Завтра новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин (Іван Франко).
Досадно мені, що я не встиг поздоровити Юрка в день його родин (Михайло Коцюбинський).
Чому це калька з москвинської, а не навпаки? 🤔🧐
Це калька тому, що слово "народження" означає дію.
Це словосполучення не вживалося ні в літературі, ні в живому мовленні десь аж до 30-х років минулого століття.
- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору
Рождение – наро́дження; день -ния – день наро́дження, уродини (-дин), народини (-дин); от -ния – зро́ду, від наро́дження
Це не доказ, у 30-х роках вже багато було калькованих слів і виразів, як я вище і сказав. Ви знайдіть мені "день народження" у словниках 19 ст., або в літературі того часу.
До того ж я пояснив, чом це є калька.
Адже ви спочатку написали 40-50 рр. Тому я й навів приклади 20-30-х
Народженє - (geburt; geboren werden) - народження, бути народженим.
Сл. Желехівського.
Себто "народження", це процес родіння.
Нічого не пояснили. Звідки ви взяли, що це ми калькували москвинів, а не навпаки?
Візьмемо, наприклад, англійську — birthday
Цікаво, там англійці теж калькували у москвинів? 🧐
Або данці — Fødselsdag?
Або німці — Geburtstag?
Тобто це дурна заразна хвороба, запроваджена свого часу КФЯЙ, будь яке українське слово, словосполучення — калька з москвинської
Ви мене не чуєте, чи не хочете чути. На те, що це є калька вказує одразу 4 речі:
1. словники 19 ст.,
2. відсутність цього словосполучення в літературі 19 ст.
3. те, що це дія (напр. народження, співання, орання, сіяння, бігання, тобто якби ми святкували иншу подію, то б не казали "день співання" чи "день орання", але "день співу", "день оранки" і т.д.
4. я жодного разу не чув від своїх бабів (1924 і 1926 р.н.), а також від инших словосполуки "день народження".
Дурні аргументи 🤷♂️
Доводи розумні, та вам хоч горохом об стіну – ви все своє правите.
r2u.org.ua: Народини навіть є трохи
Хоча все ще думаю що народження в "день народження" цілком може бути (з погляду назв дій, подій, наслідків)
"Чудний се лист, правда? Се може того, що сьогодня урочистий день моїх роковин. Сьогодня я скінчила 31 рік". (З листа Лесі Українки до Ольги Кобилянської 26. 02. 1902).
Кілька разів згадали, але ніхто не подав
Від давньоруського «рожьство» (народження).
Так.
Дослівно «з днем пологів»? Гоже.
<тебе із> ...
"Тебе із", бо "з днем" збігаються приголосні.
А «урожай» це теж може калька з польської?
Я думаю, що Ярослав звик (як і всі ми) до усталеної словосполуки і не розібрав докладно се питання.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
По случаю столетия со дня рождения… – з наго́ди столі́тніх рокови́н з дня наро́дження…
Прздравить с именинами, днём рождения – поздоро́вити (привіта́ти) кого́ з імени́нами, з днем наро́дження, повіншува́ти кого́ імени́нами, днем наро́дження
Думаю, що це пан Шериф "не розібрав докладно"
Ні, пан Шериф докладно розібрав це питання, інакше би пан Шериф не подавав цю словосполуку до Словотвору.
У Кримського, попри його обізнаність, трапляються хиби, і це не перша, яку я бачив. Але, йому можна пробачити, бо він не українець.
Родини (geburtsfest, wiegenfest, geburtsfeier) - день народження, свято колиски, свято народження.
Уродини (geburtstag, geburtsfest) - день народження.
(Сл. Желехівського).
Дня народження ні у Грінченка, ні Желехівського немає.
Так що тут не так?
Якщо у німців, англійців, данців тощо — теж день народження 🤔😉
Тобто хай будуть родини, хай буде день народження. Навіщо збіднювати мову й вигадувати калькування у москвинів, тобто знову нав'язування ролі "меншого брата", комплексу меншовартости
Грінченко:
Роди́ни, -ди́н, ж. мн.
1) Рожаніе, роды.
2) Празднество по случаю родин. Мил. 21. Ирод на свої родини бенкет справив. Єв. Мр. VI. 21. Ум. Роди́нки. Ном. № 9499.
Ходи́ни, -дин, ж. мн Ходьба, хожденіе. Кому родини, а мені ходини. Ком. Пр. № 579. Та мені сьогодня ходини: треба грошей шукати. Лебед. у.
Тобто, що родини, що вродини, що ходини — теж процес, дія 😉🙈
Родини, ходини, гостини, хрестини - дієвий іменник, а народження, ходіння, гостювання, хрещення - дія. Ми ж не скажемо "день гостювання", але "день гостин", "вітаю з хрестинами", а не "з хрещенням".
"Ирод на свої родини бенкет справив", а не на свій день народження.
День хрещення Руси, а не христини 🤔🧐
День народження = родини
Хрещення Руси, але день христин дитини.
rodinui, ròdinui
/ˈrodɪnɘ̞, ˈrodɪnɤ/, /ˈrɒdɪnɘ̞, ˈrɒdɪnɤ/
Gelexœuscuy II, 810: ‹ро́ди́ни› "Geburtsfest, Geburtsfeier".
Xotya ou Gelexœuscoho e dano dua nagòlôsa, i na peruœumy i na drougœumy sucladé, ya guilil buimy ino na peruœumy ròzròzniti œd ‹rodina› za "nation".
Дуже цікаво, складаєш свої слова відповідно до своєї граматики, відповідно до парадигми, з логічним значенням, як і у всіх мовах, а виходить російська калька. Все ще чекаю коли "на столі" нею визнають. Тут ще й як завжди така ситуація, коли дві хороші українські форми чомусь не лишають для свого збагачення, а віддають росіянам і полякам. Мали б берегти і очищати своє, а навпаки роздають
День народження норм, чистилище
«відповідно до своєї граматики, відповідно до парадигми, з логічним значенням, як і у всіх мовах»
Se myné pisiete?
«а виходить російська калька.»
Cde?
«Все ще чекаю коли "на столі" нею визнають.»
Cyto znacity se receinïe?
«Тут ще й як завжди така ситуація, коли дві хороші українські форми чомусь не лишають для свого збагачення, а віддають росіянам і полякам. Мали б берегти і очищати своє, а навпаки роздають»
?
Ні, це загалом до слова
Напр. "Вітаю тебе з уродинами (вродинами, родинами)".
—
Це якраз калька з польської — urodziny
Слово родини, уродини або вродини вживане у всіх кутках України, тож ніякою польською калькою бути не може. Проте, словосполучення "день народження" не знайдете в жодній книжці 19 початку 20 ст.
Родини (geburtsfest, wiegenfest, geburtsfeier) - день народження, свято колиски, свято народження.
Уродини (geburtstag, geburtsfest) - день народження.
(Сл. Желехівського).
Займове
+