Німецьке запозичення для української мови у 1000 разів краще ніж англійське або російське
Англ. "stink" - a strong unpleasant smell; a stench. А ще "штын" - слово ніби і українське, але це всього лише регіональна особливість "вєлікава і маґучєва": http://lurkmore.to/Смехуечки:Штын I own you :D
Це рфці вкрали в нас, а до нас прийшло через їдіш. Рфці пограються та забудуть, а в нас так завжди будуть казати.
Vadik Veselovsky, все німецьке завжди найкраще :D
Ти будеш щасливішим розмовляючи російською.
Там більше слов'янської каші та французької з англійською та нема полонізмів з германізмами.
Вперед.
В російській мові теж є германізми: шанцы, солдат, капитан, шлагбаум, маршрут, рюкзак, масштаб, штраф, циферблат, стамеска, дрель, верстак, винт, кран, клапан, слесарь, рашпиль,вахта, лозунг, гауптвахта, штурм, висмут, вольфрам, гнейс, кварц, поташ, цинк, шпат, бухгалтер,бинт, гроссмейстер, вексель, триппер, крах, флюс, маклер, шина, шпатель, шприц, такса, штрихкод, шрам штольня, шпагат, шпинат, шайба, шланг, штепсель…
А в українців мові немає жодного схожого слова з вищенаведеним списком:D
Замінивши германізми на слов'янську спадщину наших предків ми віддалимося від наших колишніх колонізаторів (московитів, поляків, австріяків). На додачу ще й ненавмисне наблизимо свій словник до мов наших слов'янських братів (чехів, словаків і хорватів), які більше дбають про чистоту мови.
Карпатець мудро каже.
Статистично в українській більше германізмів і значно більше давньозапозичених германізмів та полонізмів.
Їжте лук, кладіть кірпічі, перекривайте крьішу, просто нищіть українську мову.
Праслов'янське "лук" теж запозичення від давньогерманських мов, його могли мимоволі "позбутись" з мови, щоб уникнути непорозуміння з луком, що метає стріли (
goroh.pp.ua: лук).
"Кирпич" є в українській мові, але має одмінне од російського значення; слово це запозиченням є з тюрських мов (
r2u.org.ua: кирпич).
"Криша" теж є в українській мові, але теж має одмінне значення (r2u.org.ua: криша).
Тухлий запах більше асоціюється із сірководнем:
uk.wikipedia.org: Сірководень
Аміак виділяється у повітря при гнитті:https://agronom.com.ua/yak-pidvyshhyty-efektyvnist-kompostu/
Бо в середовищі аміаку не горить вогонь.
Ну, слово вигадали, а ось щодо "вживали" я б посперечевся. І якщо тоді вигадали, що забороняє нам спробувати вигадати щось інше?
Авжеж, щак, тхняк, сечовиняк 🤦♂️
Ви навмисно знущаєтесь з мови? Чи вам какаяразніца: українська, москвинська, англійська, тумба-юмба? 🧐
Узагалі-то, аміак дуже пов'язаний із сечовиною, є така речовина
І від цього ("сеч-") воно буде найбільш однозначне "за словником"
Аміачна селітра — сечовинна селітра, аміакогін — сечовиногін? 🤦♂️
"Навіщо щось вигадувати, якщо раніше вживали "смородець""
Якийсь неоковирний повтор "що-що-що". Чому б не сказати "Навіщо щось вигадувати, як раніше..."?
Але ж можна читати щ як ш, ні? Я так роблю, шоб у голові воно не гамузилися повторні звуки))
А нащо ще Щ читати як Ш?)
Мій внутрішній голос не проти
Шчоб "нашчо шче шч читати" не курвило)
sum.in.ua: sopukh
алюміній
Рос.-укр. мед. словник /М.Галин, О.Корчак-Чепурківський/ К., 1920
Аммиак — смородець
Серед переваг -- так, було в словнику
Але ж смердить і сірководень, наприклад
Але поки +
Наголос на е? бо сморОдець звучить як якась копалина.