Будь ласка, відреагуйте. Через “Словотвір” уже почали поширювати московський наратив про “наваросії”. Адміністрація не відповідає.
Вилучено 👍
Вилучено 👍
Пропоную вилучити слова:
Сверхдержава (у нас просто нема такого слова)
Щетина (питоме слово)
Комунізм (не варте для перекладу)
Європа (теж)
Вилучено 👍
Пропоную вилучити слова:
Сверхдержава (у нас просто нема такого слова)
Щетина (питоме слово)
Комунізм (не варте для перекладу)
Європа (теж)
Наддержава; щетина; комунізм; можливо, ішлося про заміни, наприклад, “Европа”?
Пропоную вилучити слова:
Сверхдержава (у нас просто нема такого слова)
Щетина (питоме слово)
Комунізм (не варте для перекладу)
Європа (теж)
Комунізм це не власна назва, а термін, який слід перекладати.
Вилучено 👍
Пропоную вилучити слова:
Сверхдержава (у нас просто нема такого слова)
Щетина (питоме слово)
Комунізм (не варте для перекладу)
Європа (теж)
Наддержава; щетина; комунізм; можливо, ішлося про заміни, наприклад, “Европа”?
Ми не поляки, тому ніякої Европи
Вилучено 👍
Пропоную вилучити слова:
Сверхдержава (у нас просто нема такого слова)
Щетина (питоме слово)
Комунізм (не варте для перекладу)
Європа (теж)
Наддержава; щетина; комунізм; можливо, ішлося про заміни, наприклад, “Европа”?Ми не поляки, тому ніякої Европи
Я маю на увазі(чуже), що, можливо, той, хто хотів перекласти “Європа”, хотів не знайти якийсь питомий відповідник, а змінити назву відповідно до якихось правил, звичаїв тощо
Пропоную вилучити слова:
Сверхдержава (у нас просто нема такого слова)
Щетина (питоме слово)
Комунізм (не варте для перекладу)
Європа (теж)Комунізм це не власна назва, а термін, який слід перекладати.
Вадиме, ви притомний? Чи у вас, як раніше у Карлів роздвоєння особистості?
Це усталений термін. Його не перекладають. Так само як фашизм, нацизм, соціалізм, реваншизм, більшовизм, лібералізм тощо. Не дуркуйте, не ганьбіться! Якщо чогось не знаєте, почитайте щось, може, з того щось гарне вийде.
Це усталений термін. Його не перекладають.
Чому? Аргументація? Ваше порожнє базікання мене не цікаве, тож прошу доводів.
Це усталений термін. Його не перекладають.
Чому? Аргументація? Ваше порожнє базікання мене не цікаве, тож прошу доводів.
По-перше, на мою думку, не варто вживати такі вирази, як “порожнє базікання”. По-друге, я згоден із паном Ярославом, оскільки “комунізм” є значною, на жаль, частиною нашого минулого, тому має помітні “минувшинні нашарування значень”. Перше, що спадає на думку: “паперова склянка”: спершу слово “склянка” означало “виріб зі скла”, але згодом почало означати таку ємність, посудину з будь-якої речовини. Або “телефон”: спершу означало “дзвонити/лунати далеко”, але зараз ми частіше ми використовуємо телефони для писаних повідомлень/доступу до Всемережжя/розваги, аніж для того, щоб дзвонити: значення з плином часу змінилося. Як перекласти “комунізм”? Щось від “загальний”, “спільний”? Ні. Бо слово “комунізм” включає не тільки початкове значення, а й минувшинні смислові нашарування
По-перше, на мою думку, не варто вживати такі вирази, як “порожнє базікання”. По-друге, я згоден із паном Ярославом, оскільки “комунізм” є значною, на жаль, частиною нашого минулого, тому має помітні “минувшинні нашарування значень”. Перше, що спадає на думку: “паперова склянка”: спершу слово “склянка” означало “виріб зі скла”, але згодом почало означати таку ємність, посудину з будь-якої речовини. Або “телефон”: спершу означало “дзвонити/лунати далеко”, але зараз ми частіше ми використовуємо телефони для писаних повідомлень/доступу до Всемережжя/розваги, аніж для того, щоб дзвонити: значення з плином часу змінилося. Як перекласти “комунізм”? Щось від “загальний”, “спільний”? Ні. Бо слово “комунізм” включає не тільки початкове значення, а й минувшинні смислові нашарування
Для початку, слід перекласти корінь цього слова, тобто слово “комуна”, а тоді вже від нього творити відповідник до обговорюваного слова.
