В таку пору [під час війни] людям не до порожніх ящиків. Може, й справді ніхто не звернув би уваги на те, що він залишив свою тару (Олесь Гончар, III, 1959, 417);

На час збирання потрібна тара, в яку безпосередньо знімають плоди і в якій їх перевозять (Колгоспник України, 7, 1956, 38);

Діжки різної форми й величини, скриньки, мішки, гончарський і металевий посуд служили за тару для продуктів [у наших предків] (Літературна Україна, 17.IX 1968, 4).

запозичено з італійської мови через німецьку (нім. Tára «тара; упаковка; вага пакувального матеріалу»);

іт. tara «тара; знижка, відрахування» походить від ар. ṭarḥ «знижка, відрахування», пов’язаного з дієсловом ṭáraḥa «він відсунув, відклав»;

зважаючи на початковий наголос, слід визнати помилковим припуення (Mikl. TE1 ІІ 170) про запозичення з турецької мови.

вал. pwysau gweili

вірм. աբրա

гр. απόβαρο

ірл. meáchan glan

рум. dara 

уг. göngyölegsúly

фін. tyhjäpaino