Чхати я хотів, що там "znacity gr. ‹προδρομικός›". Як воно відповідає значенню?
Інкубаційний період, продромальний, гострий та одужний — це все вже перебіг хвороби, до чого тут ПЕРЕДбіг?

ἀεροδρόμος, ῐ̔ππόδρομος?
Гадаю, треба ськати від "ретити" ("спонукати до руху").

До речі, моск. предтеча вкраїнською буде передтік / передтіч / передтока? Мене цікавить, які звуковари суть вірні

Добродію Єлисію, Ви знову написали не дуже мудру річ. (Я не знаю, хто Ви, цілком можливо, доктор наук, тому не піднімається рука, враховуючи Ваші величезні знання та внески, написати подекуди слово "дурниця").
Чому "передбіжний"? Цей період належить до хвороби (а не передує їй). Ба більше, це не перший період хвороби. Усі 4 періоди — це вже період хвороби. Чому "ПЕРЕДбіжний"? Тільки не кажіть, будь ласка, що всі Ваші кальки — просто збіги, що Ви так і назвали б утямок, якби не знали чуже слово

»ἀεροδρόμος, ῐ̔ππόδρομος?
Гадаю, треба ськати від "ретити" ("спонукати до руху").«

»До речі, моск. предтеча вкраїнською буде передтік / передтіч / передтока? Мене цікавить, які звуковари суть вірні«

Ose moyi postorogui ta zamietcui:

1. Œd *ret- (*ert-?) lédve. prodrome ‘[medicine] an early sign or symptom (or set of signs and symptoms) warning of the onset of a disease’ — cde izponouca?

2. Deyaca dieyeslova na ‹pered•› yz ATSSOuM:
peredtchou(a)ti, peredviest(a)ti, peredbaci(a)ti, *peredlejati (ATSSOuM: peredlejagne), peredplatiti, *peredpreasti (ATSSOuM: peredpreadeine), peredrecti / peredriecati, peredriexi(a)ti, peredxopiti — œd dieyesluœu rouxou néyma.

3. U slœunicou Gelexuœuscoho néyma jadnoho dieyeslova na ‹pered•›, coli ne lieciti slova ‹peredsõd›, do yacoho moglo bui, cény, bouti dieyeslovo *‹peredsõditi›.

4. Dieyeslova na ‹pered•› yz slœunica Grincenca: *pereduzeati (tam: pereduzeattye), *peredplatiti (tam: peredplata, peredplatnic), *peredsõditi (?, tam: peredsõd).

5. Dieyeslova na ‹pered(u)› yz Iznaduœb Isriezneüscoho: coli ne lieciti ‹peredumuilyenïe› ‘предбанник’ (pitimo, ‘peredmuileigne’), cyto moglo bui bouti œd dieyeslova *peredumuiliti, to jadnoho tam néyma.

6. Dieyeslova na ‹prædi• / prædu•› u Iznadobax (‹æ› tout dbóulg. œdpoviednic rous. ‹ie›, tb. ‹prædi•, prædu•› tout znacity pdslov. ci dbóulg. tvar, he proti [d]rous. ‹peredu•›), na pr.: ‹prædilejati, prædulejati ; prædulagati ; prædu(po)logiti›, ‹prædirecti›, ‹prædispieti›, ‹prædisæsti, prædusædati, prædusædæti›, ‹præduboroti›, ‹præduvariti› ‘to happen before’, ‹præduvesti›, ‹prædvidæti›, ‹præduvoditi›, ‹præduvæstiti›, ‹præduglagolati›, ‹prædugrẽsti›, ‹præduzyræti› ‘forsee’, ‹præduiti ; præduxoditi ; præduxystuouati›, ‹præduclepati›, ‹præducosnõti›, ‹prædumuisli(a)ti›, ‹prædupisati›, ‹prædupocisti, prædupocitati›, ‹prædusïati›, ‹præduscacati›, ‹prædustati, prædustoiæti ; prædustavi(a)ti›, ‹prædustroyiti›, ‹prædubuiti›, ‹prædutetchi›, ‹prædutroujdati sẽ›, ‹præducini(a)ti›.

Roupliu tvar ‹prædutetchi› iz pdsl. / dbóulg. ‹prædu•› ta rous. ‹•tchi› zamiesty dbóulg. ‹•chti› yz *-kti u *tekti. Tvara ‹præditechti / prædutechti› tam néyma. Te same i ‹præduretchi› iz ‹•retchi› zamiesty oceicouanoho dbóulg. ‹•rechti› œd *rekti.

