(новотвар,)
/
Див. відмереж. Щось встановлено у певному ладі, спрямі , осязі - певний веб-ресурс..
(це новотвар від мене, щойно + . новотваризмо)
<занадто довге слово>
Oustno i ‹gèrêlo mèrêgyui› bõde odino dóugo slovo.
Тут натиск більше на "одне". Бо руський мовний звичай вимагає тут сполуки йменника з прикметником.
<руський мовний звичай сполуки йменника з прикметником>
Teagyco e'ho dovesti pri bezléci sucladên slœu u rousscœi móuvé.
Як наведете приклад складного йменника, що його можна замінить на сполуку йменника з прикметником, я з Вами погоджусь.
souxœurya, souxovèrya — *souxa urya, *souxa vèrya
souxorebric ; souxorebrica — *souxo rebro
souxovéya — *souxa véya
souxozlotica — *souxa zlotica
golodrab — *gœul drab
golodraneç — *gœul draneç
golomôrôzy — *gola mòrôzy
golopõp — *gœul põp
goloyoux — *gola youxa
ceastocœul — *ceast cœul
crasnovén — *crasen vén (véneç, vénoc)
ceornogõz — *ceoren gõz
sédoguir — *séda guira (guirya "vòlôsïe, ceub; verx dèrêva")
suirodœuy — *suir dœuy ("suiro mòlôco")
sérogòlovateny — *sér gòlovateny
ceornobuily, Ceornobuily — *ceorna buily ("ceorna trava")
ceornosnéty — *ceorna snéty
cõsonœugyca [ˌkʊt͡soˈnyʒ.ka] — *cõsa nœugyca
cõsoxuœust [ˌkʊt͡soˈɸyst] — *cõs xuœust (o zayeaçé)
dóugonœus — *dóug nœus
bœugydèrêu — *bogye dèrêvo
Velicdeny — *velic deny
peruovéc — *perv véc
peruocuét — *perv cuét
peruotuœur — *perv tuœur
givoplœut — *giv plœut
givotuœur — *giv tuœur
dóugovéc — *dóug véc
dóugonœug — *dóuga noga, *dóugui nogui
dóugooux — *"dóuga ouxa" (zayeaç)
dóugotélesœusty [ˌdo͡u̯ɣ̞oteˈlɛsystʲ] — *dóuga télesœusty
Ваші приклади не доречі. Сухоребрик не сухий ребрик (ба й слова "ребрик" нема), голодранець насправді не голий, чорногуз не чорний гуз, а птах із чорним гузном, первоцвіт не первий цвіт, а якась рослина із тих, що квітнуть рано, живопліт не живий пліт (живий не пліт, а рослини в нім), первотвір не первий твір, а оригінал, Великдень не будь-який великий день тощо. А тут подано "мережеджерело" в значінні "мережеве джерело". Це суперечить руському мовному звичаєві.
Від слова «відати» (знати), якщо йдеться саме про інформаційний ресурс (сховище даних); містить суфікс -анка на означення предмета, що характеризується певною дією за аналогією: «писати» — «писанка», «читати» — «читанка», «сховати» — «схованка». Це слово — мій власний витвір.
-
Та сама вада, що й у переднішого слова.
можливо. Та не довше за "перенесення" й на 2 букви коротше за "веб-ресурс"(- нехтую). Коротше за "недовговічність". Та все ж спасибі за Вашу думку
Знову ж таки, натиск на "одне". Це однаково, що вживать "теплицеогірок" замість "тепличний огірок".