Значення слова
Скинути — надіслати щось (видиво, світлину тощо).
Приклад вживання

Агов, скинь мені світлини з твоєї поїздки.

Походження

московитський сленґ

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово скинути (сленґ)

надіслати
5
Roman Roman 7 грудня 2022
стнути
,
стяти
2

Дослівно буде «відсікнути» світлину.
«Агов, стни мі ті світли» — листування України, котра змогла.

Невідь Хто 19 грудня 2022
21 грудня 2022

-

Pravilen e tuar ‹teati : (ya) tnõ›, ne ‹tnõti›.

6 січня 2023

Тут є одміна «стнути», бо перекладаєть ся «скинути», а не «скидати».

7 січня 2023

Від дїєслів без тематська почепа, то би, де корінь дїєслова є прямо лучено до ‹-ti› в инфинитивї, а в самї коренї є на кінцї є первїсен двогук *yn, то би кирилицею ‹я› по письменех: ‹б, д, л, м, н, п, р, с, т, в›, та ‹а› по письменех: ‹ч, ж, ш›, творити дїєслова з тематськом почепом ‹-nõ-, -n-› є несправно, голосен бо корене /e̯͡ɑ/ можеть бути йно перед приголосном, а перед голосном розпадучи на *y (друс. кирилицею: ‹ь›) та /n/, на пр.:
‹ceati› (‹чати› в ‹почати/poceati, зачати/zaceati›) ← *kyn|ti, та ‹cynõ› (‹чну›, друс. кирилицею: ‹чьнѫ›) ← *kyn|om. Не можеть ту бути твар +‹чнути›, корінь бо є *kyn-, друс. кирилицею: ‹чѧ- перед приголосном та ‹чьн-› перед голосном, не *ky-, а корінь *kyn- + почеп -n- би дав +‹чанути› (+‹почанути›, +‹зачанути›).
Се же тягнеть и до дїєслів:

*gyn-|-ti → ‹geati (gẽti) / жати / жѧти›, де корінь *gyn- дасть /ʒn/ ино перед голосном, на пр.: ‹gynõ / жну / жьнѫ› — *gyn-|-om, ‹gynete / жнете / жьнєтє› — *gyn-e-tes, ‹gyniva / жнива / жьнива› — *gyn-|-iu-a, ‹gyneç / жнець / жьньць› — *gyn-|-yk-o-s, а перед приголосном дасть /e̯͡ɑ/: ‹geatua / жатва / жѧтва~жѧтъва› — *gyn-|-tu-a, ‹geati / жати / жѧти› — *gyn-|-ti; *gyn- + -n- би дало твар дїєслова +‹жанути›, не ‹жнути›;

*pyn-|-ti → ‹peati (pẽti) / п'яти / пѧти›, та ‹pynõ/pnõ / пну / пьнѫ› — *pyn-|-om, ‹pynete/pnete / пнете / пьнєтє› — *pyn-|-e-tes; *pyn- + *-n- би правильно дало твар дїєслова +‹п'янути› не ‹пнути›;

*myn-|-ti → ‹meati / м'яти / мѧти›, з /e̯͡ɑ/ йно перед приголосном, сюдиже: ‹mealca / м'ялка~мнялка~мньилка~мньивка / мѧлъка› — *myn-|-l-u-ka, ‹mealo / м'яло~мняло~мньило / мѧло› "товкач, макогін; млява, нерїшуча людина" — *myn-|-dl-o, та йно перед голосном *myn- дасть /mn-/: ‹mneç(myneç) / мнець / мьньць› — *myn-|-yk-o-s, ‹mnõ(mynõ) / мну / мьнѫ› — *myn-|-om, ‹mnete(mynete) / мнете / мьнєтє› — *myn-|-e-tes; *myn- + *-n- би правильно дало +‹м'янути›, не ‹мнути›;

то й корінь *tyn- перед приголосном дасть /te̯͡ɑ/ [tʲa, tʲæ, tʲi̯͡e], на пр.: ‹teati / тяти / тѧти› — *tyn-|-ti, ‹zateat / затят / затѧтъ› "затятий" — *za-tyn-t-o-s, а перед голосном дасть /tn/: ‹tnõ/tynõ / тну / тьнѫ› — *tyn-|-om, ‹tnete/tynete / тнете / тьнєтє› — *tyn-|-e-tes; *tyn- перед *n би правильно дало +‹тянути›, не ‹тнути›.

