Через те, що “ся” приросло до дієслів, а люди не знають, або не розуміють, що воно значе. Почали вживати слова в нелогічних випадках/ інколи словослівля/ або “ся” тримає застарілу форму слова/ а подекуди все одразу: дивлюся, самочинно відчиняться, ламаєТЬся
Я дивлюся відео → має бути я дивлю відео
Подивися на ньо → подиви на ньо
Двері автоматично відчиняться→ двері відчинять ся
А також, якщо ми користаємо “ся” чому нам не користати чудові: ня - мене, тя - тебе
Також чому б не користати й січені нові форми мені - мі, собі - сі та подібне (мені всі ці вар’янти довподоби й хочу, щоб люди користали не тільки себе мене….
Мені цікава ваша думка про це
Ся- скорочення від себя ,зараз якщо і відокремлювати то буде се -скорочення від себе ,сі- від собі. Дивити сі ,маяти се ,бити сі …
Якщо і впроваджувати такі поправки в мові ,то майже повністю будемо вторювати з чеської мови : грал йсем се на венку ; грав сме се на вулиці . Подібно вживається лише на найзахідніших теренах країни ,там де під Австрійським цітірством були люди ,та мали тісну взаємодію з словаками та чехами .
Я проти відокремлення , та якщо зумієте добре це все розробити ,можу змінити думку
-ся в дієсловах це не тільки дослівно себе. І гадаю разом писати непогано
Але це мабуть черговий геній буде розказувати, що молитися, боротися, боятися і кохатися (з кимось) не можна, і що пасив завжди поганий
Через те, що “ся” приросло до дієслів, а люди не знають, або не розуміють, що воно значе. Почали вживати слова в нелогічних випадках/ інколи словослівля/ або “ся” тримає застарілу форму слова/ а подекуди все одразу: дивлюся, самочинно відчиняться, ламаєТЬся
Я дивлюся відео → має бути я дивлю відео
Подивися на ньо → подиви на ньо
Двері автоматично відчиняться→ двері відчинять ся
А також, якщо ми користаємо “ся” чому нам не користати чудові: ня - мене, тя - тебе
Також чому б не користати й січені нові форми мені - мі, собі - сі та подібне (мені всі ці вар’янти довподоби й хочу, щоб люди користали не тільки себе мене….
Мені цікава ваша думка про це
Були дискусії на початку 20-го століття про це, Нечуй-Левіцький зокрема називав писання “ся” осібно галицьким звичаєм, не притаманним більшості говорів.
То нє є ко҅роченїє.
‹сѧ› (*sen) є древнии твар видноꙅо падєжоу ида просто ѡд праиндоевроупскоѣ.
Ся- скорочення від себя
Pervçui, œd ceoho?? — ‹себЯ›?? 😳 Ne znayete rousscoho ‹sebE›?? 😠
Za drougoe, ‹sea› ne e ’iscototchéinnhe›, ale prislœinen [tvar] (“encliticum”), cyto znacity cyto stoyity u recéinnhie tam cde na “sebe” néyma nagolosou. Pricladi: ‹Ona odeagaié sebe.› = “She dresses [herself — and not anyone else].” — nagolos na “sebe = herself” : ‹Ona sea odeagaié.› = “She dresses [herself].” — nagolos na “odeagaié = dresses”.
Були дискусії на початку 20-го століття про це, Нечуй-Левіцький зокрема називав писання “ся” осібно галицьким звичаєм, не притаманним більшості говорів.
Bay dougye, pervçui, Neciouy-Leviçscuy e viedœum peredsõdivœsttiõ ic pœuldenno-zaxœidnuim nariecciam, za drougoe, u dauniorousscie bie ‹sea› ocremo œd dieyeslova — i pered i po ; za trèite, ta ‘bœilxésty govorœu’, cyto o yéi pischete, e slobojeansca uzxœidniaçsca roussco-veatsca miescheanca — sõrgic, xotcha i u zaxœidnuix nariecciax e ci malo cerpano yz leadscui ci roumounscui ci slovaçscui ci õgorscui, use ge ta móuva idé preamo yz dauniorousscui, a u dauniorousscie bie ‹sea› ocremo œd dieyeslova. Tà, bõdy simy, ‘bœilxésty’, na Uzxodie, e bœilxésty ino cerez zemlepisy — stepovi rœuninui : se e tóge hi porœunati eaghelscõ móuvõ u Ameriçie ci Aphriçie Australïie is eaghelscoiõ u Bretscinie, i cazati cyto tó cyto na Bretscinie e, e opaco, Bretscina bo menxia e.
