Своєчасно — який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, в свій час.
Приклад вживання
Іритували... безтолкові відкладання вечора без своєчасних про те оголошень (Леся Українка, V, 1956, 380); Для одержання високого врожаю цукрових буряків винятково велике значення має своєчасний і високоякісний обробіток посівів (Колгоспне село, 11.V 1955, 2);.
ЕСУМ: довто́ту – «скоро, вчасно»; можливо, результат злиття прийменників до, в і займенника [тот, тота́] «той, та», що міг бути пов’язаний з виразом типу «в тоту годину»;
goroh.pp.ua: довтоту
goroh.pp.ua: довтоту
слушний