Нова українська абетка

Голосні:
œ - /y/ (*‹о›)
i -  /ɪ/ (*‹и›)
ie - /ʲi/ (*‹ѣ›)
ui - /ɘ‌/ (*‹ъі›)
ou - /u/ (*‹у›)
õ - /ʊ/ (*‹ѫ›)
a, à - /ɑ/
o й ó - /ʷɔ, o/ (*о без переголосу)
o й ò  - /ɔ ~ ɒ/ (*‹ъ‌›)
e й é - /ɛ/ (*‹е› без переголосу)
e й è - /ə, æ/ (*‹ь‌›)
eu - /i‌ʉ/ ( ← *e-переголосу перед *u = *‹ъ›)
eo - /ʷɔ, o/ (geona ← geun• ← gena)
ei - /i, e‌i/ (з *е-переголосу перед *y = *‹ь›)
ea - /ʲã/

Але це лише одна з багатьох можливих вимов.

З приголосними ж надто вже довго пояснювати. Скажу хіба, що
ç - /tɕ/ (ць)
óu - /ʷɔw, ow/
òu - /ɔw ~ ɒw/
éu - /ɛw/
èu - /æw/
u - ‹ў› або допоміжний ‹ъ›, або <ъі> ← *<ъ>
sc - ск, ськ, щ
gn - гн, ннь
h - /ɦ/ або допоміжний /∅/
gn - гн
cie, tcha - /tʃæ/ (*kē)
ja - /ʒæ/ (*gē)
cha - /ʃæ/ (*xē)

ea — /ʲã/ [i̯͡e] ~ [i̯͡ɜ] ~ [i̯͡æ] ~ [ʲa] ~ [a] ~ [e] ~ [ɪ] ~ [i] ~ [ɐ̃] ~ [ɐ͜w̃];

a, à /ɑ/ [ɑ] ~ [ɐ] ~ [ɒ]

Міню вам, пане Ковтуненку

> На чьто потребна окрємаꙗ боуква ⸫Qq⸫ про /k/ вꙏ звѫкосълѫцѣ /kw/; 🧐

> Загаломь нє розоумѣѭ на чьто трєба тѡлько съпособѡвъ записати одно и то жє приголосноѥ звѫчанїє, до того жє одного и того жє похоџенїа · и ⸫c + E⸫ и ⸫tch⸫ про /t͡ʃ/ · 
> и ⸫g + E⸫ и ⸫j⸫ про /ʒ/ ·
> и ⸫x + E⸫ и ⸫sch⸫ и ⸫ch⸫ про /ʃ/.

> Розоумѣѭ писати теѣ приголоснеѣ рѡзно зависимо ѡтъ похоџенїа · на прикладъ ꙗко въ словахъ ⸫мѣшати⸫ та ⸫мѣшєкъ⸫ кдє въ словѣ ⸫мѣшати⸫ /ʃ/ походить ѡтъ \*s+j а въ словѣ мѣшєкъ из \*x + E· въ такѡмь разѣ мѡжно писати теѣ сълѫкꙑ рѡзно а бꙑ мѡжно боуло графично розграничити коренїа тꙑхъ слѡвъ· а лє на чьто писати то само звѫчанїє рѡзно, коли оно имаѥть то само похоџенїє, ꙗко въ словахъ ⸫час⸫ (tchas) та ⸫чєсати⸫ (cesati) из \*k + E , ꙗ нє розоумѣѭ.

