Значення слова
Бруква — дворічна городня овочева рослина родини хрестоцвітих із великим м'ясистим коренеплодом; їстівні коренеплоди цієї рослини.
Приклад вживання

Їдять брукву, а лушпайки кидають (Павло Чубинський, II, 1878, 115).

Походження

ЕСУМ (том I, ст. 266-267):
очевидно, запозичення з польської мови; п. brukiew «бруква», [brukwa], первісно, можливо, *bruky, пов’язане з нн. bruke, wrûke «тс.», які вважаються запозиченими з італійської мови; іт. ruca (ruchetta) «дика гірчиця» (пор. фр. roquette «тс.») виводять з лат. (brassica) ērūca «дика капуста», етимологічний зв’язок якого з ēr- «їжак» не зовсім певний; деякі німецькі дослідники (Kluge–Mitzka 871, услід за Віком) вважають, що запозичення відбувалось не з німецької в польську, а навпаки

Приклади в інших мовах

англ. swede, rutabaga
нім. Kohlrübe, Steckrübe
швед. kålrot, kålraps
ч. tuřín

Слово додав

Перекладаємо слово бруква

кочере́ґа
2

ЕСУМ (том III, ст. 66): очевидно, похідне утворення від *кочера «качан» (пор. р. [кочёра] «сукуватий стовбур»), що пов’язується з лит. kùkštera «горб, спина; тягар» (Būga RR I 445); може бути споріднене також з кача́н, коче́рга́.
Желехівський (том I, ст. 373): шле на статтю "Бруква".
Онишкевич (том I, ст. 383): бруква.
r2u.org.ua: кочереґа

Мирослав Боднар 13 вересня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями