Значення слова
Желатин — білкова речовина тваринного походження, що в розчиненому вигляді переходить у драглистий стан; використовується в техніці, кулінарії і т. ін.
Приклад вживання

Харчовий желатин, залежно від якості, поділяють на І, ІІ і ІІІ сорти. Колір І і ІІ сортів від безколірного до світло-жовтого, а ІІІ — до жовтого.[1] Масова частка вологи до 16%.

Походження

Від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця

Слово додав

Перекладаємо слово желатин

студенина
7

stoudenina
Точно відповідає з боку семантичної мотивації та морфології слову gelatina в італійській (відки слово є первісно), а саме, творено: коренем stoud- (ЕСУМ V, 456: сту́да, співвідносним з коренем stuid-, ЕСУМ V, 416: стинути), значення якого відповідає gel- в італійськім слові (питома спадщина з латини) з чепенем -en- пасивних дієприкметників, відповідаючи такій же функції чепене -t- (-a-t-) в італійській (також питомої спадщини з латини) та -ina (← -in- + парадигматичний чепінь -a), відповідаючи італ. (← лат.) -ina з тою самою структурою (-in- + -a), де руське -ina є спільного , на індоєвропейськім рівні (*-iHn-), походження з італ. (лат.) -ina. Значення руського корене stoud-/stuid- збігаються з оними лат. корене gel- "тверднути; мерзнути-стинути/стигнути/стити".
Твар stoudenina є й засвідчено в руській мові (див. Желехівський/Недільський ІІ, 931: студенина з перекладом німецькою "Gallerte"). Значення німецького Gallerte точаться коло основної семантики "желе-/гелеподібна речовина"; Wiktionary ягельською се німецьке слово перекладає прямо словом gelatin.
___

Щодо інших даних тут пропозицій:

1) усупереч зовнішній подібності gel- у чуджім gelatina руські слова з gel- (желед- і под. твари) суть різного походження, й вихідна семантика їх є різна. При чім, хоча значення руських слів з коренем gel- (сюди тягне й його міна gol-; див. ЕСУМ IV, 164: ожеледь) і суть повязані морозом та холодом, проте точне його первісне значення на рівні індоєвропейськім є "мерзлі краплі, льодяні камінці", тобто "град", "іній". Крім значення особливого (мерзлого) стану поверхні в відомім слові <ожеледиця>, руська мова зберігає згадану індоєвропейську семантику в таких значеннях: "сніг з дощем", "лід на гілках" (див. ЕСУМ IV, 164: ожеледь) — значення стиглий стан речовини, потрібного для тями "желатин" серед їх нема. Сей корінь більше годить для передачі питомими засобами тями "глазур".
У пропозицій від кореня drẽg- (<драгл-, дрягл->) є той недолік, що його вихідна семантика є "трясти". Дарма що в руській суть слова на позначення студенистої речовини; їх конотації зо станом "трясіння" такої речовини нема в слові італ. gelatina. Ліпше є лишити такі слова для назвів їжі в руській мові, чи й на передачу інших яких тям чуджого походження, з такою конотацією. Адже маємо до діла тяму наукову, що потребує точності.

2) Слово желатин є тяма наукова, яка слідує номенклатурному способу творення з показником -ina, в безлічі інших слів: пептин, пеніцилін, вітамін, стеарин, кератин, меланін, глобулін тощо. Передаючи ті слова засобами питомими, є доцільно додержати однотипність того творення, тобто оформлення всіх таких слів одним чепенем. За найтяклий такий чепінь питомий у руській мові я кладу чепінь -ina, не тільки через його точну відповідність за походженням латинському -ina, а й тому що з ним є в руській мові засвідчено чимало слів на позначення речовини (точніше ймен з конкретизацією): beuotina "блювотина", різні види мяса: bobroüina, yaloüicina, telẽtina, інші: uoscina "ячейка з воску", golina "гола земля", oloüina "хмільний напій", матеріалів: brẽcina "вид тканини; шовк", letcina "вид сукна", pèstrina "строката тканина" тощо.
Зазначену крім іншого, що чепінь на <-ін/-ин> у таких словах чуджого походження є первісно жіночого роду (-ina!); чоловічий рід є в них від сприйняття як чоловічого роду з приголосним на кінці в французькій, німецькій та ягельській мовах, відки ті слова є часто брано (часто через вятську) в руську.

З чепенем -ina є легко творити всі інші тяклі наукові тями чуджого походження на -ina, напр.:

стеарин toucoüina/giroüina/loyoüina
пеніцилін uéxotcina
пептин, пепсин troüina
меланін snédina/snédoüina, smagoüina
тощо.

אלישע פרוש 28 вересня 2021
28 вересня 2021

Гоже!

драглин
3

рос. Желе́ = укр. Драглї.
r2u.org.ua: желе
Суфікс -ин для більшої схожости до слова желатин.

Карл-Франц Ян Йосиф 21 вересня 2021
голоть
,
голіть
1

Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
goroh.pp.ua: голоть

У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html

Карл-Франц Ян Йосиф 21 вересня 2021
(о)желедь
,
(о)желеда
1

Gelatin йде з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
goroh.pp.ua: голоть

У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html

Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.

Карл-Франц Ян Йосиф 21 вересня 2021
(о)желедець
,
(о)ожелець
0

Gelatin йде з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
goroh.pp.ua: голоть

У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html

Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.

Карл-Франц Ян Йосиф 21 вересня 2021
(о)желест
,
(о)шелест
0

Gelatin йде з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
goroh.pp.ua: голоть

У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html

Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.

Карл-Франц Ян Йосиф 21 вересня 2021
драглички
0
Ігор Оржицький 27 вересня 2021
27 вересня 2021

Яку змістову вагу ту несе <-ички>? Чепінь <-ин/-ін> у словах чуджого походження на позначення складників є знак номенклатури (глобулін, протеїн, пептин, бензин, сапонін, кератин, пеніцилін, вітамін и безліч инших). Буде в усіх питомих тяклих словах <-ички> на кінці??

30 вересня 2021

Бензички :)

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями