У староукраїнській мові, до переходу «о» в «і» у XVI—XVIII століттях, — Яков (Яковъ). Під впливом польської — Якуб (Якубъ).
Похідні прізвища: Яковлєв, Яшин, Яшкін, Яхін, Яковенко, Яковченко, Яковчук, Яковець, Яковина, Яковицький, Якубович, Якубовський, Якобсон, Джеймс, Джеймсон, Акопов, Акопян, Акопянц.

гебр. יַעֲקֹב‏‎ [І̯a‘qōḇ] букв. «(він) іде слідом за кимось» ~ гебр. ‘āqaḇ «(він) ішов слідом; слідкував, стежив», ‘āqḗḇ «п’ята» ~ арам. ‘іqbā «п’ята; слід, ознака», ак. iqbu «т.с.», ар. ‘аqib «п’ята», ‘áqaba «(він) ішов слідом»