Веранда — прибудова до будинку або до однієї з його стін.
Приклад вживання
Дощ .. Що таке дощ нам отут, на веранді під дахом? Приємність.
Походження
запозичено, мабуть, через російське посередництво з англійської мови
англ. veranda (h) «критий балкон» походить з індійської мови, в яку потрапило з португальської
Версії походження слова "веранда" суть у різних джерелах різни. Напр., ЕСУМ гадає від лат. vara "роздвоєна жердина; розвилка", чи перське або санскритське джерело (без точніших указань на вихідний корінь – тому таке припущення слід уважати порожнім). Wiktionary стоїть на тій самій гадці про корінь у лат. vara (https://en.m.wiktionary.org/wiki/veranda). Проте етим.сл.англ.м. (https://www.etymonline.com/word/veranda#etymonline_v_4712) гадає від людоволатинського barra "перекладина, жердина, балка, бервено" (про се слово див. ту: https://en.m.wiktionary.org/wiki/bar).
На мою думку є вірна друга версія. Людоволатинське *barra є виводять від францького *bara "поліно, бердя, бердо, бервено", від прагерм. *barō, від п.-і.-є. *bherh- "колоти; тирчати", й рідне з прасл. коріньми *byr-, *bor-, у руській мові представленими зокрема в словах: <бор (бру)> "просто", <бір, бору> "сосна", <бердо, бердя, берце>, <бороти>, <боронити, боронь>, <бороло>, <борщ>, <борть>, <борошно>.
Назву приміщення "веранда", згідно з сею вірсією походження, слід яснити з вихідного значення *"приміщення з балок, що тирчать, виступають", як указання на конструкцію без "цілих" стін у протиставленні до головної частини дому. Точніше, вихідний твар слова "веранда" є, на мою думку, дієприкметник з прагерманською праформою *barjandz від прагерманської форми дієслова *barjaną (Wiktionary товмачить його первісні значення як *"бити"; https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/barjaną; значення "колоти, бити" та "колода, бервено" йдуть поруч у різних мовах, пор. згадані вище приклади з руської, а також: <колода : колоти>). Прагерм. суфікс *-andz активних дієприкметників теперішнього часу є від п.-і.-є. *-onts, відки прасл. *-onts, и далі рус. -õt- (у словах на <-уч->, напр. у <падуча>, реліктово <-ут> з відомим прикладом: <джгут> ← *gygont-, <-ута>, напр. у <славута>). Отже реконструйоване значення слова "веранда" має бути *"яка тирчить/виступає (про бервена, колоди будівельної конструкції)". Проте *<v> даного слова має таки бути пояснено іберороманським джерелом (посередництвом?), тобто іспанської чи португальської, куди, віді, було запозичено той дієприкметник германського походження (з францької?); мішання *b та *v є типова риса іберороманських мов.
Отже, така семантична мотивація – *"будівельна конструкція з балок, що виступають, тирчать" має лежати й у спробі творити питоме слово для тями "веранда" в руській мові.
Наведу перелік руських питомих коренів (простих) прасл. спадщини, повязані зо значеннями "колода, бервено, жердь, балка, перекладина" тощо чи з тямами будівельних конструкцій чи пов'язаних з поняттям "виступати, стирчати":
*byr-:
a) *byr-u-, див. ЕСУМ І: бер (168), бервено (168); бир² (184), бирна́к (185; не ← рум. всупереч ЕСУМ; фонетично закономірно виводиться з *бьрвьнакъ), би́рфи (185; не ← угор. всупереч ЕСУМ; фонетично закономірно виводиться з *бьрвь, з типовим підвищенням артикуляції фонем /ɛ/, /æ/ в карпатських говірках, пор. <вирьх> "верх", та з оглушенням *в в вихідній формі однини; наведені там угорські форми навпаки скоріше суть из руської);
b) *byr-d-, див. ЕСУМ І: бердо¹ (169), бердя (169);
*uer-, *uor-:
a) *uer-, ЕСУМ І: верея (355);
b) *uor-, ЕСУМ І: вір¹ (401), ворина (426);
Вибір котрого з тих коренів для творення тяклого слова за тяму "*конструкція з балок/колод/жердин/брусів..., що виступають (з основної будови] => веранда" труднять зокрема різні конотації кожного з тих коренів.
___
Творення від инших семантичних мотивацій суть безперспективни. Зокрема від слова "сінь, сіни", через їх невірну мотивацію та словотвірну монотонність, нудкість – усі подані тут спроби зводяться до різних префіксально-суфіксальних варіацій коло того самого слова "сіни", що крім иншого грозить мішанням з иншими суміжними тямами будівельних конструкцій, напр.: "вестибюль", "зала". Те саме стосується й спроби творити слово від "кліть". <Ґанок> узагалі без коментаря.
Веранда — прибудова до будинку або до однієї з його стін.
Дощ .. Що таке дощ нам отут, на веранді під дахом? Приємність.
запозичено, мабуть, через російське посередництво з англійської мови
англ. veranda (h) «критий балкон» походить з індійської мови, в яку потрапило з португальської
нім. Veranda
Перекладаємо слово веранда
Прибудоване до будинку відкрите приміщення з окремим перекриттям, не опалюється. Через такий майданчик здійснюють вхід та вихід.
Одне запозичення за інше?
Походження слова "веранда".
Версії походження слова "веранда" суть у різних джерелах різни. Напр., ЕСУМ гадає від лат. vara "роздвоєна жердина; розвилка", чи перське або санскритське джерело (без точніших указань на вихідний корінь – тому таке припущення слід уважати порожнім). Wiktionary стоїть на тій самій гадці про корінь у лат. vara (https://en.m.wiktionary.org/wiki/veranda). Проте етим.сл.англ.м. (https://www.etymonline.com/word/veranda#etymonline_v_4712) гадає від людоволатинського barra "перекладина, жердина, балка, бервено" (про се слово див. ту: https://en.m.wiktionary.org/wiki/bar).