По-друге, я згоден із паном Ярославом, оскільки “комунізм” є значною, на жаль, частиною нашого минулого, тому має помітні “минувшинні нашарування значень”.
У чому Ви саме згідні? У тому, що це “усталений термін”? Доводи чому усталені терміни не слід перекладати? На цьому сайті значна частина пропонованих до перекладу слів складається з “усталених термінів”, які зокрема й сам пан Ярослав любісінько собі перекладає. Ідеться про те, що свою думку треба аргументувати, а не демагогізувати як-от “не дуркуйте, не ганьбіться! Якщо чогось не знаєте, почитайте щось, може, з того щось гарне вийде”.
минувшинні смислові нашарування
Коли ці смислові нашарування засновані на первісному знакові (як у разі з комунизмом), то слід відштовхуватися саме від нього.
Коли ці смислові нашарування засновані на первісному знакові (як у разі з комунизмом), то слід відштовхуватися саме від нього.
У тому й річ, що засновані не на первісному значенні, а на подальших минувшинних подіях. Походить від фр. “загальний”, “спільний”. Але від цього ми не можемо творити переклад, бо в минулому України це слово має геть інше значення. До початкового значення додалися інші смислові відтінки, що я пояснив вище на прикладі слів “склянка” та “телефон”. Ось іще приклад: здавалося б, наш “рушник” перекладається як мокальське “палатєнце”. Але ці слова відрізняються, оскіьлки в нас “рушник” є не тільки річчю побуту, а й невід’ємною частиною обрядів, свят, вірувань. Ось іще приклад, коли так кортить: москальський “атпор” і наша “відсіч”. Здавалося б, одне й те ж. Але у нашій “відсічі” міцно вкорінилася Січ, свідок слави минулого.
Аж іще один приклад: “граф”. Здавалося б, одне слово. Але в кацапській це слово означало й означає “дворянин”, “знать”, “людина з вищого світу”, а живій народній Українській мові, як видно з численних творів, воно мало відтінок “гнобитель”, “нероба”, “дармоїд”, “пихата людина”.
Сподіваюся, зрозуміли?
До початкового значення додалися інші смислові відтінки, що я пояснив вище на прикладі слів “склянка” та “телефон”.
Так склянка перестала бути склянкою, а телефон телефоном? Тепер не можна склянку називати склянкою чи що?
Ось іще приклад: здавалося б, наш “рушник” перекладається як мокальське “палатєнце”. Але ці слова відрізняються, оскіьлки в нас “рушник” є не тільки річчю побуту, а й невід’ємною частиною обрядів, свят, вірувань.
Безперечно відрізняються, бо вкраїнці й москалі суть різні народи, що мають різні мови. Але як це обходить тему розмови? Рушник не можна використовувати як предмет побуту?
Ось іще приклад, коли так кортить: москальський “атпор” і наша “відсіч”. Здавалося б, одне й те ж. Але у нашій “відсічі” міцно вкорінилася Січ, свідок слави минулого.
“Народна” (не люблю цей термін, бо ображає народ, краще казати псевдогетимология чи то пак пазрій) етимология.
Аж іще один приклад: “граф”. Здавалося б, одне слово. Але в кацапській це слово означало й означає “дворянин”, “знать”, “людина з вищого світу”, а живій народній Українській мові, як видно з численних творів, воно мало відтінок “гнобитель”, “нероба”, “дармоїд”, “пихата людина”.
До чого тут Ваші власні інтерпретації до головного книжнього (та й не тільки, ще й живого насправді)?
У тому й річ, що засновані не на первісному значенні, а на подальших минувшинних подіях. Походить від фр. “загальний”, “спільний”. Але від цього ми не можемо творити переклад, бо в минулому України це слово має геть інше значення.
Яке? Слово “комунизм” розвило свої знаки на основі знаку “комуна”, усе гинше йде від нього. І слово не може впихнути в себе наукову роботу щодо розкриття його значення, воно вказує на основу, первісну ознаку, найголовнішу.
До початкового значення додалися інші смислові відтінки, що я пояснив вище на прикладі слів “склянка” та “телефон”.
Так склянка перестала бути склянкою, а телефон телефоном? Тепер не можна склянку називати склянкою чи що?
Ось іще приклад: здавалося б, наш “рушник” перекладається як мокальське “палатєнце”. Але ці слова відрізняються, оскіьлки в нас “рушник” є не тільки річчю побуту, а й невід’ємною частиною обрядів, свят, вірувань.
Безперечно відрізняються, бо вкраїнці й москалі суть різні народи, що мають різні мови. Але як це обходить тему розмови? Рушник не можна використовувати як предмет побуту?
Ось іще приклад, коли так кортить: москальський “атпор” і наша “відсіч”. Здавалося б, одне й те ж. Але у нашій “відсічі” міцно вкорінилася Січ, свідок слави минулого.
“Народна” (не люблю цей термін, бо ображає народ, краще казати псевдогетимология чи то пак пазрій) етимология.
Аж іще один приклад: “граф”. Здавалося б, одне слово. Але в кацапській це слово означало й означає “дворянин”, “знать”, “людина з вищого світу”, а живій народній Українській мові, як видно з численних творів, воно мало відтінок “гнобитель”, “нероба”, “дармоїд”, “пихата людина”.
До чого тут Ваші власні інтерпретації до головного книжнього (та й не тільки, ще й живого насправді)?
У тому й річ, що засновані не на первісному значенні, а на подальших минувшинних подіях. Походить від фр. “загальний”, “спільний”. Але від цього ми не можемо творити переклад, бо в минулому України це слово має геть інше значення.
Яке? Слово “комунизм” розвило свої знаки на основі знаку “комуна”, усе гинше йде від нього. І слово не може впихнути в себе наукову роботу щодо розкриття його значення, воно вказує на основу, первісну ознаку, найголовнішу.
Ех, не читаєте ви, не намагаєтеся дивитися глибше. Пояснюю геть просто:
слово “склянка” спершу мало значення “виріб зі скла”, але потім, у ході вживання, значення змінилося на “посудина близької до вальцевої зовниці…”;
слово “телефон” значно розширило своє значення, оскльки використовується не лише для передавання звуків на відстань, але й для світлин, виходу вві Всемережжя, письмового спілкування та багато чого іншого;
“давати відсіч”=“давати відкоша”(“січ”==“кіш”) початково означало “відганяти ворога від Січі(==Коша)”, але зараз наші захисники дають відсіч ворогові, але не проганяють від Січі, бо й Січі вже немає: слово розширило значення.
слово “каторга” спершу позначало судно, але в нас найчастіше вживається у значенні “дуже тяжка робота, мука”. Знову-таки, унаслідок немовних перебігів у минулому відбулося “заміщення значення”;
слово “комунізм” через злочини його прибічників має значення, багато в чому протилежне до початкового: комунізм у совкові не був ані комунізмом, ані соціалізмом, але в нашій народній пам’яті воно закріпилося насамперед як “насильницький, жорстокий і грабіжницький поневолювальний лад”, і це треба враховувати, тому “комунізм” не можна перекладати ні від “спільний”, ані від “загальний”, що є початковим значенням у пранзуцькій. То хай буде минувщина: слово “комунізм” включає весь розмай значень і відтінків
слово “склянка” спершу мало значення “виріб зі скла”, але потім, у ході вживання, значення змінилося на “посудина близької до вальцевої зовниці…”;
слово “телефон” значно розширило своє значення, оскльки використовується не лише для передавання звуків на відстань, але й для світлин, виходу вві Всемережжя, письмового спілкування та багато чого іншого;
Як ці приклади торкають питання про потребу глядання відповідника слову “комунизм”?
“давати відсіч”=“давати відкоша”(“січ”==“кіш”) початково означало “відганяти ворога від Січі(==Коша)”, але зараз наші захисники дають відсіч ворогові, але не проганяють від Січі, бо й Січі вже немає: слово розширило значення.
