Ой, ну якби ж то ми завжди працювали зі словами, до яких можна знайти приклади. Добре що хоч якісь свідчення про них є
Не кажучи про логічно створені або ще пуристичні спроби
Ну, добродію Володимире, в тім-то й річ. Якщо слово побутувало – це одне. Якщо ж це слово-новоспроба або його значення вигадали, скажімо, впорядники, це таки інше, погодьтеся.
Дозвольте викласти тут свої роздуми про одне слово як приклад належної просудної (критичної) оцінки, а також розповісти про одну свою хибу. Суть: головне в написаному нижче – не у відповідях, а в самих питаннях. Я вважаю, тут ми їх (у середньому) ставимо рідше, ніж слід би.
Добродій Єлисій (спасибі йому) додав до слова “бронза” переклад “дзвоновина” (https://slovotvir.org.ua/words/bronza#c142499).
Які можуть бути припущення?
0. Перше і головне (і найправдивіше тут): сповна відповідне слово.
Саме це твердження треба перевірити. А для цього потрібно поставити правильні питання.
Перш за все, яке джерело? Жед. I, 290: звонови́на “Glockenspeise”. Цей словник, чи не єдиний такий, має значну особливість: всі наші слова подані через німецьку. Німецькі ж слова, як і слова будь-якої іншої мови (і це треба усвідомити!) можуть мати інші значення, одтінки значень, особливості вжитку. Тут, на щастя, цього немає, значення слова одне: “[1] Handwerk: eine spezielle Legierung, um Glocken zu gießen”. Машинний переклад (німецької не знаю): “Ремесло: спеціальний сплав, який використовується для лиття дзвонів”. Там є ще приклад ужитку: “„Das verwendete Gussmaterial heißt ‚Glockenspeise‘ und ist meist eine Zinnbronze aus 76–80 % Kupfer und 20–24 % Zinn” (“«Матеріал для лиття називається « метал для дзвонів » і зазвичай являє собою олов’яну бронзу, що складається з 76–80 % міді та 20–24 % олова»”).
За словником, значення слова “звоновина” збігається зі значенням слова “Glockenspeise”. Отже, питання можна поділити на 2 частини: до слова “Glockenspeise” і до слова “(д)звоновина”.
Тут дозвольте одступити й розповісти про одну свою хибу. Я раніше думав, що слід спробувати перекласти “скло” од слова “полива” (скляна глазур на гончарських виробах). Але потім, дослідвиши краще, зрозумів, що головне тут – не “скляна”, а “глазур”. Тобто “полива” значить “скло”, так, але тільки в цьому омов’ї (контексті), тобто поливою називали не будь-яке скло, а саме таке, неодривно од походження цього скла, галузі, виробів. На це треба зважати.
Повернімося до нашого питання. Треба поставити одне питання над 2 частинами інших питань: чи відповідає слово “дзвоновина” слову “Glockenspeise” в усіх значеннях, одтінках значення (значень) й особливостях ужитку? Припустімо, що так.
Отже, які питання можемо поставити до слова “Glockenspeise”? Воно початково дослівно значить, якщо я правильно розумію, “метал для виготовлення дзвонів”, “матеріал для дзвонів”. Тому питання:
Так називали тільки бронзу для дзвонів чи будь-яку речовину (метал, сплав) для їх виготовлення?
Чи називали так бронзу поза цим ремеслом? Інакше кажучи, це слово мало (після перенесення/розширення) значення “бронза (взагалі)”, чи тільки “бронза на дзвони”? Це питання можна звести до простішого: чи є засвідчені приклади вжитку слова “Glockenspeise” в значенні “бронза”, але не в значенні “бронза на дзвони”, “бронза з дзвонів”, тобто геть окрмо од дзвонів?
І до слова “(д)звоновина”:
чи є якісь засвідчені приклади вжитку?
Знову й знову невтомно нагадую про різницю між “слово подане (в словнику)” й “слово засвідчене”. “Засвідчене” воно тільки тоді, коли є приклади вжитку. Якщо ж приклади вжитку є, то їх можна оцінити за 2 ознаками:
І ) джерело:
а) його можна перевірити (найчастіше це посилання на письмове джерело, тобто можна взяти вірш, книгу, журнал) і знайти там слово;
б) не можна перевірити (наприклад, речення зі словом записане з живої мови, ну, або ж умовно, з посиланням на книгу, усі 10 примрників якої знищили).
ІІ) зрозумілість значення:
а) значення можна відтворити з прикладу (з омов’я). Нижче буде про “косовий” і “вишневий”;
б) значення (або ж, вужче, потрібні одтінки значення, особливості вжитку) не можна відтворити з омов’я.
Про визначення значення слів з омов’я. Звідси: https://slovotvir.org.ua/words/fioletovyi).
Порівняймо 2 слова з одним значенням.
