Гель — драглеподібні дисперсні системи, з просторовою структурою, в якій дисперсна фаза утворює ґраткову порувату просторову структуру, заповнену рідким дисперсійним середовищем.
Приклад вживання
Гелям властиві пластичність і пружність, а також тиксотропні властивості. Гелі утворюються при коагуляції золів.
Походження
Від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/голоть
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/голоть
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/голоть
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/голоть
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
Гель — драглеподібні дисперсні системи, з просторовою структурою, в якій дисперсна фаза утворює ґраткову порувату просторову структуру, заповнену рідким дисперсійним середовищем.
Гелям властиві пластичність і пружність, а також тиксотропні властивості. Гелі утворюються при коагуляції золів.
Від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця
Перекладаємо слово гель
r2u.org.ua: драглі
https://goroh.pp.ua/Етимологія/драглий
Від слова "їлкий".
r2u.org.ua: їлкий
https://goroh.pp.ua/Етимологія/їлкий
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/голоть
У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/голоть
У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/голоть
У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
Гель походить від gelatin, з фр. gélatine, з іт. gelatina, з gelata (“льодяний”), з лат. gelata, з gelo (“заморожувати”), з gelu (“холодний”), з пр.-інд.-євр. *gel- (“холодний”), звідки й праслов'янське *golotь, слов'янське голоть, укр. голоть, ожлеледиця.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/голоть
У давньоруській мові це голоть, голотъ, голъть означає "лід":
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ожеледиця є від псл. *želdъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.» тощо.
Ожеле́дець, ожелест, ошелест і ожелець в українській мові — це лід на гілках.
r2u.org.ua: драглі
https://goroh.pp.ua/Етимологія/драглий