А Ви читаєте, що я пишу? Це пазрій (протинавковий товк роду слова). “Відсіч” йде від “від-” + “сікти”, тобто зворотня дія січення, той самий словотвір, що й у слові “відбиття” (“від-” + “бити”), слово “Січ” походе так само від дієслова “сікти”, але аж ніяк не від словосполуки “давати відсіч”.
слово “каторга” спершу позначало судно, але в нас найчастіше вживається у значенні “дуже тяжка робота, мука”. Знову-таки, унаслідок немовних перебігів у минулому відбулося “заміщення значення”;
Чому “знову-таки”, коли в вищих прикладах цього не відбулося? Ми ж за нашарування кажемо, а не за “заміщення”, тож цей приклад ні до чого.
багато в чому протилежне до початкового: комунізм у совкові не був ані комунізмом, ані соціалізмом
А чим же він був? Лібералізмом?)
але в нашій народній пам’яті воно закріпилося насамперед як “насильницький, жорстокий і грабіжницький поневолювальний лад”, і це треба враховувати, тому “комунізм” не можна перекладати ні від “спільний”, ані від “загальний”, що є початковим значенням у пранзуцькій. То хай буде минувщина: слово “комунізм” включає весь розмай значень і відтінків
Грабіжницьким поневалювальним ладом для нас були московський царат і сучасна авторитарно-демократична Московщина, Польща, Угорщина тощо, то що, тепер у нас
усе має зводитися до “насильницького, жорстокого і грабіжницького поневолювального ладу”? Що це за вузьколобість така? Є термин, у нього є визначення й етимологія, від яких треба відштовхуватися, не зважаючи на свої емоційні переживання, які до термінології ніяк не тягнуть.
U slovacyscé ta cêxyscé prosto ‹sklo› mogeity, crœumy “glass = material”, znaciti i “glass = a drinking vessel”, i “glass jar”, na pr. ‹okurky ve skle›, slovo u slovo “cucumbers in glass” = “pickled cucumbers”, ‹cvikla ve skle›, slovo u slovo “beets in glass” = “pickled beets”.
слово “склянка” спершу мало значення “виріб зі скла”, але потім, у ході вживання, значення змінилося на “посудина близької до вальцевої зовниці…”;
слово “телефон” значно розширило своє значення, оскльки використовується не лише для передавання звуків на відстань, але й для світлин, виходу вві Всемережжя, письмового спілкування та багато чого іншого;Як ці приклади торкають питання про потребу глядання відповідника слову “комунизм”?
Як?! Безпосередньо! Це наочні приклади того, що слова з часом можуть розширювати та змінювати своє значення. До речі, ще один приклад: якби ми перекладами “електрика” відповідно до походження, значення в мові-першоджерелі, то це в нас було би щось пов’язане із бурштином: смолою, каменем тощо. Ае це було б неправильно!
До речі, чи не намагаєтеся ви останніми словами заперечити жахливі злочини комунізму проти Українського народу?
Як?! Безпосередньо! Це наочні приклади того, що слова з часом можуть розширювати та змінювати своє значення.
І? Це якась новина?
До речі, ще один приклад: якби ми перекладами “електрика” відповідно до походження, значення в мові-першоджерелі, то це в нас було би щось пов’язане із бурштином: смолою, каменем тощо. Ае це було б неправильно!
Чому неправильно? Може бути й такий варіант. Але спочатку треба найти відповідника для слова “бурштин”. Хоча, як на мене, тут слід відштовхуватися від иншого знаку.
Узагалі до чого ця вся бесіда? Я кажу, що слово комунизм слід перекладати, Ви кажете, що ні й пишете мені за розвиток значінь (чого в тями “комунизм” нема), і це має якось доводити, що слово не слід перекладати, чи що?
До речі, чи не намагаєтеся ви останніми словами заперечити жахливі злочини комунізму проти Українського народу?
…
Я продовжив синонимичний ряд, де Ви тут “заперечення” побачили?
Я продовжив синонимичний ряд, де Ви тут “заперечення” побачили?
Пане Вадиме, ви ж, як і всі ми, сидите в ФБ. От там, у мовних спільнотах поставте питання: чому можна чи не можна перекладати слова на зразок: комунізм, фашизм. От там мовники вам там все докладно розкажуть.
