1. "Чин" у н.в. мн.;
Місце, де перехрещуються нитки основи в снувальні.
Кілочки в снувальні, за допомогою яких роблять чини.
Нак. сп. 2 ос. одн. "чинити" в усіх значеннях. Якщо писати без наголосу.
Трав'яниста рослина різних видів родини бобових
"чи́ни" мн. н. в. "чин"
"чи́ни" = "діяння"
2. Щодо цілей: поясню згодом, але якщо коротко: відповідники мають бути щонайзрозумілішими
Наведу приклад. Серед перекладів до "фіолетовий": є "сливовий", і є cosof (косів чи щось таке). Яким би не було друге, перше є значно зрозумілішим, а значення -- очевиднішим (власне, таке вже є).
Щодо того, чому я "не слухаю": Ви чудово розумієте тонкощі, але не розумієте при цьому простої речі: висловлюючись мовою господарництва (економіки), питоме слівство -- це "збуття" (товар), який треба "продати", тобто поширити цю думку серед людей, і вони "платять" за нього своїм часом, зусиллями; і для того, щоб "продати", треба, щоб "товар" щонайбільше манив і щонайменше відштовхував. "Відштовхувати" він може, наприклад, високою "ціною", тобто занадто великою кількістю зусиль і часу, які треба витратити на вивчення й розуміння слів. Ваше ж письмо можна порівняти з "онлайн-магазином", у якому є оголошення, а для того, щоб побачити світлину, ціну й опис -- "пишіть в особисті". "Хто не хоче вивчати мову, той байдужий ледар!" -- кажете Ви, чомусь прирівнюючи своє письмо до всієї Мови, людині, що не може заплатити всієї ціни, називаючи її тим самим "жебрачком". Ні, добродію, із таким ставленням до можливого "покупця" ви "товар" не "продасте". Кому сподобається, що продавець рішуче спілкується з ним тільки власною вигаданою мовою (як це може здатися не мовознавцям), до якої немає ні перекладача, ні правил?
Потім. Якщо "покупці" не йдуть по "товари", ми повинні самі прийти до нього й переконати його, що йому "товар" необхідний, переконати "купити". На превеликий жаль, "високі" пояснення (про необхідність викидати чужі слова за будь-яку ціну) зрозуміють далеко не всі, тому треба "нижчі" -- "так простіше". Ви висуваєте "дорогий" (треба витратити багато часу й зусиль) і "незручний" (дуже застарілі слова, Ви з могили їх викопуєте), "складний у користуванні" "товар", як цей "cosof" (від чого походить, я так і не зрозумів). А "сливовий" -- "з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом", оскільки слово в такому значенні вже вживається, і "дешевий" -- не треба для розуміння лізти в словники й вивчати все наше звуцтво від праслов'янської доби. Як я вже казав, кирилиці цілком достатньо, щоб передати звучини літературної мови, кожен зрозуміє, про що йдеться. Дуже скромний приклад: "грозина": "гроза" -- електричне явище, тому електрика. Все просто й зрозуміло. "Пруда": можливо, якщо вірити одному-двом непоширеним дуже сумнівним джерелам, воно кількасот років уживалося в значенні "бурштин", похідне від "прудкий"(чи як там?) у значенні "потік", бо так назвали явище від "бурштин" у давньогрецькій, де його спостерігали після натирання каменя шерстю. Яке слово зрозуміліше без пояснень?
Я не кажу, що мій приклад найкращий. Але його "логіка" простіша й зрозуміліша.
Треба зокрема переконати людей, що питомі відповідники є зрозумілішими й точно не складнішими, які мають "фору" (усталеність, звичність).
Розумієте?
Друс. чини "порцеляна", від адаптації назви *Kina "Китай".
Так радо бачити повернення давньоруської (давньоукраїнської) спадщини!
+
—
За письмо
Не відповідає цілі. Багатозначність.
Cyto za 'цілі'? Sami'ste si yacõsi 'ціль' uigadali. I 'bagatoznacynœusty' is cimy?? 🤦
1. "Чин" у н.в. мн.;
Місце, де перехрещуються нитки основи в снувальні.
Кілочки в снувальні, за допомогою яких роблять чини.
Нак. сп. 2 ос. одн. "чинити" в усіх значеннях. Якщо писати без наголосу.
Трав'яниста рослина різних видів родини бобових
"чи́ни" мн. н. в. "чин"
"чи́ни" = "діяння"
2. Щодо цілей: поясню згодом, але якщо коротко: відповідники мають бути щонайзрозумілішими
Наведу приклад. Серед перекладів до "фіолетовий": є "сливовий", і є cosof (косів чи щось таке). Яким би не було друге, перше є значно зрозумілішим, а значення -- очевиднішим (власне, таке вже є).
Щодо того, чому я "не слухаю": Ви чудово розумієте тонкощі, але не розумієте при цьому простої речі: висловлюючись мовою господарництва (економіки), питоме слівство -- це "збуття" (товар), який треба "продати", тобто поширити цю думку серед людей, і вони "платять" за нього своїм часом, зусиллями; і для того, щоб "продати", треба, щоб "товар" щонайбільше манив і щонайменше відштовхував. "Відштовхувати" він може, наприклад, високою "ціною", тобто занадто великою кількістю зусиль і часу, які треба витратити на вивчення й розуміння слів. Ваше ж письмо можна порівняти з "онлайн-магазином", у якому є оголошення, а для того, щоб побачити світлину, ціну й опис -- "пишіть в особисті". "Хто не хоче вивчати мову, той байдужий ледар!" -- кажете Ви, чомусь прирівнюючи своє письмо до всієї Мови, людині, що не може заплатити всієї ціни, називаючи її тим самим "жебрачком". Ні, добродію, із таким ставленням до можливого "покупця" ви "товар" не "продасте". Кому сподобається, що продавець рішуче спілкується з ним тільки власною вигаданою мовою (як це може здатися не мовознавцям), до якої немає ні перекладача, ні правил?
Потім. Якщо "покупці" не йдуть по "товари", ми повинні самі прийти до нього й переконати його, що йому "товар" необхідний, переконати "купити". На превеликий жаль, "високі" пояснення (про необхідність викидати чужі слова за будь-яку ціну) зрозуміють далеко не всі, тому треба "нижчі" -- "так простіше". Ви висуваєте "дорогий" (треба витратити багато часу й зусиль) і "незручний" (дуже застарілі слова, Ви з могили їх викопуєте), "складний у користуванні" "товар", як цей "cosof" (від чого походить, я так і не зрозумів). А "сливовий" -- "з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом", оскільки слово в такому значенні вже вживається, і "дешевий" -- не треба для розуміння лізти в словники й вивчати все наше звуцтво від праслов'янської доби. Як я вже казав, кирилиці цілком достатньо, щоб передати звучини літературної мови, кожен зрозуміє, про що йдеться. Дуже скромний приклад: "грозина": "гроза" -- електричне явище, тому електрика. Все просто й зрозуміло. "Пруда": можливо, якщо вірити одному-двом непоширеним дуже сумнівним джерелам, воно кількасот років уживалося в значенні "бурштин", похідне від "прудкий"(чи як там?) у значенні "потік", бо так назвали явище від "бурштин" у давньогрецькій, де його спостерігали після натирання каменя шерстю. Яке слово зрозуміліше без пояснень?
Я не кажу, що мій приклад найкращий. Але його "логіка" простіша й зрозуміліша.
Треба зокрема переконати людей, що питомі відповідники є зрозумілішими й точно не складнішими, які мають "фору" (усталеність, звичність).
Розумієте?