Нова українська абетка
А,а (а), Б,б (бе), В,ɞ (ве), Г,г (ге), Д,∂ (де),
Ɛ,ε (е), Ꞓ,ꞓ (є), Ж,ж (же), Ꙁ,ꙁ (зе), Ґ,ґ (ґе),
И,и (и), І,і (i), Ï,ï (ï), Ԫ,ԫ (дже), S,ς (дзе),
Й,й (йот), Ӄ,ӄ (ка), Ʌ,ʌ (ел), М,м (ем), Ν,ɴ (ен),
Ꙩ,ꙩ,о (о), П,п (пе), Ƿ,ƿ (ер), С,с (ес), Т,т (те),
Ꙋ,Ꙋ (у), Ɣ̌,ɣ̌ (у кор.), ⵀ,ҩ (еф), Х,х (ха), Џ,џ (це), ⵖ,ɥ (ча),
Ѡ,ѡ (ша), Ψ,պ (ща), ь (м’який знак, або єрь), Ю,ю (ю), Ѧ,ѧ,я (я)
То є ясно, звісно. Та ті всі правила з поясненнями можна де знайти. Я ж то навчився (хоча деколи досі хиблю) прочитавши десяток різних коментарів, і ниток на осідку, складаючи прочитане до купи, й бо’-зна де їх усіх знайти.
До запиту в гуглі додайте site:slovotvir.org.ua, а тоді намагайтеся знайти, що вам незрозуміло. Уявіть, які слова може містити запитання та/або пояснення. Так діяв я. Не скажу, що добре розумію правопису, але навчитися йому хочу.
Aa Àà Bb Cc Çç Dd Ee Éé Èè Ff Gg Hh
Ii Ïï Jj Kk Ll Mm Nn Oo Óó Òò Õõ Œœ
Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz
И чьто значѧть Àà, Ïï, Ff, Jj, Qq, Ww; / І що значать Àà, Ïï, Ff, Jj, Qq, Ww?
À є “teagél nagolos”. Наприклад pràvilo - прАвило, pravilo - правИло (лінійка).
Ï є просто замість двох “i”
Jj - див. https://slovotvir.org.ua/words/antahonist#t103840
Qq - qv “кв”
Ff, Ww суть про чужі слова.
Не вім, чи досі користає пан Олисій із “ï”.
До запиту в гуглі додайте
site:slovotvir.org.ua, а тоді намагайтеся знайти, що вам незрозуміло. Уявіть, які слова може містити запитання та/або пояснення. Так діяв я. Не скажу, що добре розумію правопису, але навчитися йому хочу.
То неправильний підхід. Якшо пан Поруш хоче, шоби його розуміли, то це він має йти на зустріч, а не інші мають шукати відповіді лазячи крізь хащі.
Зрозуміти можна й так, а щоб самому писати, треба добре вісти правила.
До запиту в гуглі додайте
site:slovotvir.org.ua, а тоді намагайтеся знайти, що вам незрозуміло. Уявіть, які слова може містити запитання та/або пояснення. Так діяв я. Не скажу, що добре розумію правопису, але навчитися йому хочу.То неправильний підхід. Якшо пан Поруш хоче, шоби його розуміли, то це він має йти на зустріч, а не інші мають шукати відповіді лазячи крізь хащі.
Він іде назустріч, пояснюючи, коли питають.
На чьто потребна окрємаꙗ боуква ⸫Qq⸫ про /k/ вꙏ звѫкосълѫцѣ /kw/; 🧐
Загаломь нє розоумѣѭ на чьто трєба тѡлько съпособѡвъ записати одно и то жє приголосноѥ звѫчанїє, до того жє одного и того жє похоџенїа · и ⸫c + E⸫ и ⸫tch⸫ про /t͡ʃ/ ·
и ⸫g + E⸫ и ⸫j⸫ про /ʒ/ ·
и ⸫x + E⸫ и ⸫sch⸫ и ⸫ch⸫ про /ʃ/.
