ЕСУМ (том IV, ст. 628, "пузир"): [пузируха] "фізаліс звичайний, Physalis alkekengi L."
Желехівський (том II, ст. 455): Blasenkirsche, Judenkirsche (Physalis alkekengi)
r2u.org.ua: пузируха
ВО́ВЧІ Я́ЙЦЯ, мн., бот. ‘фізаліс звичайний
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.63
2. ‘фізаліс
звичайний
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.171
Може бути, коли таке значення засвідчено, та нині марунами частіше звуть низку рослин роду пижмо родини айстрових (та ж маруна дівоча чи маруна червона, до прикладу), а то є далеченько від фізалісу, ближче до ромашок чи там хризантем... То боюся, що в такім разі буде плутанина.
ЕСУМ (том III, ст. 525-526): фізаліс, марунка, Physalis L.
Желехівський (том I, ст. 455): Physalis alkekengi (що прикметно, дано тільки в множині: "мохунки")
r2u.org.ua: мохунка
Є ще споріднене слово "міху́нка" (ЕСУМ, том III, ст. 487; r2u.org.ua: міхунка), та я се слово чув хіба за "нарив"... Свій мовний досвід можу підперти тим-таки ЕСУМ-ом (том III, ст. 487, "міхур": [міхунка] "абсцес"), а ще словниками Желехівського (том I, ст. 444: Eiterblase), Онишкевича (том I, ст. 445: висип на обличчі) та Шила (ст. 175: пухир на тілі).
Ay, ‹moxounca› /mo.ˈxun.kɑ/ [mo̝ˈx(ʷ)un.kɑ, -ŋkɑ].
"-ŋk"
Хтось із українців дійсно вимовляє [ŋ] перед /k/ (і, видно, й перед /g/ )?
Авжеж, надсянці так мовлять (Пшеп'юрська-Овчаренко М. Мова українців Надсяння, ст. 123), на Закарпатті є то подекуди (див. Панькевич І. Українські говори Підкарпатської Русі і сумежних областей, ст. 128-130), може й на Лемковині кажуть тако, та я поки не знаю, не читав за то.
Ага. Дякую за посилання.
+
<Хтось із українців дійсно вимовляє [ŋ] перед /k/>
Ba. Na pr., u carpatscuix govoréx, ose pèrepisy uimóuvui iz ceòlônca Вокализм карпатоукраинских говоров - Покутско-Буковинско-Гуцульский ареал - Материалы карпатских экспедиций (С. Николаев, 1995):
(108): ‹geûncui› [ʒiŋˈkɪ̯͡ɘ], ‹véncui› [ʋʲi̝ŋˈkɪ̯͡ɘ],
(109): ‹geûnca› [ˈʒʲʏ̼ŋkɑ], ‹do geûncui› [doˈʒy̼ŋkɪ], ‹is geûncoiõ› [ˈʒʲːiŋkow], ‹geûncui› [ˈʒʲy̼ŋkɪ], ‹geûncõ› [ˈʒɪŋku],
(114, Pecenigin): ‹is geûncoiõ› [ˈʒʲːiŋko̝w], ‹geûncui› [ʒʲiŋˈkɪ̯͡ɘ],
(121, Lõg): ‹toncuy› [toŋˈkɪ̯͡ɘj] (ta i: [to̝nkʲɘj], Pecenigin), ‹toncuy› [toŋˈkɪ̯͡ɘj] (Yaroc),
(122, Bitlya): ‹grutanca› [ɣ̞r̩ˈtɑŋkɑ], ‹grutancui› [ɣ̞r̩tɑŋˈkɘ],
(122, Kerecke): ‹yablœunka› [ˈjɑblʉŋʲkɑ] ([ŋʲk]!)
(122, Yaroc): ‹yablœunka› [ˈjɑblʊŋkɑ].
___
Pèrêd /g/ teagyco, yaco ne'ma u rousscé zueagymene /g/ naibary u pitomax slovax. Ta mogeity bouti [ŋg] ← /nʲk/ he u ‹malenkuy›.