — Tout e na cœnçie *-y, ne *a, ni *o, ni *u, ni *ū.
___
» Та чому тоді "чорен", а не "черен"? Бо наголошений склад? «
Ni, /ˈt͡ʃɔrən/ bo *kyrn-u — *-u e neperédniy golósen, a /ˈt͡ʃærənʲ/ bo *kyrn-y — *-y e perédniy golósen.
U slovie ‹ceorniça› e /ɔ/ bo e œd *kyrnu + *-ika, a u slovie ‹cerniça› e /æ/ bo e œd *kyrny + *-ika.
Гадала вже, що 'е' є лише перед іскладом із 'е': "чернець", "чернетка", та чомусь "чорен" під таке “правило” не втулити... А так, дійсно: Чернівці ← Чернь. Міню Вам.
U ‹cerneç› e ‹•eç› ← *-yku, otge *y — perédniy golósen (*‹ь›). U ‹cernétca› e ‹•ét•› ← *-et- ← *-ot- pœslie *-y- — *kyrny-ot- → *kyrn-et-, cde *-e- u *-et- e tacoge perédniy golósen. A peréd perédnimi golósnui i *e i *y ne staié /o/ ci /ɔ/.
»та чомусь "чорен" під таке “правило” не втулити«
Ta ‘utouliti’. U slovie ‹ceoren› neyma na cœnçie *-y, ale *-u — tó e NEperédniy golósen, tomou tout *y u coreni *kyrn- dasty pràvilno /ɔ/.
