Дизентерія — синдром гострого ураження людини з переважним запальним ушкодженням дистального відділу товстої кишки з типовими проявами коліту з обов'язковою появою крові у випорожненнях.

Спричинити синдром дизентерії можуть бактерії, найпростіші, гельмінти, віруси. Термін «дизентерія» має на сьогодні більш історичне значення, мало вживається у сучасній медичній літературі. Ця назва не відображає етіологічний чинник ураження, тому що «кривавий пронос» є симптомом як, найчастіше, шигельозу, так і амебіазу, балантидіазу, кампілобактеріозу, деяких клінічних форм сальмонельозу, ешерихіозу тощо. Та й травлення при цьому суттєво не порушується.

дав.-грец. δυσεντερία. де – поганий, éntera – кишечник

чес. úplavice

• медицина

• туберкульоз
• істерія
• риніт (насморк)
• тиф
• язва
• сибірська язва (антракс)
• трахея
• грижа
• сіалоаденіт