Твари ‹пнути›, ‹тнути›, ‹мнути› є в руськї мовї знаменано, та вни суть неправильни, ставши впливом тварів, ге: ‹gnõ / гну / гънѫ, gnemo / гнемо / гънємо, gnete / гнете / гънєтє, gnõty / гнуть / гънѫть› та ‹gnõti / гнути / гънѫти›, ‹txnõ / тхну / тъхнѫ, txnete / тхнете / тъхнєтє› та ‹txnõti / тхнути / тъхнѫти›. Та в сих дїєсловах суть инфинитиви ‹gnõti›, ‹txnõti› з почепом *-non- первїсни й правильно творени: ‹gnõti› від корене *gub- + почеп *-non- — *gub-|-non-ti (з *b → [∅] перед *n; порівн. *dybno → [dno] "дно"), ‹txnõti› від корене *tux- ("тхлий, затхлий, тухнути, тушити") + почеп *-non- — *tux-|-non-ti. Сюдиже можемо додати твари ‹veaznõ / в'язну / вѧзнѫ› з инфинитивом ‹veaznõti / в'язнути / вѧзнѫти›, ‹greaznõ / грязну / грѧзнѫ› з инфинитивом ‹greaznõti
/ грязнути~гразнути~грєзнути~грьизнути / грѧзнути›, ‹liznõ / лизну / лизнѫ, liznete / лизнете / лизнєтє, luznõty / лизнуть / лизнѫть› з инфинитивом ‹liznõti / лизнути / лизнѫти›, ‹minõ / мину / минѫ, minete / минете / минєтє› з инфинитивом ‹minõti / минути / минѫти›, ‹linõ / лину / линѫ, linõty / линуть / линѫть, linemo / линемо / линємо› з инфинитивом ‹linõti / линути / линѫти›, ‹pxnõ / пхну / пьхнѫ, pxnete / пхнете / пьхнєтє, pxnõty / пхнуть / пьхнѫть› з инфинитивом ‹pxnõti / пхнути / пьхнѫти›, ‹rinõ / рину / ринѫ, rinemo / ринемо / ринємо› з инфинитивом ‹rinõti / ринути / ринѫти› то що. Та в сих дїєсловах є [n]́́ почеп *n-(on-), а в тварїх ‹tnõ, tnete, tnemo, tnõty›, ‹mnõ, mnete, mnemo, mnõty›, ‹pnõ, pneity, pnemo, pnete, pnõty› є [n] часть корене. То би, тварослівно є ‹tnõ› = *tyn-|-om, а ‹gnõ› = *gub-|-n-om. Без почепа *-n- дїєслово від корене *gub- дасть твариѡ: ‹gbati(gubati) / гбати / гъбати›, з тематом *-a-.

Розумїю вже хочете творити дїєслово доконана виду, та доконаність часто творить и сам передчеп, а з дїєсловом ‹teati› передчеп ‹su- (‹с-›) уже творить доконаність: ‹suteati / стяти / сътѧти›. Недоконан вид сього дїєслова з передчепом ‹su-› є ‹sutinati / стинати / сътинати›.

20 квітня 2023

Гоже слово, мені подобається. Має підходяще забарвлення, і звучить ліпо.

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
11 грудня 2022

а яким чином це стало московитським сленгом?
goroh.pp.ua: скидати
Це слово присутнє в українській, сленг надав йому дещо інше значення.

19 грудня 2022

Тут головне у тому, чий сленґ надав йому дещо інше значення.

Поділитись з друзями