ПІДОБІ́Д, у, чол. Легка закуска перед обідом. Хоч усі гості вже пообідали, ходячи по хатах, але то був лише підобід. У палаці культури, тепер уже в залі, чекав на гостей справжній обід (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 36). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 475.
запропонував василь старко (див. http://redactor.in.ua/ru/language/6763.kult_movi_yak_pereklasti_selfі)
варто вказати, що запропонувала ольга любарська (див. http://redactor.in.ua/ru/language/6763.kult_movi_yak_pereklasti_selfі)
Файне слово, але наголосу бракує)
Непогано. Хоча послідовність "сніданок" => "обід" порушено. Поки не знаю, чи це достатньо вагомо)