Розслабся - розпружся. (Про тіло).
Мова не калька. 2015 р.
Розслаб ногу - розпруж ногу.
РозслаблЕний - давня укр. вимова. Стилістичний словник Огієнка.
(Слабий, кволий, немічний).
Разслабленный - слутий, слутавий. (Скалічений, спаралізований).
Разслабление - ослаба; слута (параліч, розслаблення).
Українсько-московський словник.
Переставати бути напруженим; розслаблюватися. СУМ.
"Полізу ж я швидш на піч, щоб кісточки хоч трохи розімліли, бо настоялася у волості вволю (Марко Кропивницький).
Розслаблення - млявість.
Розслаблений - млявий, розімлілий
Розслабитися - розімліти, розмлявитися. (У Василя Мови стос. душевного стану).
Не розслабляємось - не млявимось.
Дякую, сам довго шукав відповідника, адже "розслаблятися" - явна московська форма.
Думаю шо для "розслаблятися" окрім подоби з "-ся" ( (роз)млявитися ) може також підійти подоба з суфіксом "-іти" ( (роз)млявіти ). Як гадаєте?
Цілком може бути, добре що пильно зауважили на цьому.
To cyto za tuar déyeslova idete pèreclasti tou? ‹Ròzslabiati› e durativum do ‹ròzslabiti›, a ‹ròzslabiti› e causativum, a ‹ròzomlévati› e durativum do ‹ròzomléti› — inchoativum. Crœum toho, durativum e, he pravilo, utorinen tuar; pervinen e tuar ‹ròzslabiti›, ne ‹ròzslabiati›.
Розмагати - разслаблять, томить.
Сл. Грінченка.
Разслаблять - розмагати.
Українсько-московський словник.
Розслаблятися - розмагатися.
Розслабився, розслабилася - розмігся, розмоглася.
Розслаблення - знемога, знесилля.
Не розслабляємось - не розмагаємось.