Cyto do * k+ē, to ‹ tcha › bie yn ciesen treub. Nuinie opeaty pisiõ ‹cie›: ‹cies›, ‹móucieti›, ‹cricieti›, ‹imcieti›, ‹rouciey›, ‹izvuiciey›, ‹louciey›. Obace, ‹tch› e zasterégeno yzocrema pro * t + j + G, he otó, u: ‹(•)mietchati ( : mietiti )›, ‹vorótchati ( : vorótiti )›, ‹crõtcha, crõtch (r.mn.), crõtchõ (1.os.eidn. ‘crõtiti’, uzcl. eid. ‘crõtcha’)›, ‹vertch, vertchic› ; vuigoda ‹tch› tout imé bouti ne ino zaxœu eamosti do istoslœunoho ta tvaroslœunoho *t, a i izvedeigne cœilcosti ‹i› ci ‹y› pri pravopisi ‹vorótiati, crõtiõ, mietiõ›, a pacye tam cde * G u * tjG e * u ci * y, he u rod. mn. ‹crõtch›, cyto gadaiõ e lieple cèsti neigy, za daunieychoiõ pravopissiõ, ‹crõtyu›.
Pravopisy ‹ tcha › za * kē bie tsciagne rœunati za ‹ ja › yz * gē, a tacoge ròzlõciti /t͡ʃæ/ * kē œd /t͡ɕi͡e/ * koy u razie pravopisi seoho he ‹ cie ›. Ta drougoe e riexeno pravopissiõ /t͡ɕi͡e/ * koy iz ‹ ç › — ‹ çie ›, por. ‹çiel, çieliti, çielyba›, ‹çiena, çieniti›, a togdie /t͡ʃæ/ * kē mogé bouti pisano he ‹ cie ›. Cyto do ‹ ja › yz * gē, to popri néinotvarœsty pravopissiou ‹ cie › za /t͡ʃæ/ * kē ta ‹ ja › za /ʒæ/ * gē, xotcha i sese drougoe bui moglo bouti pisano he ‹ gie ›, ya nuinie gadaiõ e lieple tacui pisati he ‹ ja ›, pervçui, ponevagy pravopisna inotvarœsty u tvaroslœunœmy uzslœuyie e i tac ceasto ne u izgodie iz golósoslœuyemy u rous. m. — por., pro nastoyõ, /zɪ/ u /ˈdruzɪ/ (sèsy tvar e u ser.-rous.), cde pri ‹ g › u ‹droug› ne mogé bouti pisano ‹ gi ›, a dano e tacui pisati ‹drouzi›, za drougoe, tomou cyto ‹ j › e dobra mœgylivœsty perédati /ʒ/ snouta na pitimosti ròzvoya golósoslœuya rous. m.: vuiteaghnõto yz /d͡ʒ/ * djG, → /d.ʒ/ (por. i bóulg. *djG → **d͡ʒ → **d.ʒ → /ʒd/: /ʒ/, /d/), otge ‹ dj › /d͡ʒ/ → : ‹ d › /d/, ‹ j › /ʒ/ — se yzocrema e coristno pri *gelS ta *gylS dauchi, pràvilno, /ʒɔloS/ ta /ʒoɫS → ʒowS/ u rous. iesce u dopisemnõ dobõ, si riecy sloveisnieye e pisati ‹joló•› neigy ‹geoló•›, atge rous. m. nicda bie, viedie, ne znala, sciebla /ʒɛlo•/ ta /ʒəwS/, popri pravopisy ‹жєло•›, ‹жьлS› u d.-rous. Otge, xotcha * gē bui i moglo bouti pisano ‹ gie ›, uzslœuno do ‹ cie › * kē, ròzvitoc *gelS ta *gylS preamo u /ʒɔloS/ ta /ʒoɫS → ʒowS/ dasty i tout coristati yz ‹ j › za /ʒ/. 
Móuvleatchi o *gelS ta *gylS → /ʒɔloS/ ta /ʒoɫS → ʒowS/, iz pravopissiõ ‹ joló•›, ‹jóuS›, i vertaiõtchi ic puitagnou pravopisi * kē → ‹ cie › ci ‹ tcha ›, xotcha gorie i pisax oge nuinie opeaty pisiõ ‹ cie › a ne ‹ tcha ›, u razie * kelS ta * kylS, tout e preamo → /t͡ʃɔloS/ ta /t͡ʃɵɫS → t͡ʃowS/, uzslœuno do *gelS ta *gylS → /ʒɔloS/ ta /ʒoɫS → ʒowS/ — bez sciebla /t͡ʃɛloS/ ta /t͡ʃəɫS/, otge viedgiyscui bui pravopisy /t͡ʃ/ peréd /ɔ/ ci /o/ ceréz ‹ ce+o › ci ‹ ci+o › bui boula nepoprauna u razie rousscoï móuvui — popri pravopisy ‹чєлоS› ta ‹чьлS› u d.-rous. bóulgariçeiõ. Tomou latiniçeiõ tout tacui e sloveisnieye coristati yz ‹ tch › za /t͡ʃ/ preamo peréd ‹ o, ó, ò› za /ɔ/ ci /o/. Sé e znacylivo yzocrema cazati rœzniçõ œd veatscoho ròzvitca *ké ta *ký cde /t͡ʃo ~ 
t͡ʃɵ/ e yz /t͡ʃɛ, t͡ʃə/ ouge za viedgiyscoï dobui (por. ‹ёрш = йо́рш : ерша́›).
Iz ‹ j › za /ʒ/, zayvo e cazati oge, uzslœuno, yz ‹ ch › mogé bouti coristano za /ʃ/ u * xē ( ← * ksē), he otó, u: ‹chaly, chaliti›, t.c. I he ‹ j › za /ʒ/ yz /d.ʒ/ ← /d͡ʒ/ * djG, i tout, ‹ ch › za /ʃ/ e yz /t͡ʃ/ → /t.ʃ/ yz * kty ta * tjG. 
Xotchõ recti, ‹ tcha › za /t͡ʃæ/ yz * kē bie uzslœuno do ‹ ja › /ʒæ/ * gē ta ‹ cha › /ʃæ/ * xē.

