Шановне козацтво, пропоную надати іншим користувачам інформацію про себе, а саме про свою освіту та регіон походження. Мені здається, що багатьох суперечок у коментарях таким чином можна уникнути. Ми всі маємо неоднаковий бекграунд і мотивацію, й інколи вони залишаються незрозумілими для інших. Додаймо прозорості!
Почну з себе. Я з Наддніпрянщини, м. Київ. Не філолог і займаюся цим лише з минулого року, коли почав активно шукати відповідники певним російським перлам у своїй повсякденній мові. Моя мотивація - це надати українській мові найкращу можливу форму, зі збереженням сильних її сторін і налагодженням усіх слабких її сторін. Особливо мене турбує чужа лексика, що жваво використовується в усному мовленні звичайних українців. Я вважаю, що це через малу обізнаність населення та малу роль української в Україні та світі взагалі, на жаль. Я за сучасний, зручний, і питомий імідж української, що його можна було б “продавати” молодому поколінню, коли люди переходять не тому, що так “правильно”, а тому, що так вигідно.
Тут є невеликий ризик, що в суперечках люди почнуть оцінювати не суть написаного, а хто написав і чи має він право таке писати. По-моєму, як зараз, досить непогано.
24 р. З Луганщини.Посилую
Не закінчив ветеринарщину ,був змушений втікати з окупації .
Планую піти на перекваліфікацію на робототехніку , ціль- інженер. В короткостроковому майбутньму напрямок в бригадири виробничої лінії .
Активно вчу чеську та англійську .Помірі сил, ще німецьку ,італьську та китайську на рівень базового розуміння .
24 р. З Луганщини.Посилую
Не закінчив ветеринарщину ,був змушений втікати з окупації .
Планую піти на перекваліфікацію на робототехніку , ціль- інженер. В короткостроковому майбутньму напрямок в бригадири виробничої лінії .
Активно вчу чеську та англійську .Помірі сил, ще німецьку ,італьську та китайську на рівень базового розуміння .
Було б добре, якби спочатку добре вивчили українську.
“Помірі сил”, по мере сил — у міру сили, по змозі, по спромозі
У Гріченка ще є: як посилля
https://slovotvir.org.ua/users/mistsevyi-kozak
https://slovotvir.org.ua/users/ku-turnyj-aborihen
👍
Добре є знати вас трішки ближче!
Також хотів би поділитися вістю про себе з нашою спільнотою.
Ім’я ви вже чудово знаєте :). 17-річний підліток; народився в 2008 р. на Кіровоградщині, у м. Кропивницький, місті щасливого дитинства.
Навесні 2022 року через повномасштабне вторгнення батьки вирішили, аби ми з мамою тимчасово переїхали до Польщі, воєводства Верхня Сілезія (Górny Śląsk), де …
… проживаємо й нині! Хоча за кордон збиралися лише “на 3 тижні й повернутись”. Така вона – непередбачена зміна обставин.. (батько, як розумієте, лишився там, замінивши нас іншою сім’єю 😓)
Не став би стверджувати, що Польща стала нам “зоною відчуження”. Навпаки – для декого країною нових можливостей. Саме тут я відкрив для себе науку «мовознавство», а також 3-4 місяці тому й надзвичайно цікаву інтернет-сторінку: «Словотвір» = домівку мовознавців.
Дуже радий вітати вас всіх тут, в одному місці, мовному середовищі!
Розвиваймо українську мову разом!
https://slovotvir.org.ua/users/yaroslav-mudrov
24 р. З Луганщини.Посилую
Не закінчив ветеринарщину ,був змушений втікати з окупації .
Планую піти на перекваліфікацію на робототехніку , ціль- інженер. В короткостроковому майбутньму напрямок в бригадири виробничої лінії .
Активно вчу чеську та англійську .Помірі сил, ще німецьку ,італьську та китайську на рівень базового розуміння .
Було б добре, якби спочатку добре вивчили українську.
