Він сподівався, що на вечерю буде рагу — ріпа, морква і товчена картопля з жирними шматками баранини, які зачерпують разом з густим, перченим, мукою підбитим соусом (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Робінзон залишив мені після себе лише «раґу по-бордоському». Зате того раґу зосталися цілі завали. Я вже виблював його кілька ящиків. Але, щоб дійти до такого результату, раґу все-таки годилося гріти (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна).

фр. ragoût «рагу; гостра приправа» (ст. ragoust) походить від дієслова ragoûter «викликати апетит», утвореного за допомогою префіксів re- і a- (‹ лат. ad-) від іменника goût «смак», що зводиться до лат. gustus «проба; закуска; смак»