Боже, скільки у вас зайвого часу на такі дурниці 🤣🤣🤣🤦🤦🤦

Deacouiõ Vam za œtpoviedy! Ròzoumieiõ Vachõ doumcõ 👍
Izgoden eimy iz tuimy cyto ‘tch’ ydé liepche citati, a nege ‘ti-/ty-’ za /t͡ʃ/ yz *tj•. 
Prauda, ne pèuen eimy ci pravopisy ‹tch› izgodity sea pro zapisy /t͡ʃ/ u spolõcax ‹tcholó•› yz *celS coli ‘tch’ izvuicieyemy ymé znaciti /t͡ʃ/ yz *tj•, ale i ne viemy yaco iesce to moglo bui bouti pisano. Napisagne ‘ja, joló•’ mynie tacoge vuidaié sea vuipraudanuimy, ale pravopisy nuinie tacui mynie osobisto vuidaié sea troxui peréteagenoiõ rœznuimi izposobami zapisati tœ samœ chipleatchœ zvõciegna proti cuiriliçie

> Prauda, ne pèuen eimy ci pravopisy ‹tch› izgodity sea pro zapisy /t͡ʃ/ u spolõcax ‹tcholó•› yz \*celS coli ‘tch’ izvuicieyemy ymé znaciti /t͡ʃ/ yz \*tj•, ale i ne viemy yaco iesce to moglo bui bouti pisano.

Aha, tac, i tout nuinie ouge ne pisiõ ‹tcholo› ale ‹ceolo›, a tó iz ‹ceo› i za /t͡ʃoˈlo/ i za /t͡ʃɛˈlo/. T.b. vernõx ic poperédneiy pravopisi tout. Tóge i iz ‹geona› — /ʒoˈnɑ/, /ʒɛˈnɑ/ ; se e pravopisy i poperédnia (peréd ‹jona›) i nuinie. Obace, iz ‹ j › pichemo tacui: /ʒɔlo•/ he u ‹jolób›, /ʒow•/ he u ‹jóuna›, ‹jóut›, /ʒu•/ he u ‹jouc›, ‹joula›, ‹joupa›, ‹jour›, ‹jouti, jouati›, yac neyma ⁺/ʒælob/, ⁺/ʒɛwnɑ/, ⁺/ʒɛwt/ u rous. tout.

Otge, rodove pràvilo o ‹ g › abo ‹ j › za /ʒ•/ u naslovie e: çi golós sliedomy mogé bouti i perédeny i neperédeny ci ino perédeny, to pisati ‹ g ›, a coli ino neperédeny, to ‹ j ›. 
Tóge platity i pro ‹ x / ch › za /ʃ/, na pr.: ‹xelést›, ‹xeisty›, ‹xeust, xeost•›, ‹xyveç, xèuç•, xèusc•, xilo, xiti›, ‹xib, xibati, xibsti, xiboc (xibc•)›, ‹xip, xipoc (xipc•)›, ‹xipieti, xipleatch(•), xipõtch(•)›, ‹xir, xirœc (xiroc•), xiriati›, ‹xiya›, ‹xeatati›, ‹xeopœt (xeopot•), xepotieti (xeopotieti )›, ‹xeréx›, ale: ‹chóuc›, ‹cholópati›, ‹choustati, chousty, chouster (choustr•)›, ‹chaly, chaliti, chaleun/chalén (chalen•), chalen (chailn•), chaloc (chalc•), chalyba/chailba›, ‹cholóm›, ‹chata, chatui, chatiti›, ‹char, chariti, charieti, charouati›, ‹choula›.