“Помірі сил”, по мере сил — у міру сили, по змозі, по спромозі
У Гріченка ще є: як посилля
Ярославе Мудров, будь ласка, НЕ насміхайтесь зі слів дописувачів хоча б тут, в цій нитці! Людина з Луганщини, Аборигену буває тяжко перевчитись говорити більш українськи. Майте краплю поваги до інших!
І я з Кіровограда, земляче Богдане 😃
А Польща, до речі, дуже цікава земля для мовознавців. Бо тут можно натрапити на багатьох говіркових мовців з наших надніпрянських земель, та засвідчити їх мову, а ще те, як їх мова змінюється під намогою польщини. Котрі ознаки вони зберігають у мові, а котрі зникають, і котрі розвивають
А Польща, до речі, дуже цікава земля для мовознавців. Бо тут можно натрапити на багатьох говіркових мовців з наших надніпрянських земель, та засвідчити їх мову, а ще те, як їх мова змінюється під намогою польщини. Котрі ознаки вони зберігають у мові, а котрі зникають, і котрі розвивають
Уже постерігаю як міняється мова в їх - усюди вживають за-: забагато, задуже, задовге, завелике, замало тощо.
І я постерігаю таке, хоч не певен, чи це польська так дається в знаки, або стандартна мова
І я з Кіровограда, земляче Богдане 😃
Дуже приємно познайомитись зі своїм земляком, Євгене! 🫂🤝✊
А Польща, до речі, дуже цікава земля для мовознавців. Бо тут можно натрапити на багатьох говіркових мовців з наших надніпрянських земель, та засвідчити їх мову, а ще те, як їх мова змінюється під намогою польщини. Котрі ознаки вони зберігають у мові, а котрі зникають, і котрі розвивають
Уже постерігаю як міняється мова в їх - усюди вживають за-: забагато, задуже, задовге, завелике, замало тощо.
Нажаль, більшість українців тут, серед тих з ким особисто нам довелося взаємодіяти, розмовляє (хочете – вірте, а хочете – ні) “на русском”. Воно й не дивно, адже це ті хто втекли сюди, рятуючи свої родини від обстрілів, переважно з прифронтових земель (Слобожанщина, Донбас, Херсонщина, ін.)
Була би Польща цікавою землею, з Ваших слів, якби хоч раз виявилася в мене нагода зустріти україномовну людину (вже не кажучи про певні говірки) зі справжнім почуттям мови та й дослідити всі оці зміни.
>Бо тут можно натрапити на багатьох говіркових мовців>
* Na bogatO (ci xay bui bagatO) (!) + coho. Bogato ( / bagato) e tou yno imea niyaca rodou he ‹œcno› ci ‹ derévo›, i u pricleipnie odinocyna ymaié toyge tvar — ‹[vidiõ] bogato (bagato) [coho / ceoho]›. Samo e nedouxeüno, tomou izclaniano he yno nedouxeüno iméno niyaca rodou: [vidiõ] bogato = vidiõ œcno. Tó slovo (iméno) za slovomy ‹bogato› poyasnity „bogato ceoho ci coho“. U rousscie, tó sloveisno slova ‹bogato› za „many, a lot of“ e tó samo he u razie, na pr., slœu ‹miexyoc› u znaceignie cœilcosti — por. ‹miexyox boróxyna› = „boróxyno cœilcœsttyõ u [odin] miexyoc“, i ne caziémo „vidiõ miexycœu boróxyna“. Tó slovo ‹bogato› xotcha i znacity mnoginõ ci pèunõ cœilcœsty samo u sobie, ta pisymeinscui (grammatically) e u odinocynie, rœuno he, na pr., u ‹misca vixeny› e ‹misca› u odinocynie, ale „vixeny“ e dvie i bœilche.
Може буть и Ваша правда, та таки частіше слово <бага́то> в знахідному одмінку має подобу <багатьо́х>, коли мова за людей: бачу багатьох людей. Але, наприклад: напік багато хліба.