На мою думку є вірна друга версія. Людоволатинське *barra є виводять від францького *bara "поліно, бердя, бердо, бервено", від прагерм. *barō, від п.-і.-є. *bherh- "колоти; тирчати", й рідне з прасл. коріньми *byr-, *bor-, у руській мові представленими зокрема в словах: <бор (бру)> "просто", <бір, бору> "сосна", <бердо, бердя, берце>, <бороти>, <боронити, боронь>, <бороло>, <борщ>, <борть>, <борошно>.
Назву приміщення "веранда", згідно з сею вірсією походження, слід яснити з вихідного значення *"приміщення з балок, що тирчать, виступають", як указання на конструкцію без "цілих" стін у протиставленні до головної частини дому. Точніше, вихідний твар слова "веранда" є, на мою думку, дієприкметник з прагерманською праформою *barjandz від прагерманської форми дієслова *barjaną (Wiktionary товмачить його первісні значення як *"бити"; https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/barjaną; значення "колоти, бити" та "колода, бервено" йдуть поруч у різних мовах, пор. згадані вище приклади з руської, а також: <колода : колоти>). Прагерм. суфікс *-andz активних дієприкметників теперішнього часу є від п.-і.-є. *-onts, відки прасл. *-onts, и далі рус. -õt- (у словах на <-уч->, напр. у <падуча>, реліктово <-ут> з відомим прикладом: <джгут> ← *gygont-, <-ута>, напр. у <славута>). Отже реконструйоване значення слова "веранда" має бути *"яка тирчить/виступає (про бервена, колоди будівельної конструкції)". Проте *<v> даного слова має таки бути пояснено іберороманським джерелом (посередництвом?), тобто іспанської чи португальської, куди, віді, було запозичено той дієприкметник германського походження (з францької?); мішання *b та *v є типова риса іберороманських мов.
Отже, така семантична мотивація – *"будівельна конструкція з балок, що виступають, тирчать" має лежати й у спробі творити питоме слово для тями "веранда" в руській мові.
Наведу перелік руських питомих коренів (простих) прасл. спадщини, повязані зо значеннями "колода, бервено, жердь, балка, перекладина" тощо чи з тямами будівельних конструкцій чи пов'язаних з поняттям "виступати, стирчати":
*byr-:
a) *byr-u-, див. ЕСУМ І: бер (168), бервено (168); бир² (184), бирна́к (185; не ← рум. всупереч ЕСУМ; фонетично закономірно виводиться з *бьрвьнакъ), би́рфи (185; не ← угор. всупереч ЕСУМ; фонетично закономірно виводиться з *бьрвь, з типовим підвищенням артикуляції фонем /ɛ/, /æ/ в карпатських говірках, пор. <вирьх> "верх", та з оглушенням *в в вихідній формі однини; наведені там угорські форми навпаки скоріше суть из руської);
b) *byr-d-, див. ЕСУМ І: бердо¹ (169), бердя (169);
*uer-, *uor-:
a) *uer-, ЕСУМ І: верея (355);
b) *uor-, ЕСУМ І: вір¹ (401), ворина (426);
*brous-, ЕСУМ І: брус¹ (268);
*dronk-, ЕСУМ ІI: друґаль (134), друґар (134), дрюк (136); http://oldrusdict.ru/dict.html#: дружиѥ "брусья", другъ "кол, палица";
*gyrd-, *gord-:
a) *gyrd-, ЕСУМ ІІ: жердь (193);
b) *gord-, ЕСУМ І: город (570);
*grend-, + *-el-, ЕСУМ І: гряда² (608), гряділь (608), граділь (581);
*kol-, ЕСУМ ІІ: колода (516), колоти (522);
*krok-u-, ЕСУМ ІІІ: кроква (101);
*pyr-, *per-, *por-:
a) *pyr-, ЕСУМ ІV: перти² (355);
b) *per-, ЕСУМ ІV: перило (348);
c) *por-, ЕСУМ ІV: порельце (521), поріг (522), поромінь (525);
*rydl, ЕСУМ V: релі (54); http://oldrusdict.ru/dict.html#: рель, рѣль, рилинъ (рилинь) "перекладина, настилка мостовая";
*selm-, ЕСУМ V: селемено (209), слемено (298), ЕСУМ IV: ослемени (223); http://oldrusdict.ru/dict.html#: слѣмѧ, сламѧ, сломѧ "бревно, перекладина";
*slig-, ЕСУМ V: слиж² (299);
*snoyt-, ЕСУМ V: сніт (336);
*steg-, *stog-, ЕСУМ V: стожар (424), стежар¹,² (405), стіг (418);
*stulb-, *stulp-, ЕСУМ V: стовб (421), стовп (422), штовб (478), штуб (481);
*stub-, ЕСУМ V: стовбур (421).
Вибір котрого з тих коренів для творення тяклого слова за тяму "*конструкція з балок/колод/жердин/брусів..., що виступають (з основної будови] => веранда" труднять зокрема різні конотації кожного з тих коренів.
___
Творення від инших семантичних мотивацій суть безперспективни. Зокрема від слова "сінь, сіни", через їх невірну мотивацію та словотвірну монотонність, нудкість – усі подані тут спроби зводяться до різних префіксально-суфіксальних варіацій коло того самого слова "сіни", що крім иншого грозить мішанням з иншими суміжними тямами будівельних конструкцій, напр.: "вестибюль", "зала". Те саме стосується й спроби творити слово від "кліть". <Ґанок> узагалі без коментаря.