Фізаліс - Як перекладається слово Фізаліс українською

Значення слова

Фізаліс — трав'яниста рослина родини пасльонових, плоди якої використовуються в кондитерській промисловості, кулінарії та в медицині.

Приклад вживання

Фізаліс, або суничні помідори, – рослина з родини пасльонових.

Походження

назва, засвоєна з новолатинської наукової номенклатури;
нлат. Physalis відтворює гр. φῡσαλ(λ)ίς «тс.; пузир, булька» звуконаслідувального походження, паралельне до лат. pustula «пузир», псл. рухаti «дути», укр. пи́хкати;

Схожі слова

Слово додав

Ростислав Ростиславович

Перекладаємо слово фізаліс

ЕСУМ (том III, ст. 525-526): фізаліс, марунка, Physalis L.
Желехівський (том I, ст. 455): Physalis alkekengi (що прикметно, дано тільки в множині: "мохунки")
r2u.org.ua: мохунка

Мирослав Боднар 23 березня 2023

Є ще споріднене слово "міху́нка" (ЕСУМ, том III, ст. 487; r2u.org.ua: міхунка), та я се слово чув хіба за "нарив"... Свій мовний досвід можу підперти тим-таки ЕСУМ-ом (том III, ст. 487, "міхур": [міхунка] "абсцес"), а ще словниками Желехівського (том I, ст. 444: Eiterblase), Онишкевича (том I, ст. 445: висип на обличчі) та Шила (ст. 175: пухир на тілі).

Ay, ‹moxounca› /mo.ˈxun.kɑ/ [mo̝ˈx(ʷ)un.kɑ, -ŋkɑ].

"-ŋk"

Хтось із українців дійсно вимовляє [ŋ] перед /k/ (і, видно, й перед /g/ )?

Авжеж, надсянці так мовлять (Пшеп'юрська-Овчаренко М. Мова українців Надсяння, ст. 123), на Закарпатті є то подекуди (див. Панькевич І. Українські говори Підкарпатської Русі і сумежних областей, ст. 128-130), може й на Лемковині кажуть тако, та я поки не знаю, не читав за то.

Ага. Дякую за посилання.

<Хтось із українців дійсно вимовляє [ŋ] перед /k/>

Ba. Na pr., u carpatscuix govoréx, ose pèrepisy uimóuvui iz ceòlônca Вокализм карпатоукраинских говоров - Покутско-Буковинско-Гуцульский ареал - Материалы карпатских экспедиций (С. Николаев, 1995):

(108): ‹geûncui› [ʒiŋˈkɪ̯͡ɘ], ‹véncui› [ʋʲi̝ŋˈkɪ̯͡ɘ],
(109): ‹geûnca› [ˈʒʲʏ̼ŋkɑ], ‹do geûncui› [doˈʒy̼ŋkɪ], ‹is geûncoiõ› [ˈʒʲːiŋkow], ‹geûncui› [ˈʒʲy̼ŋkɪ], ‹geûncõ› [ˈʒɪŋku],
(114, Pecenigin): ‹is geûncoiõ› [ˈʒʲːiŋko̝w], ‹geûncui› [ʒʲiŋˈkɪ̯͡ɘ],
(121, Lõg): ‹toncuy› [toŋˈkɪ̯͡ɘj] (ta i: [to̝nkʲɘj], Pecenigin), ‹toncuy› [toŋˈkɪ̯͡ɘj] (Yaroc),
(122, Bitlya): ‹grutanca› [ɣ̞r̩ˈtɑŋkɑ], ‹grutancui› [ɣ̞r̩tɑŋˈkɘ],
(122, Kerecke): ‹yablœunka› [ˈjɑblʉŋʲkɑ] ([ŋʲk]!)
(122, Yaroc): ‹yablœunka› [ˈjɑblʊŋkɑ].

___
Pèrêd /g/ teagyco, yaco ne'ma u rousscé zueagymene /g/ naibary u pitomax slovax. Ta mogeity bouti [ŋg] ← /nʲk/ he u ‹malenkuy›.

ЕСУМ (том IV, ст. 628, "пузир"): [пузируха] "фізаліс звичайний, Physalis alkekengi L."
Желехівський (том II, ст. 455): Blasenkirsche, Judenkirsche (Physalis alkekengi)
r2u.org.ua: пузируха

Мирослав Боднар 23 березня 2023