безто́жніяк
1
) )
безто́жніЯко ,, це зробити
_________________________
____________________
/
Нам ( ) діяти відповідним чином
\
обов'язково потрібно
- необхідно
_______________________
+
______________________
/
непрогайба
,
(неупрогавби)
вам терміново ( невпрогайби ) зробити це у відведеному порядку
_________________&&&&__________________
здовивірно
,
узважливо
,
узважить
1
(автор мінників м.с.я у записі станчасу)
goroh.pp.ua: надібок
інвентар
https://xn--h1aaldafs6o.xn--j1amh/С/спорядження
ПРИПАС 1, у, чол.
1. збірн. і тільки мн. припаси, ів. Сукупність предметів, зібраних для виконання якої-небудь справи; спорядження. Новий боцман відкрив люк, який вів униз у комору, де лежав різний шкіперський припас (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 27); Стали лагодити похід: кошовий загадав на козацькі хутори везти до Січі припас — порох, свинець і сухарів, а тим часом у скарбниці будували човни (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 18); Цибуля, сіль, півхліба, три тарані, Півпляшки, запасні гачки, чайник.. Усе либонь. Рибалка здавна звик Перевірять припаси в тиші ранній (Максим Рильський, II, 1960, 120);
// Запас продуктів, провізія. Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб малювання накупить І также розного І різного] припасу, Щоб що було і їсть, і пить (Іван Котляревський, I, 1952, 170); Сіли вони [радянські бійці] вечеряти. А в мене одна хлібина в хаті, та й тієї вони не беруть. Натомість — своїм припасом з нами діляться (Юрій Яновський, I, 1954, 32); Аж чорні від смаги люди ідуть степами, полиневим шляхом чумацьким, воли ревуть непосні, і припаси кінчаються... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 157).
Бойовий (вогневий) припас; Бойові (вогневі) припаси — запас снарядів, патронів і т. ін.; спорядження для вогнепальної зброї. Біля станції вони [денікіпські офіцери] покидали чимало різної зброї та вогневого припасу (Юрій Смолич, V, 1959, 656); Незважаючи на голод і недостачу бойових припасів, обложені щодня робили сміливі вилазки і завдавали великих втрат царській армії (Історія СРСР, I, 1956, 158).
2. Знаряддя для виконання якоїсь роботи. Ой ви, степи, ви, поля! Втіхо, розкоше моя! Ви широко розгляглись, Аж до моря подались. Я не сам собою к вам У гостину завітав: Наготовив я припас — Гостру кісоньку про вас (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 404); Металургам необхідний сифонний припас і ковшова цегла підвищеної якості за новими технічними умовами (Робітнича газета, 24.I 1965, 2);
// рідко. Те саме, що зброя. І як тільки вдарять на сполох, всі вибігай до одного. Хтось-таки був гукнув з коридора — а з чим, мовляв, вибігати, без припасу гниди не вб'єш, а то ж таки військо орижне (Андрій Головко, II, 1957, 329).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 700.
+