Хоча дане до перекладу слово є кінцево грецького походження, корінь його є й у руській мові – *por- у руськім poroti "пороти, продирати, роздирати", й инші значення, пов'язані з отвором, дірами, роздиранням, а також через чергування *о (іменникового) з *е (дієслівного) пов'язаний з коренем *per- у pereti "перти-йти" (та ступенем редукції з *pyr- у формах теперішнього часу дієслова pereti "перти-йти", і ступенем подовження редукції з *pir-, та ступенем подовження ступеня *о з *par- у parati "пороти (часто, довго; ітератив-дуратив)". Тобто розвиток значень "іти-перти, просуватися" та "дерти, чинити отвори" є в обох мовах. Тому з метою мінімального засягу до вже засвоєного запозиченого слова, пропоную просто переосмислити його як питоме. Первісно, в д.-гр. те слово є роду чоловічого; в тім же роді бі його спосуджено й у д.-пран.; аж у німецькій є його переведено в рід жіночий, тож може з таким родом бі його спосуджено в вятську та руську.
Оскільки семантично слова жіночого роду (парадигма *-а) та чоловічого (п. *о) суть дуже часто в руській (на тлі індоєвропейськім) взаємозамінні, то дане слово даю в двох варіантах: у жіночім роді та чоловічім. Мотиваційне значення даного слова (в двох даних формах) є *"продерте, отвір; прохід".
___
Над відповідником питомим за ту тяму я почав думати, натрапивши на слово <киприй> в ЕСУМ (ІІ, 434; див. там значення: "пористий, пухкий" тощо, та в Срезнівського на *кыпр-). Попри його привабливість, рішив ім, що воно не достатньо повно та влучно відбиває суть тої тями, денотуючи тільки один аспект його вжитку – мотивація кореня *kūp-r- (з формантом *-r-) є "вріти, кипіти", відоме також у значеннях, пов'язаних з диханням, але до неорганічних речовин така мотивація відношення не має. Хоча примітка "про землю" при значеннях "пористий, пухкий" і наводить, що *kūpr- може таки позначати й тями пов'язані з неорганічними речовинами, тому я ще подумаю й над можливістю творення слова за дану тяму й від сього кореня. Питання є в тім, яка має бути морфологія такого слова, аби з його був іменник. ЕСУМ дає тільки один іменник, творений суфіксом *-y-a-k-o-s: <кипряк> (cuipryac) "сир з великими порами". З огляду на просту морфологію грецького слова, коли вже брати корінь *kūpr-, не хотів бим від його творити морфологічно складний іменник (типу: cuipr-in-a, cuipr-oü-ina, cupr-ica або що). Міг би, теоретично, бути й іменник з праформою *kūpr-o-s або *kūpr-a, що дало би +<къіпръ> та +<къіпра> в д.-рус. написанні, та, відповідно, cuiper/cuipr- (типу uéter/uétr- "вітер") та cuipra; але таке було би можливо за умови, що засвідчений прикметник <киприй> є за походженням ад'єктивізація первісного йменника *kūpr-o-s → <къіпръ> *"пора, отвір" як конкретизація дії кипіння, а вже потім из того прикметник; такий спосіб ад'єктивізації є в руській мові добре засвідчено, але питання є, чи тут є той самий випадок.
Пишу з хвороби.
Великий сильний — .
Слово накинуте в пору СРСР, до СРСР українці так не звали діри!
Словарь росийсько-український 1893–1898рр.:
Рос. по́ра, по́ры — укр. шпа́ра, шпа́ри, про́духи.
Добре що попередили. Видно що з хвороби, бо пишете дурницю. Слово "по́ра, по́ри" є в АТССУМ. Воно є запозичення. То є наукове поняття, і слово "шпара" його не заступає. І мова є тут не про "діри" в широкім розумінні. Дайте джерело на наукову українською мовою літературу, де слово "шпара" фігурує за дане наукове поняття.
Готовий поручитися, що друзів у вас зовсім немає, якщо готові ображати тяжко хвору людину, пишучи їй образи. Ви недобра, погана людина. Сподіваюся, що коли вам буде зле, щоб ви здобули таку саму підтримку від чужих людей.
А АТССУМ можете підтертися, тому що ви добре знаєте, що він взорується на мову СРСР, і цілу гору питомих слів заносить у слова "розмовні", а суржик у нормальні слова. Дорадянські словники дають прямим перекладом російської (і байдуже, що самі в свою мову запхали напевне як усе від французів, або від німця) "поры" українське "шпара" і "продих" (не забувайте ше це), і якщо вам це слово здається несерйозним, розмовним, низького регістру, то будьте ласкав забиратися під три чорти з цього сайту, тому що й такі слова як глузд, гудець, нарід, шиб, персть, корчага, пляс усі радянські словники маркують як застарілі, розмовні, низького регістру абощо, і для наукового стилю мовлення рекомендують лиш сенс, музикант, народ, стиль, ґрунт, пляшка, танець. Будьте ласкаві, а тепер ідіть і повидаляйте під три чорти половину вами доданих слів, тому що ці слова є застарілі і не годяться для наукової мови, бо не обіймають весь товк. Тобто сенс, товк це слово низького регістру, а ми не в селі, щоб "товкати"?! І дайте приклади, коли як наукове поняття фігурують слова глузд, гудець, нарід, шиб, персть, корчага, пляс? Бажано серед теперешніх підручників, наукових статів, наукових працях, дипломах, докторських?
Якщо ми маємо своє слово, яким перекладали чуже, то нащо його цуратися? Та половина слів, яким ви пропонуєте заміну, є мало що не у кожній європейській мові? І музика в більшості мов, і стиль, і філософія, і офіс, і екран, і фрукт, і суфікс, і кордон, і полеміка. Ви вже опреділилися, чи ви пурист, чи ні?
Хахаха. Я навіть не читатиму повністю ту дурницю, що Ви написали. Хворий настільки, що не здатні конструктивно дискутувати на дане питання? То навіщо лізете, пишучи абищо? Мої стосунки з людьми мойого оточення та моє особисте життя є не Ваше діло. Так само як мені тут нема жадного діла до Вашого особистого життя й зокрема стану Вашого здоров'я, яким Ви тут маніпулюєте, намагаючись викликати сентимент.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр.:
Рос. по́ра, по́ры — укр. шпа́ра, шпа́ри, про́духи.
Слово "по́ра" було накинуте в СРСР за політики зближення мов, до СРСР українці так не звали шпарини.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр.:
Рос. по́ра, по́ры — укр. шпа́ра, шпа́ри, про́духи.
Слово "по́ра" було накинуте в СРСР за політики зближення мов, до СРСР українці так не звали шпарини.
Див. коментар під даним ту словом: pora, pwr.
+
Піддерджую.