Чи варто відділити "ся" від дієслів

Через те, що “ся” приросло до дієслів, а люди не знають, або не розуміють, що воно значе. Почали вживати слова в нелогічних випадках/ інколи словослівля/ або “ся” тримає застарілу форму слова/ а подекуди все одразу: дивлюся, самочинно відчиняться, ламаєТЬся
Я дивлюся відео → має бути я дивлю відео
Подивися на ньо → подиви на ньо
Двері автоматично відчиняться→ двері відчинять ся
А також, якщо ми користаємо “ся” чому нам не користати чудові: ня - мене, тя - тебе
Також чому б не користати й січені нові форми мені - мі, собі - сі та подібне (мені всі ці вар’янти довподоби й хочу, щоб люди користали не тільки себе мене….
Мені цікава ваша думка про це

Ся- скорочення від себя ,зараз якщо і відокремлювати то буде се -скорочення від  себе ,сі- від собі. Дивити сі ,маяти се ,бити сі … 
Якщо і впроваджувати такі поправки в мові ,то майже повністю будемо вторювати з чеської мови : грал йсем се на венку ; грав сме се на вулиці . Подібно вживається лише на найзахідніших теренах країни ,там де під Австрійським цітірством були люди ,та мали тісну взаємодію з словаками та чехами .
Я проти відокремлення , та якщо зумієте добре це все розробити ,можу змінити думку 

-ся в дієсловах це не тільки дослівно себе. І гадаю разом писати непогано

Але це мабуть черговий геній буде розказувати, що молитися, боротися, боятися і кохатися (з кимось) не можна, і що пасив завжди поганий

Через те, що “ся” приросло до дієслів, а люди не знають, або не розуміють, що воно значе. Почали вживати слова в нелогічних випадках/ інколи словослівля/ або “ся” тримає застарілу форму слова/ а подекуди все одразу: дивлюся, самочинно відчиняться, ламаєТЬся
Я дивлюся відео → має бути я дивлю відео
Подивися на ньо → подиви на ньо
Двері автоматично відчиняться→ двері відчинять ся
А також, якщо ми користаємо “ся” чому нам не користати чудові: ня - мене, тя - тебе
Також чому б не користати й січені нові форми мені - мі, собі - сі та подібне (мені всі ці вар’янти довподоби й хочу, щоб люди користали не тільки себе мене….
Мені цікава ваша думка про це

Були дискусії на початку 20-го століття про це, Нечуй-Левіцький зокрема називав писання “ся” осібно галицьким звичаєм, не притаманним більшості говорів.

То нє є ко҅роченїє.
‹сѧ› (*sen) є древнии твар видноꙅо падєжоу ида просто ѡд праиндоевроупскоѣ.

Ся- скорочення від себя

Pervçui, œd ceoho?? — ‹себЯ›?? 😳 Ne znayete rousscoho ‹sebE›?? 😠

Za drougoe, ‹sea› ne e ’iscototchéinnhe›, ale prislœinen [tvar] (“encliticum”), cyto znacity cyto stoyity u recéinnhie tam cde na “sebe” néyma nagolosou. Pricladi: ‹Ona odeagaié sebe.› = “She dresses [herself — and not anyone else].” — nagolos na “sebe = herself” : ‹Ona sea odeagaié.› = “She dresses [herself].” — nagolos na “odeagaié = dresses”.

Були дискусії на початку 20-го століття про це, Нечуй-Левіцький зокрема називав писання “ся” осібно галицьким звичаєм, не притаманним більшості говорів.

 Bay dougye, pervçui, Neciouy-Leviçscuy e viedœum peredsõdivœsttiõ ic pœuldenno-zaxœidnuim nariecciam, za drougoe, u dauniorousscie bie ‹sea› ocremo œd dieyeslova — i pered i po ; za trèite, ta ‘bœilxésty govorœu’, cyto o yéi pischete, e slobojeansca uzxœidniaçsca roussco-veatsca miescheanca — sõrgic, xotcha i u zaxœidnuix nariecciax e ci malo cerpano yz leadscui ci roumounscui ci slovaçscui ci õgorscui, use ge ta móuva idé preamo yz dauniorousscui, a u dauniorousscie bie ‹sea› ocremo œd dieyeslova. Tà, bõdy simy, ‘bœilxésty’, na Uzxodie, e bœilxésty ino cerez zemlepisy — stepovi rœuninui : se e tóge hi porœunati eaghelscõ móuvõ u Ameriçie ci Aphriçie Australïie is eaghelscoiõ u Bretscinie, i cazati cyto tó cyto na Bretscinie e, e opaco, Bretscina bo menxia e.

