Хотів розписати пояснення, але розхотів. И так ник не читає.
Коротко:
← metati в розумінні "родити", далі розширено: "множити; випускати". Такий є розвиток значення у пранецького слова <tirage>, від дієслова <tirer> "тягти. стрілити, метати". И руське дієслово <metati> значить, крім загального "метати (кидати)", ще "стрілити" та "родити". У печати є слово tirage результат перенесення поняття "метаного" потомства → [кількість] його → кількість продукції → кількість продукованих, випущених копій.
Чи було яке конкретне питоме слово за тяму "тираж" у руській, я не вім. Можна пропустити що й не було, з огляду хоча би на те, що в паралельних текстах, де в вятськім реченні є слово <тираж>, в инших мовах є його часто передано описно. Можна лише з певністю казати, що хоча зовні питоме – складене з питомих префікса na- та корене clad слово <naclad> у руській є з мов західнословінських – чи то від лядського <nakład>, чи то від чеського <náklad>. Утім, у тих мовах є такий словотвір калька німецького Auflage. У німецькій те слово має сенс, будучи результатом розвитку через низку йинших значень: від дієслова <auflegen> (auf+legen = дослівно: "на-класти") але в значенні "класти вимоги, становити завдання", відки йменник Auflage "завдання", й далі конкретизоване в контексті "становлена, задана кількість печати". Коли й брати те, що вираз "класти вимоги" містить дієслово "класти", й, відповідно, могло би виправдати слово <наклад> на питомім тлі, така семантична мотивація для тями "тираж" є надто розмита й потребує задовгої низки проміжних значень. Мотивація "французького" розвитку є значно ясніша й коротша, а також має потенційну паралель у руській мові (див. пояснення вище).
Бо там нема первісної окситонези.
Чому тоді сполучник ніж не залишився нежом?
З наміткою усе так само.
Де є в <ніж> *ъ? У <ніж> є на кінці *ь. А що є "все так само" з <наміткою>? У <намітка> є взагалі *ѣ, а не гармонизоване *е.
ѣ?
«з псл. nametъka «накидка», похідне утворення від nametati «накидати»; пов’язання з мі́тити (Москаленко УІЛ 46) помилкове».
Моя хиба. У *na-met-uk-a таки є гармонизація *е. И все то не свідчить оже гармонизація *е конечно йме бути в инших тваріх. Рівніте з: <заме́т> "горизонтальні колоди в стіні будівлі" при <замі́т> "тс.", <відме́т> "зворотній удар", <наме́т> "палатка" при <намі́т> "тс.", <оме́т> "пола, край одягу", <обме́т> "велика сітка для лову звірів, риби", <переме́т> "рибальський пристрій; перешкода" при <перемі́т> "двічі переораний пар; пропуск; отвір; помилка при накладанні ниток на снувалку", <переметча́> "підкидьок" при <підмітча́> "тс.", <пере́мітка> "кладочка; намітка", <по́ме́т> "кидання, розкид; купка ще не пов'язаного в снопи хліба; розставлені в рядок снопи; порух; пташине гніздо з яйцями; кладка яєць" при <помі́т> "розставлені в рядок снопи", <при́мет> "ловіння риби за допомогою загати з каменю", <про́міт> "розбитний хлопець", <мет> "кидок; змах; постріл" (ЕСУМ ІІІ, 448: метати).
Передбачаю, що наведені приклади попри їх кількість проти одного Вашого <намітка> нич не доводять.
Самі ж навели цілий ворох слів з зміною "е" в "і".
Bacite ino cyto xotiete baciti? A cyto uoròx tuarwf bez *e → /e͡i̯/ tam ge?
Я знаю ворох слів й без переходу о в і.
Nou?
Наклад, хіба без префікса "на".
Той самий, що в слова наклад.
А яка є в "наклад"?
PS:
Що "той самий"? Я про семантичну мотивацію питаю.
А Ви чого мене запитуєте? :) Я ж не український народ, питайте в нього, чому вирішили накладом тираж називать.
А Ви дали'сте собі труд простежити та дослідити, відки слово <наклад> у тямі "тираж" стало є в руській мові? Ви же любите, на пр., усюди кальку глядати. То не провірили'сте, чи не'ма того самого слова в инших словінських мовах? Чи Вам би в вятській не було? И відки є віра слово те в такій тямі є твір руського люду?
Якщо Ви натякаєте на польські коріння слова тоді дуже жаль. Полонізми зло.
Що значить "коріння"? Корінь є того слова загальнословінський. Питання є про сам словотвір и тяму, яку він значить.
Моє "коріння" можна було перекласти як "походження". Або "здрій" за Вами.
Тиражування — накладування?
Відки є стало слово <наклад> у тямі "тираж"?
+++
Давній питомий відповідник.
Невже такий давній и такий питомий?
Вже років тридцять знаю таке слово, воно напевно не старе
sum.in.ua: naklad
Правда, тридцять років є не три тижні.
ЕСУМ (класти): наклад «видання, тираж»