Значення слова

По́ра — дрібний отвір потових залоз у шкірі людини або тварини.

Приклад вживання

Рифка стояла.., втягаючи в себе всіма порами тіла милий холод, розкішну вогкість та свіжість саду (Іван Франко, V, 1951, 342);
В деяких місцях оболонки лишаються тоненькі ділянки без потовщень. Ці місця називають порами (Практикум з анатомії рослин, 1955, 9).
Металокерамічні підшипники відрізняються від литих наявністю пор (Вечірній Київ, 21.XI 1966, 4).

Походження

пран. pore, ← лат. porus, ← д.-гр. πόρος "прохід"

Приклади в інших мовах

У більшости мов те саме латинське слово; лише в деяких инше, напр. д.-ягел. swātþyrel (дослівно *"pototouléya"), līcþēote (досл. *"télotouléya"), сум. huokonen (← huoata "zéti, zïati"), угор. nyílás (← nyílik "open"), и неясне ст.-ляд. sierotki (евфемізм?)

Варіанти написання
по́ри
Слово додав

Перекладаємо слово по́ра

cuiper, cuipr- ; cuipra
2

Див. коментар під даним ту словом: pora, pwr.

pora ; pwr, por-
1

Хоча дане до перекладу слово є кінцево грецького походження, корінь його є й у руській мові – *por- у руськім poroti "пороти, продирати, роздирати", й инші значення, пов'язані з отвором, дірами, роздиранням, а також через чергування *о (іменникового) з *е (дієслівного) пов'язаний з коренем *per- у pereti "перти-йти" (та ступенем редукції з *pyr- у формах теперішнього часу дієслова pereti "перти-йти", і ступенем подовження редукції з *pir-, та ступенем подовження ступеня *о з *par- у parati "пороти (часто, довго; ітератив-дуратив)". Тобто розвиток значень "іти-перти, просуватися" та "дерти, чинити отвори" є в обох мовах. Тому з метою мінімального засягу до вже засвоєного запозиченого слова, пропоную просто переосмислити його як питоме. Первісно, в д.-гр. те слово є роду чоловічого; в тім же роді бі його спосуджено й у д.-пран.; аж у німецькій є його переведено в рід жіночий, тож може з таким родом бі його спосуджено в вятську та руську.
Оскільки семантично слова жіночого роду (парадигма *-а) та чоловічого (п. *о) суть дуже часто в руській (на тлі індоєвропейськім) взаємозамінні, то дане слово даю в двох варіантах: у жіночім роді та чоловічім. Мотиваційне значення даного слова (в двох даних формах) є *"продерте, отвір; прохід".
___
Над відповідником питомим за ту тяму я почав думати, натрапивши на слово <киприй> в ЕСУМ (ІІ, 434; див. там значення: "пористий, пухкий" тощо, та в Срезнівського на *кыпр-). Попри його привабливість, рішив ім, що воно не достатньо повно та влучно відбиває суть тої тями, денотуючи тільки один аспект його вжитку – мотивація кореня *kūp-r- (з формантом *-r-) є "вріти, кипіти", відоме також у значеннях, пов'язаних з диханням, але до неорганічних речовин така мотивація відношення не має. Хоча примітка "про землю" при значеннях "пористий, пухкий" і наводить, що *kūpr- може таки позначати й тями пов'язані з неорганічними речовинами, тому я ще подумаю й над можливістю творення слова за дану тяму й від сього кореня. Питання є в тім, яка має бути морфологія такого слова, аби з його був іменник. ЕСУМ дає тільки один іменник, творений суфіксом *-y-a-k-o-s: <кипряк> (cuipryac) "сир з великими порами". З огляду на просту морфологію грецького слова, коли вже брати корінь *kūpr-, не хотів бим від його творити морфологічно складний іменник (типу: cuipr-in-a, cuipr-oü-ina, cupr-ica або що). Міг би, теоретично, бути й іменник з праформою *kūpr-o-s або *kūpr-a, що дало би +<къіпръ> та +<къіпра> в д.-рус. написанні, та, відповідно, cuiper/cuipr- (типу uéter/uétr- "вітер") та cuipra; але таке було би можливо за умови, що засвідчений прикметник <киприй> є за походженням ад'єктивізація первісного йменника *kūpr-o-s → <къіпръ> *"пора, отвір" як конкретизація дії кипіння, а вже потім из того прикметник; такий спосіб ад'єктивізації є в руській мові добре засвідчено, але питання є, чи тут є той самий випадок.

шпа́ра
0

Словарь росийсько-український 1893–1898рр.:
Рос. по́ра, по́ры — укр. шпа́ра, шпа́ри, про́духи.

Слово "по́ра" було накинуте в СРСР за політики зближення мов, до СРСР українці так не звали шпарини.

про́дух
0

Словарь росийсько-український 1893–1898рр.:
Рос. по́ра, по́ры — укр. шпа́ра, шпа́ри, про́духи.

Слово "по́ра" було накинуте в СРСР за політики зближення мов, до СРСР українці так не звали шпарини.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
24 квітня

У походженні не вказано російське посередництво слова.

Поділитись з друзями