Натрапив на хорошу статтю М. Гінзбург Правила вживання ся-дієслів у фахових українських текстах, раджу прочитати тим, хто цікавиться -ся. Тут добре розписані всі значення, зокрема показано, що деякі ніби пасивні конструкції насправді не є такими (а тому природні в українській). Звісно все це в рамках літературної мови, та все ж і нам знадобиться. Випишу з неї сюди кілька думок:

• -ся варто писати разом для: правильної вимови (усе слово разом, уподібнення звуків); однакового написання і -ся, і -сь; легкого вирізнення слів, які без -ся не існують
• цікаві пари на зразок забувати - забуватися, доплентати - доплентатися, питати - питатися (та ще багато), між ними є стилістична різниця
• є непохідні в сучасній мові боятися, надіятися, старатися, сумніватися, дивитися, сміятися тощо. Якесь особливе значення -ся в них затерте, до деяких є синоніми, але навіщо їх замінювати
• -ся давно не тільки “себе”, це тільки один чи кілька типів
• взаємне значення (боротися, листуватися, обмінюватися, зустрічатися) теж одне з первинних, воно означає “одне одного” (яке все одно можна додати для підкреслення)
• тримати перила й триматися за перила та схожі це різні речі
• собака кусається, кішка дряпається, кропива жалиться; дріт добре гнеться, папір рветься, стіл розсувається - нормальні вислови, хоч можна прикметник чи дієприкметник
• мені горілка не п’ється, вірші мені не пишуться - теж нормальні, переробляння на активний стан змінить значення
• розвиднятися; випогодитися; хочеться; мені добре живеться; їй не спалося; де їсться смачно, там і п’ється - безособові, нормальні
• цікаво, що ви робили б із наїстися, телитися, запасатися (водою), подобається, наснилося, проситися, якщо там переробляєте (це всілякі різні)
• от пасивне (дім будується робітниками) й активне (потребу задовольняється/задовольнялося) значення точно не наші. Щоправда багато тих, які зараховують до пасивних, краще зарахувати до зворотних (й дозволити) (простелялись степи, щодня у них пилась горілка як вода, мені не п’ється горілочка); і є обмаль активних, які вживають: дивитися на щось

Натрапив на хорошу статтю *[М. Гінзбург Правила вживання ся-дієслів у фахових українських текстах

U corotçie, uesy vuiclad ouvrieié (“boils down to”) do toho cyto “sea / sẽ” e na dobie pritòciti ic cuœinçou dieslova tomou cyto dano dieyeslovo iz nimy tvority ocremo znaceignne œd onage dieyeslova bez “sea / sẽ” ci tomou cyto decotra dieyeslova sõty viedoma vuiclioucyno iz “sea / sẽ”. Ta, na dielie, tage sama dieyeslova iz “sea / sẽ” sõty i u inchax slóuyanscax móuvax, i se ne pinity staviti “sea / sẽ” ocremo ci vuœlno (daleco) œd dieyeslova. 
Treba e derjati u oumie cyto œd samoho poceatcou slóuyanscuix nariecy bie trebeigy “sea / sẽ”, he prislœnca (“enclitic”) dosta strogo pravileno cuœlcœsttyõ inchix prislœncœu pri (a tó pœsylie abo pered) ynie golóunie slovie. Do prislœncœu teaghnõty, crœmy “sea / sẽ”, i osobova zaimena, he “ya”, “tui”, *uœn, ona, ono”, “mui”, “vui, Vui”, “oni, onui, ona ; onie”, peredstaucui he “bez”, “do”, “ic”, “iz”, “na”, “o”, “ou”, “po”, *pri”, “u”, “uz”, “yz”, “za”, “œd”, izpreagycui he “a”, “agy”, “ale”, “ge, gy”, “i”, “li, ly”, “no”, “ta ; taty”, sb. slougybova slova. A pràvilo e cyto pered ynomy golóunomy slovomy ne smieié bouti bolye triy prislœncœu, a tacoge ne smieié bouti bolye odina prislœnca na poceatcou receignna. Mimo six meidj moge i mogé “sea / sẽ” iti i pered i po dieyeslovie, i bouti œdocremleno inchami slovami.

