ЕСУМ (том V, ст. 393):
запозичення із західноєвропейських мов; н. Stalaktít, фр. англ. stalactite походять від нлат. stalactitēs, утвореного на основі нгр. σταλαϰτός «той, що стікає по краплі; який капає, протікає», пов’язаного з гр. σταλάσσω «ллю краплями; капаю; стікаю краплями».
Желехівський (том I, ст. 333): Tropfstein, Stalactit; Kalksinter.
Може не треба перекладати цю пару схожими звучанням словами? Люди вже плутаються між сталактитами та сталагмітами, "накапник" та "капельник" цю проблему не вирішать.
<Може не треба перекладати цю пару схожими звучанням словами? >
Œn ne pèreclade a ea slovo prosto iz slœunica.
capelnic — + œd mene.
Чому без 'р'?
<Чому без 'р'?>
🙄
Gelexœuscoho puitaiete? Œun teagyco œdvétity Vam, merxi u 1885.
Pro Vasyõ védomœusty u rousscœy móuvé e tòrôny slœu is *kap-.
🤦 Oto puitanïa!...
Чому Ви відповідаєте в такий хамський спосіб? Я не кажу, що має бути з 'р', мені цікаво, чому 'р' є в слові "крапля", а в слові "капина" чи "капельник" немає. Це залежить від говірки?
<Я не кажу, що має бути з 'р', мені цікаво, чому 'р' є в слові "крапля", а в слові "капина" чи "капельник" немає. Це залежить від говірки?>
‹Capya› i ‹crapya› sõty œd rœuznuix corenyœu: ‹capya› œd *kap-, a ‹crapya› œd *krap- ( ← *krōp-) : *krop- — tacoge u slovax ‹cropiti› "to sprinkle", ‹crapati / cropati› "to fall in sprinkles", ‹crœup› "roslina Anethum graveolens", ‹cropiva› "roslina Urtica".