Від слова "їлкий".
r2u.org.ua: їлкий
goroh.pp.ua: їлкий
Дійсно: "сплутав гірке з м'яким" :)
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
goroh.pp.ua: голоть
У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
goroh.pp.ua: голоть
У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
У медичній термінології використовується термін студнеутворення, як відповідник до гелеутворення
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
goroh.pp.ua: голоть
У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
goroh.pp.ua: голоть
У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
Не знаю як це передає Ялисій
Я це в'являю як gœlœty
»Не знаю як це передає Ялисій
Я це в'являю як gœlœty«
Cyto e tam ‘ne znati’?
‹же́леть› imé bouti ‹geléty› coli yz *gel-t-ys, ‹же́лет› ‹gelét› coli yz *gel-t-os, ‹го́лоть› ‹golóty coli yz *gol-t-ys, ‹го́лот› ‹golót› coli yz *gol-t-os.
Obace, meidj SIRM (II 165) ta SISM (VI 214: *golotь/*golotъ) neyma izgodui cyto do *gol-t-os/ys abo *gol-ot-os/ys, ta i u SIRM neyma izgodui ; na II 165 (SIRM) piché: »*goldъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. [ = veat.] ‹го́лоть›, ч. ‹holot›«, a na I 555 (SIRM, pœd ‹го́лоть›) daié pratvarui *golotь, *golъtь, œd *gol- ‘bare, naked’, i pro docaz toceatchi veat. ‹голо-лёд(ица)›, ceix. ‹holomráz› — tacge tóucouié i SISM (VI 214: *golotь/*golotъ).
U usiacie razie, ceix. ‹holot› (iesce ‹holet›, ceoho: ‹holti›) ne mogé bouti œd *gol-t-ys/os — boulo bui ⁺‹hlat›, otge ceix. tvar dóugen e bouti œd *gol-ot- (‹holot›), *gol-ut- (‹holet›); tomou i rous. ta veat. tvarui bõdõty, viedie, tacui œd *gol-ot-/ut-os/ys. U tœmy, ya gadaiõ ne e neminõtche vidieti u *gol- team ‘naked, bare’, atge se mogé bouti i œd *gol- ‘stiff, solid, solidify’.
Ta u razie *gol-ot-os/ys bui pravopisy ‹го́лоть› u rous. boula poprauno ‹golœty›, cde ‹•œty› za pœunœcynoiõ móuvomienoiõ u beznagolosie e [•ʷɵtʲ] ← /•ʉ͡ɶtʲ/ ← *-ot-ys. Tvar ‹го́лоть› mogé bouti i œd *gol-ut-ys (por. ceix. ‹holet›, drous. ‹голъть› porõcy ‹голоть›, a iesce *-ut-ys u ‹cœpoty, cœpti› tc.), a togdie bui pràvilno boulo: ceoho? — ‹gœlti› (por. ceix. ‹holti› ic ‹holet›).
Inchami slovami, coli ‹го́лоть› e tvar pœunœcen œd *gol-ot-ys, to pœudennozaxœdnuy zvõcotvar bui boul pràvilno ⁺/ˈɣ̞olytʲ/, a yac sèsy tvar ne viedomo, to gadati e oge ‹golœty› [ˈɣ̞olʷɵtʲ, ˈɣ̞olʷo̝tʲ] e perviesno yno pœunœcyno roussco slovo, i poprauna pravopisy imé bouti: ‹golœty›. A u razie pratvara *gol-t-ys/os, i pro pdzxrous. i pro pnrous. bõdé pràvilen tvar /ɣ̞ɔlotʲ/ iz popraunoiõ pravopissiõ ‹golóty›.
Цікаво
no
дрѧгьль
r2u.org.ua: драглі
goroh.pp.ua: драглий
Чудово!