stoudenina
Точно відповідає з боку семантичної мотивації та морфології слову gelatina в італійській (відки слово є первісно), а саме, творено: коренем stoud- (ЕСУМ V, 456: сту́да, співвідносним з коренем stuid-, ЕСУМ V, 416: стинути), значення якого відповідає gel- в італійськім слові (питома спадщина з латини) з чепенем -en- пасивних дієприкметників, відповідаючи такій же функції чепене -t- (-a-t-) в італійській (також питомої спадщини з латини) та -ina (← -in- + парадигматичний чепінь -a), відповідаючи італ. (← лат.) -ina з тою самою структурою (-in- + -a), де руське -ina є спільного , на індоєвропейськім рівні (*-iHn-), походження з італ. (лат.) -ina. Значення руського корене stoud-/stuid- збігаються з оними лат. корене gel- "тверднути; мерзнути-стинути/стигнути/стити".
Твар stoudenina є й засвідчено в руській мові (див. Желехівський/Недільський ІІ, 931: студенина з перекладом німецькою "Gallerte"). Значення німецького Gallerte точаться коло основної семантики "желе-/гелеподібна речовина"; Wiktionary ягельською се німецьке слово перекладає прямо словом gelatin.
___

Щодо інших даних тут пропозицій:

1) усупереч зовнішній подібності gel- у чуджім gelatina руські слова з gel- (желед- і под. твари) суть різного походження, й вихідна семантика їх є різна. При чім, хоча значення руських слів з коренем gel- (сюди тягне й його міна gol-; див. ЕСУМ IV, 164: ожеледь) і суть повязані морозом та холодом, проте точне його первісне значення на рівні індоєвропейськім є "мерзлі краплі, льодяні камінці", тобто "град", "іній". Крім значення особливого (мерзлого) стану поверхні в відомім слові <ожеледиця>, руська мова зберігає згадану індоєвропейську семантику в таких значеннях: "сніг з дощем", "лід на гілках" (див. ЕСУМ IV, 164: ожеледь) — значення стиглий стан речовини, потрібного для тями "желатин" серед їх нема. Сей корінь більше годить для передачі питомими засобами тями "глазур".
У пропозицій від кореня drẽg- (<драгл-, дрягл->) є той недолік, що його вихідна семантика є "трясти". Дарма що в руській суть слова на позначення студенистої речовини; їх конотації зо станом "трясіння" такої речовини нема в слові італ. gelatina. Ліпше є лишити такі слова для назвів їжі в руській мові, чи й на передачу інших яких тям чуджого походження, з такою конотацією. Адже маємо до діла тяму наукову, що потребує точності.

2) Слово желатин є тяма наукова, яка слідує номенклатурному способу творення з показником -ina, в безлічі інших слів: пептин, пеніцилін, вітамін, стеарин, кератин, меланін, глобулін тощо. Передаючи ті слова засобами питомими, є доцільно додержати однотипність того творення, тобто оформлення всіх таких слів одним чепенем. За найтяклий такий чепінь питомий у руській мові я кладу чепінь -ina, не тільки через його точну відповідність за походженням латинському -ina, а й тому що з ним є в руській мові засвідчено чимало слів на позначення речовини (точніше ймен з конкретизацією): beuotina "блювотина", різні види мяса: bobroüina, yaloüicina, telẽtina, інші: uoscina "ячейка з воску", golina "гола земля", oloüina "хмільний напій", матеріалів: brẽcina "вид тканини; шовк", letcina "вид сукна", pèstrina "строката тканина" тощо.
Зазначену крім іншого, що чепінь на <-ін/-ин> у таких словах чуджого походження є первісно жіночого роду (-ina!); чоловічий рід є в них від сприйняття як чоловічого роду з приголосним на кінці в французькій, німецькій та ягельській мовах, відки ті слова є часто брано (часто через вятську) в руську.

З чепенем -ina є легко творити всі інші тяклі наукові тями чуджого походження на -ina, напр.:

стеарин toucoüina/giroüina/loyoüina
пеніцилін uéxotcina
пептин, пепсин troüina
меланін snédina/snédoüina, smagoüina
тощо.