Почнімо з “гравець ,який не може підняти рівень “
Що можете сказати ?
Не хочу подавати це в слова ,так ,як велике та абсурдне ,тому й потрібно знайти підходяще
Почнімо з “гравець ,який не може підняти рівень “
Що можете сказати ?
Не хочу подавати це в слова ,так ,як велике та абсурдне ,тому й потрібно знайти підходяще
Також”біжучий на гострію меча”
Я бачив, що його переклали, як: той, що біжить по лезу
Почнімо з “гравець ,який не може підняти рівень “
Що можете сказати ?
Не хочу подавати це в слова ,так ,як велике та абсурдне ,тому й потрібно знайти підходяще
Єдине, шо мені муляє око, це “який не може підняти рівень”. Мало б бути “який не може підняти рівня”.
Також “біжучий на гострію меча”
“Гострія/гостріє”? Житіє моє.
Може, “Бігун по лезу”, “Біжучий лезом”. Хоча в словниках “біжучий” має інакше значення.
Лезобігун, лезобіжник
Також “біжучий на гострію меча”
“Гострія/гостріє”? Житіє моє.
Може, “Бігун по лезу”, “Біжучий лезом”. Хоча в словниках “біжучий” має інакше значення.
Будь ласка, не “лезом”. Бігають ногами, а не лезами, байдуже як кажуть редакторині. “Бігун по лезу” цікаве одначе.
Може, “Бігун по лезу”, “Біжучий лезом”. Хоча в словниках “біжучий” має інакше значення.
Будь ласка, не “лезом”. Бігають ногами, а не лезами, байдуже як кажуть редакторині. “Бігун по лезу” цікаве одначе.
Гадаєте не можна бігти вулицею, гуляти містом? Це не “редакторки”, набагато давніші поради
Може, “Бігун по лезу”, “Біжучий лезом”. Хоча в словниках “біжучий” має інакше значення.
Будь ласка, не “лезом”. Бігають ногами, а не лезами, байдуже як кажуть редакторині. “Бігун по лезу” цікаве одначе.
Гадаєте не можна бігти вулицею, гуляти містом? Це не редакторки, набагато давніші поради
Та ні. Я не кажу, шо не можна гуляти вулицею, гаєм чи містом. Наші предки віддавна так робили. Просто маразм мовних порадників уже дійшов до того, що тепер треба ходити “асфальтом”, а не “по асфальту”. Тепер у книжках кров розтікається “підлогою”, а Росія в новинах обстрілює ракетами “Україною”. І добродій Антон через мовну дезорієнтованість сьогодення вжив “лезом” замість звичайного “по лезу”.
Максе, се є в ряду. Суть синонімічні конструкції, йде казати й так, и сяк у сякій сустроці
Максе, се є в ряду. Суть синонімічні конструкції, йде казати й так, и сяк у сякій сустроці
Євгене, ви як той попугай - повторюєте скрізь одне й те саме, не вважаючи на те, що вам кажуть. Я не маю охоти вам усоте пояснювати те саме.
Максе, просто йду за вашим приміром )
Наведіте, прошу, аргументи проти. Бо, покіль память сягає, не чув ни від Вас ни від Громова-сподаря, ни від инших чогось крім “читайте класиків” чи “послухайте живої мови більшости”
Наведіте, прошу, аргументи проти. Бо, покіль память сягає, не чув ни від Вас ни від Громова-сподаря, ни від инших чогось крім “читайте класиків” чи “послухайте живої мови більшости”
Перечитайте уважно мої повідомлення. Тоді зрозумієте.
Иди туди не вісти куди?
Максе, котрі саме повідомлення? Я ж не телепат :)
Максе, котрі саме повідомлення? Я ж не телепат :)
Напишу востаннє те, що вам увесь час хочу довести: так, в українській деколи опускаються прийменники, АЛЕ, не можна опустити КОЖЕН прийменник. Де можна, а де ні - визначає чуття мови. Як воно в вас таке слабе, шо вам не муляє “ходити асфальтом”, то послухайте, як говорять носії живої мови, почитайте класику.
З мене все. Збережіть собі може це повідомлення десь, щоб не загубили його, коли будете зі мною правдуваться і я буду посилати вас на передніші дописи.
“Де можна, а де ні - визначає чуття мови.”
“…то послухайте, як говорять носії живої мови, почитайте класику”
Ех, так и гадав..
Наскільки я розумію, “біжучий” - це прикметник, а не активний дієприкметник. Тому дарма його табуюють та утворюють різні одоробла на зразок “той, що біжить”.
Та й взагалі незрозуміло, навіщо ганити активні дієприкметники? Щоб українська мова була незручною, і сприймалася як щось неповноцінне, несерйозне? Те, що в англійській та російській можна сказати одним словом, у нас подекуди це може займати ледь не рядок, особливо в складних технічних текстах. Притямних відповідників до частотних акт. дієприкметників не утворили, і так сайдьот, зате не забули їх табуювати, бо ж вони непритаманні укр. мові. Ага, зате сотні російських і польських кальок та зворотів, тисячі запозичених іноземних слів дуже притаманні. Або хрестик зніміть, або труси одягніть. Звісно, це докір не спільноті Словотвору, а нашим інституціям, котрі цим орудують.
https://slovotvir.org.ua/users/dmytro-dniprovskyi
Саме -щ- не є питім, але не -ч-.