Cyto do ‘galiçsceignna’ “sea / sẽ”, a cyto, i u drous. e ono pered dieyeslovomy ci ocremo œd dieyeslova ‘galiçsceignne’? Bezglouzdye, ehegy?

Я довгий час думав, шо в моїй мові ніколи незвичного переставлення “ся” не буває (за вийнятком кількох словосполук, як от “шо ся робе”; не бийте, міський я хлопець, шо поробиш), а завжди йде по дієслову й по суфіксах, як у чинному стандарті. Але от недавно зловив себе на тому, шо я таки деколи відриваю “ся” від дієслова при вмовному способі, вставляючи між ними “би/б”. “Здавало би ся” (моск. “казалось бы”), на приклад.

> Я довгий час думав, шо в моїй мові ніколи незвичного переставлення “ся” не буває (за вийнятком кількох словосполук, як от “шо ся робе”; не бийте, міський я хлопець, шо поробиш), а завжди йде по дієслову й по суфіксах, як у чинному стандарті. Але от недавно зловив себе на тому, шо я таки деколи відриваю “ся” від дієслова при вмовному способі, вставляючи між ними “би/б”. “Здавало би ся” (моск. “казалось бы”), на приклад.

Цікаво! Маю, до речі, цілком таке саме

Через те, що “ся” приросло до дієслів, а люди не знають, або не розуміють, що воно значе. Почали вживати слова в нелогічних випадках/ інколи словослівля/ або “ся” тримає застарілу форму слова/ а подекуди все одразу: дивлюся, самочинно відчиняться, ламаєТЬся
Я дивлюся відео → має бути я дивлю відео
Подивися на ньо → подиви на ньо
Двері автоматично відчиняться→ двері відчинять ся
А також, якщо ми користаємо “ся” чому нам не користати чудові: ня - мене, тя - тебе
Також чому б не користати й січені нові форми мені - мі, собі - сі та подібне (мені всі ці вар’янти довподоби й хочу, щоб люди користали не тільки себе мене….
Мені цікава ваша думка про це

підтримую, на мою думку, почавши знов відокремлювати короткий займенник “ся”, повернемо сї давню традицїю української мови, котру репресували більшовики, адже злитне написання у лїтературнїй, є упливом репресїй, для уподїбнення української до росїйської (у правописї затвердженїм в Австро-Угорщинї, Желехівцї, “ся” відокремлювало), також віддалимо ся від росїйської мови, що тїшить, не кажучи про перехід на латинку, котрий відбудить ся у майбутнїм, але до цього мусимо відновити мову 

повернімо си, өдбуде ся

Суперечить білшості. Зовсім невдатний задум, до того ж Грінченко поставив крапку щодо цієї справи.

Суперечить білшості. Зовсім невдатний задум, до того ж Грінченко поставив крапку щодо цієї справи.

Грінченко вже давно відїйшов, його нема, живемо в иншім сторіччі, переживши столїття репресій, заборон, унїфікації української, логіка мови, конструкції речень, наближенї до росїйської, мусимо відновлювати традиції, нинї українська норма є складеною з київсько-запорізьких говірок, проіґнорувавши инші, що є помилкою, про західнї традиції мови, де найбільший прояв культури та нацїональної идентичности, усї забулисьте, гадаю, було б гарно, упровадити подвійну лїтературну норму, котра дозволятиме додаткові правила конструкцій речень, слова, написання, або ж одиний стандарт, пригадую, читав “слово о полку Ігоревім” у перекладї Франка, то він відокремлював -ся від дієслова та ставив го наперед, також инші короткі займенники, що є зручно

Могли бисте писати нежирним текстом?