Їдять брукву, а лушпайки кидають (Павло Чубинський, II, 1878, 115).
ЕСУМ (том I, ст. 266-267):
очевидно, запозичення з польської мови; п. brukiew «бруква», [brukwa], первісно, можливо, *bruky, пов’язане з нн. bruke, wrûke «тс.», які вважаються запозиченими з італійської мови; іт. ruca (ruchetta) «дика гірчиця» (пор. фр. roquette «тс.») виводять з лат. (brassica) ērūca «дика капуста», етимологічний зв’язок якого з ēr- «їжак» не зовсім певний; деякі німецькі дослідники (Kluge–Mitzka 871, услід за Віком) вважають, що запозичення відбувалось не з німецької в польську, а навпаки
англ. swede, rutabaga
нім. Kohlrübe, Steckrübe
швед. kålrot, kålraps
ч. tuřín
ЕСУМ (том III, ст. 66): очевидно, похідне утворення від *кочера «качан» (пор. р. [кочёра] «сукуватий стовбур»), що пов’язується з лит. kùkštera «горб, спина; тягар» (Būga RR I 445); може бути споріднене також з кача́н, коче́рга́.
r2u.org.ua: кочереґа
Желехівський (том I, ст. 373): шле на статтю "Бруква".
Онишкевич (том I, ст. 383): бруква.
—
За Ґ
» — За Ґ«
Dourniça.
___
‹lomaca› = /lo.ˈmɑ.kɑ/ = [loˈmɑga] (SIRM III 188: ‹лама́ти›: ‹лома́ґа› ‘ломака’), ‹lomaccié› /lo.ˈmɑt͡ʃʲ.t͡ʃʲɛ/ = [loˈmad͡ʒʲ(ː)ɛ] (SIRM, tamge), ‹starican› = /stɑ.ri.ˈkɑn/ = [stɐrɪˈgɑn], ‹staricany› = /stɑ.ri.ˈkanʲ/ = [stɐrɪˈganʲ], ‹staricay› = /stɑ.ri.ˈkaj/ = [stɐrɪˈgaj] (SIRM V 398: ‹старий›: ‹стариґан, стариґань, стариґай› = ‹старикан, старикань, старикай›), ‹coleisçea› = |ko.le͡is.ˈt͡ɕe̯͡ɑ| = /ko.lis.ˈt͡ɕɜ̘/ = [go̝lizˈd͡ʑɜ̘ ~ gulizˈd͡ʑæ̞] (SIRM I 616: ‹ґуліздзя́› = *колесьцѧ›)
Можливо, це з москвинської, порівн. кочерыга.
Та й наявність Ґ не вказує на питомість слова
»Та й наявність Ґ не вказує на питомість слова«
Ne cazié na nerœdnœsty ; /k/ → [g] e pitimœsty rous. m.