Термоядерна бомба — тип зброї масового ураження, руйнівна сила якої базується на використанні енергії реакцій ядерного синтезу легких елементів (наприклад, синтез двох ядер атомів дейтерію (важкого водню) в одне ядро атома гелію).
Приклад вживання
У 1940-х у середовищі фізиків-ядерників гостро стояло питання: що краще - атомна чи воднева або термоядерна бомба?
Походження
З давньої грецької θερμός (thermós, “теплий, гарячий”) + ядро + бомба (лат. bombus, давня грецька βόμβος - звук гудіння).
Найдавніший україно-російський словник слово "крушити" дає лишень у значенні "завдавати жалю":
r2u.org.ua: сокрушать Словник Грінченка, хоч і дає значення "м'яти", у прикладах подає: "журба мене круше", під словом "круши́на" (як не брати назву рослини) подає лишень "печаль, смуток", у прикладах: "А на моїй голові штирі крушині. Ой перша крушина – отець-мати померла".
І навіть де подає "крушитися" як "сокрушаться", у прикладах знову ж подає "Гляну в перше віконечко – плачу, крушуся".
r2u.org.ua: круш Націоналістичний словник Кримського, Єфремова дає лишень і поруч "жури́ти кого́, завдава́ти жа́лю́ кому́, круши́ти кого́".
r2u.org.ua: крушити Як видно, значення "завдавати смутку" НЕ Є переносним в українській мові, це значення є основне, а значення "нищити, м'яти" (але не "знищувати") є менш вживаним.
Пишу це зі сумом, бо "зорекрушевий вогнеліт" мені до душі вельми припало.
2 листопада 2019
Цісарю, дякую за допис. Я згідний, що переносне значення "засмучувати" частіше вживане в український мові, ніж пряме "трощити", але мені ближче до серця праіндоєвропейська тяма:https://www.etymonline.com/search?q=crush
гідроген
Пригадав, що після успішного випробовування ядерної бомби Опенгеймер процитував вірш з книги Бгаґавад-Ґіталегенди з легенди про зруйнування…
Цікавий відповідник.
Дякую за увагу Андрію. Можна тепер вживати словосполучення "зорекрушевий вогнеліт" для тями "ракета з термоядерною боєголовкою".
Лишень в мові українській "крушити" це передусім "журити, завдавати смутку":
r2u.org.ua: крушити
Це як переносне значення.
"зорекрушевий вогнеліт" - звучить достойно!
"Зорекрушило знищило місто і закрушило серця людей всієї планети..."
Найдавніший україно-російський словник слово "крушити" дає лишень у значенні "завдавати жалю":
r2u.org.ua: сокрушать
r2u.org.ua: круш
r2u.org.ua: крушити
Словник Грінченка, хоч і дає значення "м'яти", у прикладах подає: "журба мене круше", під словом "круши́на" (як не брати назву рослини) подає лишень "печаль, смуток", у прикладах: "А на моїй голові штирі крушині. Ой перша крушина – отець-мати померла".
І навіть де подає "крушитися" як "сокрушаться", у прикладах знову ж подає "Гляну в перше віконечко – плачу, крушуся".
Націоналістичний словник Кримського, Єфремова дає лишень і поруч "жури́ти кого́, завдава́ти жа́лю́ кому́, круши́ти кого́".
Як видно, значення "завдавати смутку" НЕ Є переносним в українській мові, це значення є основне, а значення "нищити, м'яти" (але не "знищувати") є менш вживаним.
Пишу це зі сумом, бо "зорекрушевий вогнеліт" мені до душі вельми припало.
Цісарю, дякую за допис. Я згідний, що переносне значення "засмучувати" частіше вживане в український мові, ніж пряме "трощити", але мені ближче до серця праіндоєвропейська тяма:https://www.etymonline.com/search?q=crush
Не дивно, бо Ви – індоєвропеєць:)
Це хіба для художньої літератури, але не для загального вжитку