А в усіх инчих непрямих одмінках воно має геть инчі суфикси, як слова середнього роду *о основи:
род. багатьо́х (не бага́та)
дав. багатьо́м (не бага́ту)
оруд. багатьма́ (не бага́том)
місц. багатьо́х (не бага́ті)
> > І я з Кіровограда, земляче Богдане 😃
>
> Дуже приємно познайомитись зі своїм земляком, Євгене! 🫂🤝✊
>
> > > А Польща, до речі, дуже цікава земля для мовознавців. Бо тут можно натрапити на багатьох говіркових мовців з наших надніпрянських земель, та засвідчити їх мову, а ще те, як їх мова змінюється під намогою польщини. Котрі ознаки вони зберігають у мові, а котрі зникають, і котрі розвивають
> >
> > Уже постерігаю як міняється мова в їх - усюди вживають за-: забагато, задуже, задовге, завелике, замало тощо.
> >
>
> Нажаль, більшість українців тут, серед тих з ким особисто нам довелося взаємодіяти, розмовляє (хочете – вірте, а хочете – ні) “на русском”. Воно й не дивно, адже це ті хто втекли сюди, рятуючи свої родини від обстрілів, переважно з прифронтових земель (Слобожанщина, Донбас, Херсонщина, ін.)
>
> Була би Польща цікавою землею, з Ваших слів, якби хоч раз виявилася в мене нагода зустріти україномовну людину (вже не кажучи про певні говірки) зі справжнім почуттям мови та й дослідити всі оці зміни.
>
>
>
>
>
Жаль, що ще не випало Вам спіткнути которого говіркового мовця. Я сам натрапив на трьох людей з Полтавщини, й усі говіркою балакають.
Почув од їх <білше> замість теперішнього <скоріше/швидше> у виразі: скоріше/швидше за все → білше од усього. Чув як перекручують ляхівські ймення, наприклад, замість Witek кажуть Витько́.
І я постерігаю таке, хоч не певен, чи це польська так дається в знаки, або стандартна мова
Таки лядська, як на мене. Знаюсь я з одним приятелем з Черкащини (хоч тамечки, звідкіль він родом, вже й близько до Кропивниччини), що він повсякчас водиться з ляхами. Прикмет своєї говірки в його чимало, хоч подекуди й московщини стане, та йому таки добре далась у тямки лядчина. Те саме сталось з моєю землячкою, що вона довго була говорила з ляхами та й собі почала вживать тих форм.
> Може буть и Ваша правда, та таки частіше слово <бага́то> в знахідному одмінку має подобу <багатьо́х>, коли мова за людей: бачу багатьох людей. Але, наприклад: напік багато хліба.
> А в усіх инчих непрямих одмінках воно має геть инчі суфикси, як слова середнього роду \*о основи:
> род. багатьо́х (не бага́та)
> дав. багатьо́м (не бага́ту)
> оруд. багатьма́ (не бага́том)
> місц. багатьо́х (не бага́ті)
https://slovotvir.org.ua/users/yevhen-kovtunenko
I ou mene bea godinui oucrayinscoie móuvui u scolie.
И до чого це?
> И до чого це?
A do ceoho otsé:
»та таки частіше слово <бага́то> в знахідному одмінку має подобу <багатьо́х>, коли мова за людей: бачу багатьох людей. Але, наприклад: напік багато хліба.
А в усіх инчих непрямих одмінках воно має геть инчі суфикси, як слова середнього роду *о основи:
род. багатьо́х (не бага́та)
дав. багатьо́м (не бага́ту)
оруд. багатьма́ (не бага́том)
місц. багатьо́х (не бага́ті)« ?
Бо пишете: Bogato ( / bagato) e yno imea niyaca rodou he ‹œcno› ci ‹ derévo›, i u pricleipnie odinocyna ymaié toyge tvar — ‹[vidiõ] bogato (bagato) [coho / ceoho]›. Samo e nedouxeüno, tomou izclaniano he yno nedouxeüno iméno niyaca rodou: [vidiõ] bogato = vidiõ œcno.
