За легендою місто виникло 301 року, коли далматинський каменяр-християнин Маріно втікав від переслідування язичницького імператора Діоклетіана. Він поселився на горі Монте-Титано і створив тут общину однодумців. Пізніше його зараховали до лику святих, а місцевість і місто, що виросло тут, отримали його ім'я. На початку середньовіччя місто-фортеця знаходилося під протекторатом герцогства Урбіно, але вже з 855 року стає незалежною республікою.

іт. San Marino «Святий Марин» − пустельник і аскет, диякон, легендарний засновник Сан-Марино (301 рік), католицький святий.
Припускаю, що ім'я Марин (лат. Marinus) походить від лат. marīnus «морський; той, що належить до моря». Це ім'я було досить поширеним у Римській імперії, особливо серед людей, пов'язаних із морськими справами або тими, хто жив біля моря.
Пор. укр. Мари́на, Мари́сь, Мара́ня, Мари́ся, Мари́ця

іт. Città di San Marino