Навіщо ви нам тут “виносите” мізки цією дурнею?
Там питання поставте й приходьте з відповіддю. Бо тут вам, бачу, ніхто нічого не докаже, бо нема змислу щось доказувати.
Там досвічені фахівці з мови, от там це питання й ставте.
Чому неправильно? Може бути й такий варіант. Але спочатку треба найти відповідника для слова “бурштин”. Хоча, як на мене, тут слід відштовхуватися від иншого знаку.
Припустімо, “смолокамінь”. Але до чого тут електрика? Ми не маємо перекладати ні “бурштин” від “електрика”, ані навпаки
Узагалі до чого ця вся бесіда? Я кажу, що слово комунизм слід перекладати, Ви кажете, що ні й пишете мені за розвиток значінь (чого в тями “комунизм” нема), і це має якось доводити, що слово не слід перекладати, чи що?
Я до того, що нове слово, наприклад, від “спільне”/“загальне” не вбере в себе усі ті значення, які має “комунізм”, усі ті підсвідомі зв’язки, що виникають, коли ми чуємо це слово. До речі, лад совка тлумачать як “державний капіталізм”, якщо не чули. Це вже минувщина, тому я наполягаю на тому, щоб так його й лишити
Пане Вадиме, ви ж, як і всі ми, сидите в ФБ.
Ні
От там, у мовних спільнотах поставте питання: чому можна чи не можна перекладати слова на зразок: комунізм, фашизм. От там мовники вам там все докладно розкажуть.
Навіщо ви нам тут “виносите” мізки цією дурнею?
Там питання поставте й приходьте з відповіддю. Бо тут вам, бачу, ніхто нічого не докаже, бо нема змислу щось доказувати.
Там досвічені фахівці з мови, от там це питання й ставте.
Як займаво, людинка мені розповідає, що слову “комунизм” не можна глядати відповідника, питаю чому - а самі дізнавайтеся…
Я до того, що нове слово, наприклад, від “спільне”/“загальне” не вбере в себе усі ті значення, які має “комунізм”, усі ті підсвідомі зв’язки, що виникають, коли ми чуємо це слово. До речі, лад совка тлумачать як “державний капіталізм”, якщо не чули. Це вже минувщина, тому я наполягаю на тому, щоб так його й лишити
Ну що таке підсвідомі зв’язки…? У когось зі словом “комунизм” виникають “підсвідомі зв’язки” з ковбасою за 2.20 і з “вкусним мороженим”, то ці “зв’язки” теж слід ураховувати до визначення тями?
Це вже минувщина, тому я наполягаю на тому, щоб так його й лишити
На цьому сайті й историзмам глядають одповідників. Хоча “комунизм” не є “минувщиною”, я нагадаю, що й сьогодні снують комунистичні країни, а для Європи це було буквально вчора й аж тепер ліваки поглядають до цього діла.
Я до того, що нове слово, наприклад, від “спільне”/“загальне” не вбере в себе усі ті значення, які має “комунізм”, усі ті підсвідомі зв’язки, що виникають, коли ми чуємо це слово. До речі, лад совка тлумачать як “державний капіталізм”, якщо не чули. Це вже минувщина, тому я наполягаю на тому, щоб так його й лишити
Ну що таке підсвідомі зв’язки…? У когось зі словом “комунизм” виникають “підсвідомі зв’язки” з ковбасою за 2.20 і з “вкусним мороженим”, то ці “зв’язки” теж слід ураховувати до визначення тями?
Це вже минувщина, тому я наполягаю на тому, щоб так його й лишити
На цьому сайті й историзмам глядають одповідників. Хоча “комунизм” не є “минувщиною”, я нагадаю, що й сьогодні снують комунистичні країни, а для Європи це було буквально вчора й аж тепер ліваки поглядають до цього діла.
Жодної комуністичної країни зараз немає. Наприклад, совок не був ні союзом, ні радянських, ні соціалістичних, ані республік. КНДР не є ні народною, ні демократичною, ані республікою. До них не можна припасувати нічого пов’язаного з буквальним перекладом “комунізм”