Я й кажу, що то вже геть не йменник, тож подоби одмінків, як и знахідного в його инчі. Бачу багатьох людей, а не бачу багато людей. Знать, и друге може бути, та частіше вживають первого, то й заввага трохи не до діла. Я про це й написав густувато
А Польща, до речі, дуже цікава земля для мовознавців. Бо тут можно натрапити на багатьох говіркових мовців з наших надніпрянських земель, та засвідчити їх мову, а ще те, як їх мова змінюється під намогою польщини. Котрі ознаки вони зберігають у мові, а котрі зникають, і котрі розвивають
Уже постерігаю як міняється мова в їх - усюди вживають за-: забагато, задуже, задовге, завелике, замало тощо.
То це -за є лядський вплив? Я якось сам для себе вирішив, що казатиму замість “занадто” за(слово)
> То це -за є лядський вплив? Я якось сам для себе вирішив, що казатиму замість “занадто” за(слово)
Nie.
А Польща, до речі, дуже цікава земля для мовознавців. Бо тут можно натрапити на багатьох говіркових мовців з наших надніпрянських земель, та засвідчити їх мову, а ще те, як їх мова змінюється під намогою польщини. Котрі ознаки вони зберігають у мові, а котрі зникають, і котрі розвивають
Уже постерігаю як міняється мова в їх - усюди вживають за-: забагато, задуже, задовге, завелике, замало тощо.
То це -за є лядський вплив? Я якось сам для себе вирішив, що казатиму замість “занадто” за(слово)
Таки так.
> > > > А Польща, до речі, дуже цікава земля для мовознавців. Бо тут можно натрапити на багатьох говіркових мовців з наших надніпрянських земель, та засвідчити їх мову, а ще те, як їх мова змінюється під намогою польщини. Котрі ознаки вони зберігають у мові, а котрі зникають, і котрі розвивають
> > >
> > > Уже постерігаю як міняється мова в їх - усюди вживають за-: забагато, задуже, задовге, завелике, замало тощо.
> > >
> >
> > То це -за є лядський вплив? Я якось сам для себе вирішив, що казатиму замість “занадто” за(слово)
>
> Таки так.
Docazui? “Bo neyma u veatscie”?
> > > > А Польща, до речі, дуже цікава земля для мовознавців. Бо тут можно натрапити на багатьох говіркових мовців з наших надніпрянських земель, та засвідчити їх мову, а ще те, як їх мова змінюється під намогою польщини. Котрі ознаки вони зберігають у мові, а котрі зникають, і котрі розвивають
> > >
> > > Уже постерігаю як міняється мова в їх - усюди вживають за-: забагато, задуже, задовге, завелике, замало тощо.
> > >
> >
> > То це -за є лядський вплив? Я якось сам для себе вирішив, що казатиму замість “занадто” за(слово)
>
> Таки так.Docazui? “Bo neyma u veatscie”?
Якби були читали, то таки б дізнались. По-перве, я навів приклади людей, що вони з Центру та ніколи не користали були з тих за-ків, аж поки не спізнались з ляхами. А перегодя почали й собі вживать їх та пішли далі, додаючи за- скрізь. По-друге, про такий ужиток уже писав був Іван Нечуй-Левіцький у «Сьогочасні часописні мові на Украіні»: “Ще додамо, що в оповіданні Лесі Украінки усі прикметники поставляні с польським закінченням на е, а не на о: властиве (властиво), власне (власно), звичайне (звичайно), а инчі с польською приставкою на початку слів: замало, за-багато (дуже мало, надто багато).” По-третє, московську згадано не до діла, і до того ж, ськаючи в словарі слова “забагато”, я вглядів, що й московці либонь мають такі форми:https://r2u.org.ua/s?w=Забагато&scope=all&dicts=9&highlight=on