“https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00002452 “Дещо про світ Божий”, 1863.”…роблять веселку, котра, як ви знаєте, має такі цвіти: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій і вишневий(!)”. Яки ми знаємо зараз, веселка має такі цвіти: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій і фіолетовий. Перші 6 очевидно й однозначно так і наведені: “… червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій…”. Отже, З ОМОВ’Я (контексту), про яке я писав вище, очевидно, що наступне слово – про наступний цвіт веселки, тобто фіолетовий. Далі в тексті йде “…і вишневий”. І ми розуміємо, що це – про фіолетовий. Отже, в цьому тексті фіолетовий цвіт названо вишневим. Щоб Ви мене не звинуватили в безпідставному роззагальненні (екстраполяції), скажу, що текст доводить: щонайменше одна людина того часу сприймала фіолетовий як вишневий, або, щонайменше, як цвіт, достатньо близький до вишневого, щоб назвати його вишневим. У цьому прикладі омов’я-таки дає ясно й однозначно визначити, що “вишневим” названо +- фіолетовий, тобто останній цвіт райдуги, під синім.”
Ми знайшли джерело й із омов’я довели, що слово “вишневий” значить “фіолетовий”.
“Косовий”: ЕСУМ посилається на “Матеріали до Словника Говорів Буковини”, с. 226: »Марі́я зави́ла ко́сову ху́стку і пішла́«. По-перше, це записано, мабуть, із живої мови, тому перевірити це неможливо (якщо впасти в крайнощі, неможливо довести, що впорядники просто не вигадали це речення). По-друге, півники бувають не тільки фіолетові. Це підтверджує приклад на тій-таки сторінці “Матеріалів”: “КОС, -а, ж., бот. Див. КОСАТИНЬ. Заст. Коло хати росцвив синий, лілійовий і жовтий кос (Задубрівка Заст.).” У реченні-прикладі омов’я ніяк не дає визначити, що мова про фіолетовий, а не про синій чи й жовтий.
Доповнення роздумів 22 листопада вище.
https://slovotvir.org.ua/words/bronza#c142993
https://slovotvir.org.ua/words/bronza#c142995
https://slovotvir.org.ua/words/bronza#c142998
З’явився сумнів. Зауваження: вважатимемо, що наше слово “бронза” й німецьке слово “Bronze” збігаються в усіх значеннях (або, щонайменше, в цьому значенні), одтінках значнень(ня) й особливостях ужитку, отже, взаємозамінні. Це треба вказувати або доводити.Це важливо! Не всі, на жалище, розуміють, що якщо деяке слово СЛОВО2 походить од СЛОВА1 іншої мови, це ще не значить ніяк, що СЛОВО2 й СЛОВО1 збігаються в усіх значеннях, одтінках значень й особливостях ужитку.
Ходімо од зворотнього. Припустімо, слово “дзвоновина” мало значення “бронза”=“Bronze”. Тоді питання: чому впорядник указав як переклад слово “Glockenspeise” і не вказав слово “Bronze”? Якби слово мало значення “Bronze” (бронза взагалі), логічно припустити, що впорядник додав би його за переклад, або, щонайменше, серед перекладів, чи не так? Але слово “звоновина” не має в словнику значення/перекладу “Bronze”, тому логічно припустити, що значення цих слів не збігалися.
Словник (https://www.duden.de/rechtschreibung/Glockenspeise#google_vignette, не знаю, правда, за яке століття й чи можна йому сповна довіряти) подає значення “Bedeutung ⓘzum Glockenguss verwendete Legierung (z. B. Glockenbronze oder Gussstahl)” (машинний переклад: “Значення ⓘ
Сплав, що використовується для лиття дзвонів (наприклад, бронза для дзвонів або лита сталь)”, що збігається зі складництвом (морфемікою) слова, що, якщо ми з машинним перекладом не помиляємося, дослівно значить приблизно “їжа для двонів”, близьке до “матеріал на дзвони”. Ще одне зауваження: складництво, як і походження, не визначають значення слова, одтінки, особливості тощо, та відповідність слова устрою – перше логічне припущення. Наприклад, з устрою слова “дзвоновина” найлогічніше спершу припустити, що воно має значення “те, з чого роблять дзвони”, “матеріал на дзвони”. Якщо (якщо!) вірити словнику, слово “Glockenspeise” не має значення “бронза (взагалі)”, а має значення “матеріал на дзвони”, причому не тільки бронза, отже, не всяка бронза й не тільки вона. На підставі 1) устрою слова “дзвоновина” 2) устрою слова “Glockenspeise” 3) поданого в словнику значення слова “Glockenspeise” і 4) того, що слово “Glockenspeise” подане за переклад до слова “дзвоновина”, можемо зробити якщо не висновок, то сповна підстависте припущення, що обидва слова мали значення не “бронза”, а “матеріал на дзвони”, тобто не будь-яка бронза (тобто слова не вживалися поза омов’ям виготовлення дзвонів, тобто бронзу називали “дзвоновиною”/“Glockenspeise” тільки коли йшлося про виготовлення дзвонів і не називали бронзу так, коли мова була не про дзвони) і не тільки бронза, а взагалі будь-який матеріал (метал, сплав) для виготовлення дзвонів.
Я не спішу називати своє припущення, хоч і з досить переконливими доказами, висновком. Я також не спішу казати, що “дзвоновина” не годиться за “бронзу”. Треба (хоч і не дуже воно, як на мене, вагоме) згадати слово “дулевина”: говоримо на вовка – скажімо й за вовка. Але я вважаю, що слово “дзвоновина” не мало значення “бронза”, але мало значення тільки “матеріал на дзвони”, тільки на дзвони і не тільки бронза, тому наводжу докази.
Думки, зауваження, заперечення, припущення, доповнення, уточнення?