> Boulo b’ tchoudovo, yacbui varïatiunœsty na pisymie boula lixe tam’, cde se mogé bouti vuipraudano, bo mynie izdaieity sea, cyto inace se prizvedé do nebajanuix nasliedcœu. 

Gadaiõ ouge e poprauleno — vidjte moyõ izmiencõ vuisje u œdpoviedi p. Cóutounencovi.

Aha, deacouiõ za œtpoviedy! 👍🤝

Аа Бб Вв Гг Дд  Єє (е) Ее (е м’яке) Ѵѵ (ижиця) 
Жж Зз  Ии Іі (йо) Кк Лл  Мм Нн Оо Өө (о закрите)
Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц (ця) Чч Шш Ъъ (єр)
Ѣѣ (ять) Ьь (йир) Ѫѫ (юс) Ѧѧ (я)

нѵсл, семь, өсємь, дєвѧть, іакөсть, крьница, блъха, рѣка, съір, чєоловѣк, вовк

> óu - /ʷɔw, ow/
> òu - /ɔw ~ ɒw/
> éu - /ɛw/
> èu - /æw/

Neyma ‹òu› /ɔw/, ino ‹óu› /ow/ e, a tó i œd * ul, * yl (póuno) i œd * uw: (molitóu). Prauda, douje * u e /ɔ/ proti /o/ œd * o, ale peréd /w/ yz * l ci yz /w/ + sõgolosen e o/ a ne /ɔ/. U slovie ‹ròveiny› pisiémo ‹ò› za /ɔ/, ale tó ne e peréd /w/ + sõgolosen.

> i - /ɪ/ (*‹и›)

A tacoge: 
— /j/ meidj golósnoma (craiati - cra•, stoieti, cuié - crui•, muié - mui•ti, nuié - nui•, sieiati, vieiati), a siõduige iz ‹ï› (brïé, broïti, coïti, poïti, proïti, stoïty, voïti, xïé - xi• — ale: crayina - cray, voyin - voy•/vœy•, xiya - xiy), ta po sõgolósnie peréd golósnomy (bié, pié, vié); 

— /ɪ/ : [j, ∅] : [i, ɪ, jɪ] na poceatcou slova (inacye, istota, iz, iz•), siõduige peréddieu /ɪ/ peréd /l, m, r/ + * u ci * u (Ilyvœu ← Lyvœu, ilygiti ← lygiti, imcieti ← mucieti, imgla ← mygla, imstiti ← mystiti, imxou : mox, imxiti ← muxiti, Irpeiny ← †Rupeiny, Irliava ← †Ryliava, Irxiava ← †Ruxiava, irta ← †ruta : rot, irvati ← ruvati); 

— po ‹c, d, g, l, n, r, s, t, x, z› za: /t͡ʃ, d͡ʒ, ʒ, ʎ, ɲ, rʲ, ʃ, t͡ʃ, ʃ, ʒ/, uzgleadno (louciati : louciti, lõciati : lõciti, xodiati : xoditi, crõgiati : crõgiti, souliati : souliti, mieniati : mieniti, mieriati : mieriti, pisié : pisati, xotié : xotieti, lixiati : lixiti, veazié : veazati) 

> u - ... або ‹ъі›

Peréd /j/ ‹y, i›: Cuyeu, muié. 
Po /l/ ta /r/ u beznagolósie: glutati, cruxiti, druva

> gn - гн, ннь

> gn - гн

Ceomou dvœytchi o ‹gn›? Ne xotieste pisati drougoe he ‹ghn›? Na pr., u: teaghné, praghné.

> cie, tcha - /tʃæ/ (\*kē)
> ja - /ʒæ/ (\*gē)
> cha - /ʃæ/ (\*xē)

Minõste ‹y› za: 1) /j/ po golósnie ci peréd golósnomy ci meidj golósnoma (yama, dœy, troye), 2) /ʲ/ ci * /ʲ/ po sõgolósnie (mœcy, miedy, uz dóugy, sœly, lyga, peny, uz cœsy, syçati, liouty, tymiti, veazy), na poceatcou slova peréd sõgolósnomy (ygrati, ymati, yscati, yz, yz•), 3) /ɪ/ yz * y po /l/, /m/, /r/ ta /ʋ/ u beznagolósie (lynõti ← lypn•, slyziti, mynie : mene, grymieti, dvyrima : dvèri, zvynieti).