@Till Johan

На правах адміністратора, нагадую, що взаємоповага — одна з наших ключових цінностей. Хто з цим незгідний — не буде мати можливості брати участь у роботі спільноти. Якщо сумніваєтесь, чи коментар додає якусь цінність до розмови, будь ласка, подумайте двічі чи варто його додавати.

А тепер поглядіть, хто автор цього радянського словника, а заодно прочитайте про автора так званого Словника Української Мови Білодіда Івана Костянтиновича.

Користуйтеся ж українськими словарями! http://hrinchenko.com/

+

То може вам не перебиватиметесь мішаниною. Вивчіть першу мову й казатимете досхочу.

Побудова "куль-ок" неможлива для руської?

То Ви мене питаєте чи себе? Ви же там пишете що про кальку.

Я написав, що є калькування тями. Її немає, слово спільне або запозичено в нас?

Я Вам не розумію. :(

Помилка у словнику чи в моєму розумінні його?

Я не бачу підстав гадати в слові кульок, яке є зменшенням від куль, спосуду з вятської мови. На добі є розуміти, що се явно праслов'янське слово в давнину не могло значити пакет целофановий чи паперовий (рогозіний), то бо є йстота (реалія) пізніше, а тяма "пакет, кульок" родою (naturally) йде з первісного товку "жмут, вязка" в слові куль.

Згоден, що від куль. Втім чом не дати кореню нового значення? Мови мають розвиватися та змінюватися, не зливатися. Хіба не так?

Товк "пакет" прямо йде з товку "жмут, кита". Куль "жмут, стіг, кита, бганок" => "пакет".

Єлисіє, присягаюся, деколи Ви дивуєте своїми знаннями, але в ось такі миті Ви нагадуєте мені поляків, які з піною в роті готові доказувать, що слова "кобіта", "колєґа", "рація" є споконвічними польськими словами (мабуть, від праслов'янських *koběta, *kolega, *racěa).

Ну де очевидність від купи стебел до пакета? Ви либонь не з села, може в житті своєму сніп, скиту, жмут не виділи? Невже Ви дійсно думаєте, що накосив українець стебел, зв'язав, іде молоти, бачить в руках у когось сумку і такий "воно, трясця, як дві краплі води схоже на те, що я щойно накосив, буду тепер так звати"???!!!

Уже це написавши, подумав як завжди, чи зрозумів Вас.

Ви пропонуєте "куль" на пакетик, сумочку, який у руці можна носити? Чи на "пакет даних", "IP-пакет", "пакет акцій"?

КФЯЙ,
для розуміння розвитку значення "пакет" із значення "жмут, згорток" не треба собі уявляти пакет пластиковий. А вже, той розвій не був прямо з жмута/снопа в пластиковий пакет чи сумку в їх виді нині. Корінь *kou-l- просто значить загально "бгане, горнуте", відки далі "жмут, горток, бганок". Тобо, первісно то було будь що, в що можна було що бгати/горнути/кулити, напр. і плат який, ба, може й лист лопуха, напр., нести ягоди; *кулений лист лопуха чи плат, в якім є що нести.

В будь-якому разі, назвати "кульом" архів даних я можу зрозуміти, але називати на московський штиб "кульками" поліетиленові м'які пакети це якась дикість.

https://ru.wiktionary.org/wiki/кулёк

Тю.

Цікаво, не знав.

А як же ось ці два випадки вживання у 19 столітті?
устар. небольшой куль, мешочек из рогожи ◆ Перед крыльцом стояла большая крытая кибитка, на дворе несколько саней, тяжело нагруженных чемоданами, сундуками, кульками, кулёчками. А. О. Корнилович, «Андрей Безыменный (Старинная повесть)», 1832 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Давай сюда головы и кулёк! Подавай все! все пойдет впрок. Н. В. Гоголь, «Ревизор», 1836 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
(взято з https://ru.wiktionary.org/wiki/кулёк)

Ви ж даєте цитати російської мови. Я говорив про проникнення в українську в часи Сталіна.