На Русь потрапило разом із християнством із Візантії. Форма Фекла (Векла) потрапила в давньоруську мову з грецької через церковнослов'янське написання.
Походження
За однією версією, утворене від грецьких слів ϑεός (theos — «Бог») і κλέος (kleos — «слава»), тобто означає «Божа слава». За іншою ж, грецьке Θέκλα (лат. Thecla) походить від гебрейського Tìklā («довершеність», «досконалість»)
Те́кля (жіноче ім’я)
форма Векля через польську мову запозичена з латинської, а Фекла (Векла) – через церковнослов’янську в давньоруську з грецької;
лат. Thecla походить від гр. Θέϰλα, що зводиться до гебр. Tìklā, букв. «довершеність, досконалість»;
Те́кля (жіноче ім’я)
форма Векля через польську мову запозичена з латинської, а Фекла (Векла) – через церковнослов’янську в давньоруську з грецької;
лат. Thecla походить від гр. Θέϰλα, що зводиться до гебр. Tìklā, букв. «довершеність, досконалість»;