7. Cyto use se vuisje recene mogé znaciti? Cyto dieyeslova na ‹pered(u)•›, sb. iz póunogolosomy, sõty [perveisno] nepitoma [daunio]rousscœy móuvie? A tomou u novorousscœy sõty tvari he ‹peredplatiti›, ‹peredtchouti›, ‹peredviestiti› pozdieychœi ‘roussceigna’ uzsluœunuix tvarœu bez póunogolosou yz inchuix slovianscuix móuv? Cyto dieyeslova na ‹pered[u]•›, iz póunogolosomy, sõty pitoma i œd poceatcou u [d]rous. ta pameatoc iz nimi prosto ne zaxovano??

8. Inchi peredcépi za ‘before, (a)fore, pre-’ u dieyeslovax u drous. (znaceigna veatscoiõ yz Iznaduœb Isriezneüscoho):

pro•:

probaviti ‘предупредить’, provari(a)ti ‘предварить, явиться раньше, предупредить, упредить’ (por. dbóulg. tvar ‹præduvariti›), providieti ‘предвидеть, провидеть’ (por. dbg. tvar ‹præduvidæti›), provorogiti ‘предсказать’, pruœuzviesti(a)ti ‘предсказать, предречь, провозгласить, возвестить, предвещать, предрекать’, proviedieti ‘знать вперед, провидеть’, proznamenati ‘предзнаменовать’, proznamenavati ‘прообразовать’, proznati sẽ ‘быть предвиденным, узнанным заранее’, procazouati ‘искать предлога’ (por. eagl. pretext), procurmu (pitimo ‘procorm’) ‘харчи, продовольствие’ (por. eagl. provision, provide), promuisliti ‘обдумать, позаботиться, достать, промыслить’ (znaceigne ‘before[hand], pre•, pro•’ por. iz promuislu ‘promuisel’, ta eagl. procure[ment]), promuisliati ‘предопределять’, pronapisati ‘предначертать’, pronariecouati ‘предрекать’, pronacinati ‘полагать начало, предварять’, proobrazi(a)ti / proobrazouati ‘прознаменовать, прообразовать, предвещать’, proobrõciati ‘обещать’ (por. eagl. pro•mise), propisati ‘предвозвещать, прообразовать, указать, предписать’ (por. dgr. προγράφω ( → πρόγραμμα), eagl. prescribe), propoviedati ‘предсказывать, предвещать’, propõtïe (pitimo ‘propõttye’) ‘вступление, начало’ (por. eagl. initiation’) — *propõtiti(?), prorecti / proriec(i)ati ‘предсказать, предречь’, (ne dieyeslovo, ta znaceigne ‘pre•’) prosouxa ‘первый сухой путь весной’, proougotouati ‘предуготовить’, prooustaviti ‘предопределить’, prooustrayati ‘предустоять’, prooutchaiati ‘предчувствовать’, proouciti ‘предварительно научить’, procyrtanïe (pitimo ‘procertagne’) ‘предсказание’ (dieyeslovo procyrtati, pitimo ‘procertati’: ‘проводить черту, борозду’), proyavi(a)ti ‘предречь, предвозвестить; предъявлять, предвещать прообразовывать’.

za•:
zaapa ‘надежда
ожидание’, za(y)apienïe (pitimo ‘zayapiegne’) ‘подозрение’, za(y)apieti ‘подозревать, смотреть с недоверчивостью’ (pitimo ‘zayapiegne ≈ pre•opinion’, ‹(y)ap•› ← *ōp-, tuyge coreiny cyto u lat. opinor, opinio, → eagl. opinion, opine; znaceigne ‘подозревать’ por. eagl. preopinion), zaganõti ‘загадать’, zagovienui ‘заговенье, день накануне начала поста’, zagitïe (pitimo ‘zagittye, zagitoc’) ‘пожитки’, zagitynicu (pitimo ‘zagitnic’) ‘изготавливающий съестные припасы, фураж’ (por. eagl. pro•cure, pro•vide, pro•vision), zaiti ‘застать, застигнуть’ ( ≈ ‘iti peredje négy cto idé pruœcy’), zamuisli(a)ti ‘задумать, замышлять’ (i zamuislyenïe ‘предположение’), zapasu (pitimo ‘zapas’) ‘то, что припасено, припас, имущество’ (pitimo ‘what was saved before[hand]’), zastava ‘передовой отряд
отряд войска, помещенный в город для его защиты, заклад’, zastaviti ‘заложить, отдать в заклад’ (por. eagl. [to] stake ‘put money before’, ‘anything put [provided, set, arranged] before’), zastati ‘застать, найти, захватить’ ( ≈ ‘be/stand there before[hand]’), zastoyati ‘заслонять’ ( = *‘to stand before’), zatievati ‘затевать планировать(?)’.

