Звідки відомості, що це чуже слово? В ЕСУМ нічого не сказано, що воно запозичене, навпаки зазначено, що «похідне утворення від словосполучення "при то́му"».
Це слово присутнє у багатьох словʼянських мовах, в тому числі і у московській.
»Це слово присутнє у багатьох словʼянських мовах, в тому числі і у московській.«
Xotcha samo lixy sé i ne cazié ni pro ni proti rœdnosti, ta oge e i inde po slovianscuix móuvax iesce ne e jaden docaz oge e rœdno u rousscie, atge inchi slovianscui móuvui ne znaiõty pitimoho rousscœy móuvie o-perégolósou. Tac, coli bui yno slovo boulo cerpano, p.n., yz veatscui u serbo-xorvatscõ, ci yz bóulgarscui u ceixscõ, slovaçscõ ci slovienscõ tc., iz *o peréd *u / *y, to ne boulo bui yaco znati ci e cerpano, atge usiõdui u tuix móuvax bui tam boulo prosto |o| — u rousscœy ge móuvie bui tam boul pràvilno perégolós.
Ви кажете "потом" чи "потім"?
Ви кажете "потом" чи "потім"?
____
Ваш приклад неямий. В українській мові нормативними є як «притому», так і «притім». Шлях розвитку слова «притомний» досить очевидний, і відсутність переголосу в цьому слові не може однозначно свідчити про його запозиченість. Навіть ЕСУМ, який схильний до клеймування слів полонізмами, нічого не говорить про запозиченість.
Звідки Ви знаєте, про що він каже?
Тут якось більш-менш розібрав, що він написав
»Звідки Ви знаєте, про що він каже?«
+ »Nic ne oumieié citati moyõ pravopisy«.
