Ганьба не ганьба, та це було.
Цілком з вами погоджуюсь, ганьба. Але цю ганьбу приведено тільки як приклад вживання слова
Але на місці цієї ганьби могли би бути якісь нейтральні рядки. А так ці слова продовжують жити в головах.
sjuitienca
/ʃɪˈti͡enkɑ ; ˈʃɪti͡enkɑ/
sjuitoc
/ˈʃɪtɔk ; ʃɪˈtɔk/
sjuitca
/ˈʃɪtkɑ/
___
Vidjte Gelex. II 1090 ‹шитї́нка› ‘Nähen und Sticken’, ‹шито́к (шитки́)› ‘Näharbeit’, ‘Nähzeug’; SIRM VI 420 ‹шиті́нка› ‘шиття і вишивання’, ‹ши́тінки› ‘шиття; візерунки’; ‹ши́тки› ‘шиття, вишивання’, ‹шиток› ‘робота, пов’язана з вишиванням; знаряддя до шиття’. Teamui porœunayte ou phran. ‹brochure› — crœmy ‘brochure, booklet, pamphlet’, i: ‘brocade’, ‘needlework’.
Tvaroslœuié:
Danœi u slœuniçiex pravopisnui tvarui bóulgariçeiõ na ‹•інка, •інки› (vidj vuisje) sõty ocivisto ‹•ienca / •eanca› œd prasl. *-ēn-uk-a, a ne ‹•eunca, •énca› œd prasl. *-en-uk-a (he u ‹peceunca›, ‹paleunca, palénca›, ‹pleteunca, pleténca›. Slova na ‹•eunca› ci ‹•énca› sõty, he pràvilo, œd terpnoimoceasty na *-en-, por. ‹plesti› → ‹pletén (serrous. †pleteunu), pletena, pleteno› → ‹pleteunca› (por. i veat. ‹плетёнка› — iz *-ēn- bui boulo ⁺‹плетянка›, slvç./ceix. ‹pletenka›), ‹pecti› → ‹pecén (serrous. peceunu; pecena, peceno)› → ‹peceunca› (por. veat. ‹печёнка› — iz *-ēn- bui boulo ⁺‹печанка›, slvç. ‹pečienka›, ceix. ‹pečínka›), ‹paliti› → ‹palén (serrous. †paleunu; palena, paleno)› → ‹paleunca› (he docaz pro ‹•eu•› por. i tvar bóulgariçeiõ ‹палюнка› popri ‹паленка›); i sèsi tvarui teacnõty onœm na ‹•anca› œd imoceasty na ‹•an (•a, •o)› rieciy na ‹•ati› (por. ‹byranca›, ‹crasianca›, ‹imanca›, ‹oranca›, ‹pisanca›, ‹strouganca›). Natómiesty, pisymotvarui bóulgariçeiõ ‹•інка› œd prasl. *-ēn-uk-a œdcreataiõty rœznovuimóuvõ ic /•(ʲ)ankɑ/ iz /•(ʲ)a•/ → [(ʲ)e̝] pd.-zx. narieccia (por., pro nastoyõ: *gēba → ‹jaba› /ˈʒabɑ/ → [ˈʒe̝bɐ], *kēsu → ‹tchas› /t͡ʃas, t͡ʃæs/ → [t͡ʃe̝s], *ksēl-yg-a → ⁺/ʃælʲɣ̞ɑ/ → [ʃe̝lʲɣ̞ɑ] (v. SIRM VI ‹шільга›), otge teacnõtchi tvarœm imén primeut na /•(ʲ)an, •jan/ ← prasl. *-ēn- (por. ‹olovian›, ‹derevian›, ‹miedean›, ‹solomian›, ‹oceretean›), i, he vidimo, sèsia slova ne sõty preamo œd rieciy. Danuy tout tvar ‹sjuiteanca› [ʃɪˈtʲe̝ŋkɐ, ˈʃɪtʲe̝ŋkɐ] ← */[ʃɪˈtʲæŋkɐ, ˈʃɪtʲæŋkɐ/ ne e preamo œd rieci ‹sjuiti›, ale œd pœdstavodgeigna ‹sjuito› ‘sewig, needlework', iz ‹•ien• / •ean•› ← *-ēn- ‘made of (material)’, otge ‹sjuit•ien•ca, sjuit•ean•ca› ‘result/product od needlework, sewing’. Otge se slovo teacné tvaroslœuno slovam na prasl. *-ēn-, he: ‹vóuneanca / vóunianca› (*uln-ēn- ‘woolen’), ‹póusteanca› ← ‹póustean› ← *pylst-ēn-, ‹stcleanca, stclianca› ← ‹stclean, stclian› ← *stykl-ēn- ‘(of) glass’, ‹miedeanca› ← ‹miedean› ← *mēd-ēn- ‘(of) copper’, ‹strouneanca, strounianca› ‘sausage’ ← ‹strounean, strounian› ← *s(t)roun-ēn- ‘(of) string (of intestines)’. Pisymotvar bóulgariçeiõ ‹шитінка› ne mogé bouti ‹sjuiteunca› iz ‹•eun•› ← *-en- terpnoimoceasty atge ‹•t› u ‹sjuit› ‘sewn’ ouge e pocép terpnoimoceasttia || ‹•an, •en› (por. ‹sjuit› : ‹sjuén›, ‹zabout : zabuén›, ‹colót : colén›, ‹nalito : nallano› tc.).