Cruœmy znaceign ‘before[hand], (a)fore, pre•, pro•’ ‹pro•› ta ‹za•› ceasto vuistõpaiõty u inchax znaceignax. Znaceigne ‘before[hand], [a]fore(•), pre•, pro•’ ou ‹pro•› e dóugyno bouti ouge œd pie. dobui, xotcha i togdie ouge ne bie tó odino znaceigne, porõcy iz znaceignami: ‘forth, forward ; through’. Znaceigne ‘before[hand], [a]fore(•), pre•, pro•’ ou ‹za•› e vuiniclo pereponeattyemy prostorovoho znaceigna ‘before ≈ behind’ u znaceigne dieyui ci tchasou ‘be•/a•fore[hand]’ — por., na pr., drous. ‹zadyniy› i ‘будущій’ i ‘прѣжній’, zagotoviti *‘gotoviti/gotouati za soboiõ ≈ pered soboiõ’ tc.

9. Gr. πρόδρομος = Πρόδρομος u: Ιωάννης ο Πρόδρομος = Ivan ‘Prédtecya’ ; eaghelscoiõ: John the Forerunner, niemeçscoiõ Johannes der Vorläufer, a, yz slovianscuix móuv, céix.: Jan Předchůdce, lead. Jan Poprzednik, serb./xorv. Jovan / Ivan Prethodnik (Preteča).

10. Gr. πρόδρομος e imea i pœdstatove i pricmetove (https://el.m.wiktionary.org/wiki/πρόδρομος). I ἀεροδρόμος perveisno znacity “traversing the air”, iz •δρόμος “traversing, passing (running)” he pricméta, a ouge u ἱππόδρομος e •δρομος pœdstava.

Ya tou pocui ne damy cuœnçevuix œdpoviediy na Vascha puitagna, ale dau eimy iznadobui / data vuixoditi yz yix.

передтік / передтіч / передтока — ymabouty, jaden. Pèuno ne ‹peredtoca›, atge ‹•toca› iz ‹o› ne mogé znaciti ni ‘going/running’ ; ‹•noscha›, ‹•vodja› u izlogenax slovax sõty œd ‹nositi›, ‹voditi›, ne œd ‹nesti›, ‹vesti›, i ‹nositi›, ‹voditi› sõty causativa : ‹tociti› e causativum i tomou ne znacity ‘biegti’ ale ‘ciniti/tvoriti biegti’, cruœmy toho, œd ‹tociti› pràvilno bui boulo ‹•tocya›, ne ‹•toca›, i znacilo bui ne ‘xto/cyto biegity’, ale ‘cto/cyto cinity biegti (cruœmy inchuix znaceign slova ‹tociti›)’. U tuœmy, por. ‹•voda› u ‹pœdvoda› i ‹voyevoda›, a iesce ‹•toca› u ‹smolotoca› ‘runny nose’.
Yz pisyma e teagyco sõditi cyto ‹•тік›, ‹•тіч› e u ‹передтік / передтіч›. ‹•tuœc› ?, ‹•teuc› ?, ‹•tiec› ?, ‹•tuœcy› ?, ‹•teicy› ?, ‹•tiecy› ?
Useliaco, ‹•tuœc› bouti ne mogé, znacilo bo bui ‘bieg’, ne ‘cto/cyto biegity’. Xotcha, praudõ cazati, medja meidj nomen agentis ta nomen actionis ta nomen acti e ceasto ne cetca u dauniax izlogenax slovax — por. drous. ‹técu (teucu?)› ‘ток, течение’, ale ‹põtytécu (põtyteucu?)› ‘путник’, tb. ‘way-runner/running (one)’ (v. ‘Iznadobui’). Acény bui ‹•téc / •teuc› tacui moglo bouti za ‘forerunner’: peredtéc, peredteuc. Coli tac, to vuiyasniti cotruy tvar e pràvilen u znaceignie ‘runner / running’. Oba sõty œd *perd•tek•os, ale odin iz nagolosomy na *ték- (ci, tòcynieyche, na *-ós, iz pozdieychuimy œdteaghneignemy na *ték-) a drouguy ni. Œd *perdu-tek-ós bui boulo ‹peredteuc› (nagolos na cuœnçie), a œd *perdu-ték-os ci *pérdu-tek-os bui boulo ‹peredtéc›, iz nagolosomy na drouguy izclad u rousscie. Sya rœzniça e sõttyeva, ròzrœzniaiõtchi nomina agentorum/actorum œd nominorum actionis/acti. Sya rœzniça e iesce yz pie. dobui, por. i nagolosui u ἀεροδρόμος ta ιππόδρομος. Ta bõdé iesce treba gluibche dosliediti tó.

Добродію Єлисію, будь ласка, напишіть це кирилицею. Я справді хочу це прочитати, та нервів просто не вистачить