Розоумѣѭ писати теѣ приголоснеѣ рѡзно зависимо ѡтъ похоџенїа · на прикладъ ꙗко въ словахъ ⸫мѣшати⸫ та ⸫мѣшєкъ⸫ кдє въ словѣ ⸫мѣшати⸫ /ʃ/ походить ѡтъ *s+j а въ словѣ мѣшєкъ из *x + E· въ такѡмь разѣ мѡжно писати теѣ сълѫкꙑ рѡзно а бꙑ мѡжно боуло графично розграничити коренїа тꙑхъ слѡвъ· а лє на чьто писати то само звѫчанїє рѡзно, коли оно имаѥть то само похоџенїє, ꙗко въ словахъ ⸫час⸫ (tchas) та ⸫чєсати⸫ (cesati) из *k + E , ꙗ нє розоумѣѭ.
До запиту в гуглі додайте
site:slovotvir.org.ua, а тоді намагайтеся знайти, що вам незрозуміло. Уявіть, які слова може містити запитання та/або пояснення. Так діяв я. Не скажу, що добре розумію правопису, але навчитися йому хочу.То неправильний підхід. Якшо пан Поруш хоче, шоби його розуміли, то це він має йти на зустріч, а не інші мають шукати відповіді лазячи крізь хащі.
Він іде назустріч, пояснюючи, коли питають.
Якби ж то. Скільки разів просив його дати повний перелід правил читання його письма
До запиту в гуглі додайте
site:slovotvir.org.ua, а тоді намагайтеся знайти, що вам незрозуміло. Уявіть, які слова може містити запитання та/або пояснення. Так діяв я. Не скажу, що добре розумію правопису, але навчитися йому хочу.То неправильний підхід. Якшо пан Поруш хоче, шоби його розуміли, то це він має йти на зустріч, а не інші мають шукати відповіді лазячи крізь хащі.
Хто Вам сказав, що хоче? Йому загалом байдуже на нас
До запиту в гуглі додайте
site:slovotvir.org.ua, а тоді намагайтеся знайти, що вам незрозуміло. Уявіть, які слова може містити запитання та/або пояснення. Так діяв я. Не скажу, що добре розумію правопису, але навчитися йому хочу.То неправильний підхід. Якшо пан Поруш хоче, шоби його розуміли, то це він має йти на зустріч, а не інші мають шукати відповіді лазячи крізь хащі.
Хто Вам сказав, що хоче? Йому загалом байдуже на нас
Ви, пане, його кривляєте, ображаєте, а потім хочете, щоб йому не було байдуже на вас.
До запиту в гуглі додайте
site:slovotvir.org.ua, а тоді намагайтеся знайти, що вам незрозуміло. Уявіть, які слова може містити запитання та/або пояснення. Так діяв я. Не скажу, що добре розумію правопису, але навчитися йому хочу.То неправильний підхід. Якшо пан Поруш хоче, шоби його розуміли, то це він має йти на зустріч, а не інші мають шукати відповіді лазячи крізь хащі.
Хто Вам сказав, що хоче? Йому загалом байдуже на нас
Ви, пане, його кривляєте, ображаєте, а потім хочете, щоб йому не було байдуже на вас.
“Ображаю”? Чим же?
“Кривляю”? Ні. Зрідка пишу те саме, що й він, тільки кирилицею. А ставлення добродія Єлисія до інших тут було інколи видно й до того, як я взагалі з’явився тут
Голосні:
œ - /y/ (*‹о›)
i - /ɪ/ (*‹и›)
ie - /ʲi/ (*‹ѣ›)
ui - /ɘ/ (*‹ъі›)
ou - /u/ (*‹у›)
õ - /ʊ/ (*‹ѫ›)
a, à - /??/
o й ó - /ʷɔ, o/ (*о без переголосу)
o й ò - /ɔ ~ ɒ/ (*‹ъ›)
e й é - /ɛ/ (*‹е› без переголосу)
e й è - /ə, æ/ (*‹ь›)
eu - /iʉ/ ( ← *e-переголосу перед *u = *‹ъ›)
eo - /ʷɔ, o/ (geona ← geun• ← gena)
ei - /i, ei/ (з *е-переголосу перед *y = *‹ь›)
ea - /??/ (*‹ѧ›)
Але це лише одна з багатьох можливих вимов.
Господарю Юшчє, a · à и ea забоулꙑ ѥстє
Не забув, просто не певен ім.
Додав ім ще кілька.
З приголосними ж надто вже довго пояснювати. Скажу хіба, що
ç - /tɕ/ (ць)
óu - /ʷɔw, ow/
éu - /ɛw/
⸫ea⸫ рѡвно ⸫ѧ⸫ (*EN) оу мєнє· порѡвнаи teag / тѧгъ· тѧма / teama· ѩзꙑкъ / eazuic або чьто
⸫ç⸫ а тако жє ⸫c + ie⸫
а < *ō· *ā · порѡвнаи·
⸫на / na⸪ < *nō· порѡвнаи съ литовскꙑмь ⸫nuo⸫ чи лотꙑшскꙑмь ⸫no⸫
⸫баба / baba⸫ < *bābā· порѡвнаи съ лотꙑшскꙑмь ⸫baba⸫
»eu - /iʉ/ ( ← *e-переголосу перед *u = *‹ъ›)«
А чи ⸫eu⸫ нє позначаѥ /ʲu/ = ⸫ю⸫ оу мєнє;
T. z. hoster nagolós e ou mea pisano na ‹é› i ‹ó›, a tó:
a) ‹e›, ‹o› peréd yima sõty ne /ɛ/, /o/, ale /æ/ (pœd nagolósomy) ci /ə/ (u beznagolósie), s.b., pro nastoyõ: ‹elé› e /ˈælɛ, əlɛ/, a ne /ɛlɛ/ ci /ɛlə, ɛˈlæ/,
PRICLADUI: ‹seréd› /ˈsærɛd/, ‹derén› /dəˈrɛn/, ‹xolód› /ˈxɒlod/, ‹volóssye› /β̞ɔˈlosʲːɐ/,
b) pered ‹u› znaceaty ocremui zvõcui /ɛ/ ta /o/, a ne odin zvõc u dvopisiex ‹eu›, ‹ou›,
PRICLADUI: ‹peléunia› /pəlɛwˈɲa, pəˈlɛwɲa, ˈpælɛwɳa/, ‹golóuno› /ˈɣ̞ɔlowno/,
a) u œdcruitie izcladie ne ustõpaiõtchi u e-u-peregolós, s.b. ne staié /i͡ʉ/ u zacruitie izcladie,
PRICLADUI: ‹pœdmét› /ˈpydmɛt/ : ‹pœdméta› /ˈpydmɛta/, ‹zamét› /zaˈmɛt/ : ‹zaméta, zamétou› /zaˈmɛta, zaˈmɛtu/ proti ‹zameut› /zaˈmi̯͡ʉt/ : ‹zametou› /zaˈmɛtu/;
b) a ne /æ, ə/ u zacruitie izcladie i ne ustõpity u mienõ iz /∅/,
PRICLADUI: ‹crecét› /ˈkrɛt͡ʃɛt/ : ‹crecéta› /ˈkrɛt͡ʃɛta/ proti ‹oçet› /oˈt͡sæt, ˈot͡sət/ : ‹œçtou› /ˈwyt͡ɕtu/, ‹loucén› /luˈt͡ʃɛn, ˈlut͡ʃɛn/ : ‹loucena, louceno› /luˈt͡ʃɛna, ˈlut͡ʃɛna, •o/, proti ‹loucen› /ˈlut͡ʃən/ : ‹loucyna, loucyno› /ˈlut͡ʃna, •o/;
a) ‹óu› yz *ul, *yl, s.b. /o͡u̯/,
PRICLADUI: ‹póuen, póuna, póuno›, ‹tchóuen, tchóuno›;
b) nacazniex tvariex eidninui rieciy, t.b. ne ‹œ› |ʉ͡ɶ| (o-peregolós), i ne ‹o› /ɔ, ɒ/ (*u),
PRICLADUI: ‹zaxódy› /zaˈxodʲ/, ‹prinósy› /prɪnosʲ/;
T.z. teagél nagolós e ou mea pisano na: ‹à›, ‹è›, ‹ò›, a tó:
‹è› za /æ, ə/ (yz prasl. *y), cde /æ, ə/ ne ustõpity u mienõ iz /∅/,
PRICLADUI: ‹dèren› /ˈdærə/ : ‹dèrnou› /ˈdærnu/, ‹vèrèuca› /β̞æˈræwka ~ β̞əˈræwka/, ‹vèsy› /β̞æsʲ/ : ‹vèsi› /ˈβ̞æsɪ/, ‹tèzco› /ˈtæz̻ko/ : ‹tèzoc› /ˈtæzɔk/, ‹pèreç› /ˈpærət͡ɕ/ : ‹pèrçou› /ˈpært͡ɕu/, ‹Grèc› /ɣ̞ræk/ : ‹Grèca› /ˈɣ̞ræka/ (*Gryku, ne *Greku, por. ‹Grycuinia› /ɣ̞rɪˈkɘ̞ɲa, ɣ̞ɘrˈkɘ̞ɲa/ a ne ‹Grecuinia› /ɣ̞rɛˈkɘ̞ɲa/ rousscoiõ), ‹pèclo› /ˈpæklo/ (*pykulo, ne *pekulo), ‹dvèri› /ˈdʋærɪ/ (*dwyri, ne *dweri; por.: ‹dvyrima› /dʋɪˈrɪma/ ta ‹dvyrmi› /dʋɪrˈmi/ rousscoiõ, a ne ‹dverima›, ‹dvérmi›);
‹ò› za /ɔ, ɒ/
a) yz prasl. *u, cde /ɔ, ɒ/ ne ustõpity u mienõ iz /∅/,
PRICLADUI: ‹tòcen› /ˈtɒt͡ʃən/ : ‹tòcyno› /ˈtɒt͡ʃno/, ‹tòciti› /tɔˈt͡ʃɪtɪ/ ‘to join, fasten, apt, fit, adjust’ — proti ‹tociti› /toˈt͡ʃɪtɪ/ ‘drive, run (peréxœdno réclo), ‹mòxnat› /mɔxˈnat/ ‘furry, hairy’ — proti ‹moxnat(eç)› /moxˈnat(ət͡ɕ)/ ‘rich(man)’;
b) yz prasl. *olS, *orS, cde inacye prosto ‹o› bui boulo /o/,
PRICLADUI: ‹lòsy› /lɔsʲ/ (prasl. *olsy) : ‹lòsemy› /ˈlɒsəm/, ‹ròb› /rɒb/ : ‹ròba› /ˈrɒba/;
c) yz prasl. *ruS,
PRICLADUI: ‹ròt› /rɒt/ : ‹ròta› /ˈrɒta/ (inde u govoriex yeomou teacné: ‹rot› /rɒt/ : ‹ruta, rta› /ɘrˈta/; u obou pocaznex sõty rœznui golósmenoslœunui postõpui i vuiniclie’ste u rœznui dobui, tomou pisiémo e rœzno — tó ne e rœzna vuimóuva tohoge golósmeinna tvarou) — por. iesce iz ‹rota› /ˈrota/ : ‹rœt› |rʉ͡ɶt| ‘vow’;
Голосні:
œ - /y/ (*‹о›)
i - /ɪ/ (*‹и›)
ie - /ʲi/ (*‹ѣ›)
ui - /ɘ/ (*‹ъі›)
ou - /u/ (*‹у›)
õ - /ʊ/ (*‹ѫ›)
a, à - /ɑ/
o й ó - /ʷɔ, o/ (*о без переголосу)
o й ò - /ɔ ~ ɒ/ (*‹ъ›)
e й é - /ɛ/ (*‹е› без переголосу)
e й è - /ə, æ/ (*‹ь›)
eu - /iʉ/ ( ← *e-переголосу перед *u = *‹ъ›)
eo - /ʷɔ, o/ (geona ← geun• ← gena)
ei - /i, ei/ (з *е-переголосу перед *y = *‹ь›)
ea - /ʲã/
Але це лише одна з багатьох можливих вимов.
З приголосними ж надто вже довго пояснювати. Скажу хіба, що
ç - /tɕ/ (ць)
óu - /ʷɔw, ow/
òu - /ɔw ~ ɒw/
éu - /ɛw/
èu - /æw/
u - ‹ў› або допоміжний ‹ъ›, або <ъі> ← *<ъ>
sc - ск, ськ, щ
gn - гн, ннь
h - /ɦ/ або допоміжний /∅/
gn - гн
cie, tcha - /tʃæ/ (*kē)
ja - /ʒæ/ (*gē)
cha - /ʃæ/ (*xē)
ea — /ʲã/ [i̯͡e] ~ [i̯͡ɜ] ~ [i̯͡æ] ~ [ʲa] ~ [a] ~ [e] ~ [ɪ] ~ [i] ~ [ɐ̃] ~ [ɐ͜w̃];