https://en.wiktionary.org/wiki/gynaeceum#English

https://share.google/aimode/4tvmYzUjloIRYgBVk

Зенану бачив, ще сераль, і ісландці якось собі приміщення переклали

ісл. kvennabúr = kvenna (of women) + búr (chamber, room, or pantry)

До мого першого: наприклад, Повість временних літ, пишучи про Володимира, пише просто "наложниць" — а може десь в якомусь джерелі створили й збірну назву, поняття ж було?

Zaimavo. Este molódeç, oge naixyli tacue.

»І як щось то терем теж чуже«

@Римидолов Вертислово

Pro mene, sama zvõcova blizycœsty iz gr. ‹τέραμνον, τέραμνον› e yno yasoualno slabo, i scorieye e tòcmo he lapaigne pervcha liepcha.

Pervçi, ou Vasmera e crœmy gadcui o gr. gerélie, dano i inchœi, yzocrema surœdstvo [pra]slov. (*term-) ta gr. slovou.

Za drougue, tui tvarui u inchix slovianscuix móuvax yauleaty sõsliedno pràvilnui œdguibaigna œd pratvara *termu, por. d.-lead. ci ser.-lead. ‹trzem, strzem›, sbx. ‹trijem, trem›, mcd./bg. ‹trem›, st./d.-bóug., st.-sl. ‹трѣмъ›. Tacue sõsliednue pràvilne œdguibaigne bui godie cecati œd *terem-, i pripoustiuxi pœdstanovõ za uzslœuièmy (substitution by analogy). Ta uzslœuna pœdstanova e vuisoco sõmnieuna i meidj dvoma slovianscama móuvama, a u usiex i pogotœu.

Ne bileatchi (claiming) ymati conecynõ praudõ, prœstyrõ tou odin-dva vuicladui vierogœdnoho slovianscoho istoslœuya **t?erm-.
Pervçi, bez **/t/, to tvar *-erm- i znaceigne’ho "stauba, dœm" douge nagadouié prasl. *ksorm- (u rous. ‹xoróm›, st.-sl. ‹xramu/храмъ›, ceix. ‹chrám› tc.) ta bezsõmnieuno surœdne’mou *kerm- (u st.-sl. ‹чрѣмъ› "palace; temple; tent"), a iz nima, nanipauçi (obviously) i *korm- u ceix. ‹krám› (rous. ‹cram, cramniça›). Ta tvara *(s)korm- ta *(s)kerm- yavite viedomuy pràvilnuy i.-e. uzteag (relation) *o : *e, a u svietlie seoho mogemo izvesti *ksorm (‹xoróm›), *kerm- (st.-sl. ‹чрѣмъ›) ta *korm- (ceix. ‹krám›) u *(s)kerm-/*(s)korm-. Tó istoslœuye *ksorm- → rous. ‹xoróm› ne e dosi boulo conecyno vuicladeno¹. Ale porœunaigne *ksorm- iz pratvarui *korm- ta *kerm- dasty vuituiciti *k-o/e-rm-, lixiuxi *s- he viedome i.-e. *s-rouxome (*s-mobile).
Tvarovo (formally), *k-r-m- nagadouié *kr- *"riezati, craiati" (iz ròzvitcomy u rœzna znaceigna po pra-i.-e. móuvax, yzocrema "tvoriti"), xotcha ya ne derzaiõ bilouati yeoho izveazoc iz *(s)kerm-/(s)korm- u tout uzriechanuix slovax "xoróm; чрѣмъ; krám; + terém(?)", ta e imoviernœsty pripoustiti tacui ròzvitoc *"riezati-craiati → tesati, tvoriti → dœm". Dalieye ya pocui niesmi u stanie pro inchi mogebnui gadcui cyto do perviesnoho znaceigna *(s)korm-/(s)kerm- — xay tó e cyto, istoslœunuy izveazoc rous. ‹xoróm›, st.-sl. ‹чрѣмъ; храмъ› ta ceix. ‹krám› e nanipauçi, tomou tout buimy xtieu peréiti do puitaigna o ‹terém› u svietlie *(s)korm-/(s)kerm-.
Samo /t/ preamo ne mogé vuyti he yn pràvilen œdguib *(s)ke- ci *(s)ko-. Ta gœdno e zamietiti cœilco mitey u zvõçstvie slovianscuix móuv. Daunebóugarscuy œdguib *tj+golósen, daunxi /t͡ʃ/ u rous., e /ʃ͡t/, u pravopisi bóugariçeiõ: ‹шт ~ щ›. Tacue same ‹шт› vuinica u st.-sl. i na medjie tvarmén i u razie, na pr. *orz-, *yz- + *k- peréd *e, *i, *y, na pr.: *orz-kistiti → st.-sl. ‹ращистити ~ раштистити› (zvõcovo: /raʃtistiti/ — por. proti rous. /rɔz̻t͡ʃɪstɪtɪ/ iz yasnoiõ medjoiõ /z̻-t͡ʃ/). Tacue "bleacleigne" graniçie neounicno bie dóugyno boulo vesti ic "nepràvilnomou" peréròzcladou — iz neistoslœunuimy vuiocremleignemy /t-/ na poceatcou corene u slovax he ‹ращистити›. Odin viedomuy tacuy priclad e ceix. ‹děs› istoslœuno yz peréròzcladou *‹(j)žděs› ← *yz-gēs- iz *gēs- u rous. ‹jas› /ʒas/ "terror, horror", por. st.-sl. *‹иждасъ› zvõçscui */iʒɟasˠ/ ← */iz•ʒasˠ/. Pripoustiuxi corein *(s)kerm- za rous. ‹terém›, d.-lead. ‹(s)trzem›, sb.-xv. ‹trijem›, bóug./mcd. ‹trem›, *ske- dasty pràvilno */st͡ʃ- ~ ʃtʲ-/, a u ocremax slovianscuix móuvax tó moge bouti peréròzcladeno yz na yac na /ʃ+t͡ʃ/ tac i na /ʃ + t(ʲ)/, œdcui /ʃ•/ u /ʃ+t(ʲ)/ moge bouti tóucovano he yn perédcép a corein ne na */t͡ʃ•/ a na */t•/. Na pœdpertye séie gadcui mœgu bui slougiti dauneleascuy tvar ‹strzem› iz /s•/ pri drougœmy tvarie ‹trzem›.
Xotcha ne louciey yz */s+t͡ʃ/, ta po slovianscuix móuvax poduibaiémo i inchi loucieyi */t͡ʃ/ → /t/, na pr.: rous. ‹teréz ~ taréz› : ‹ceréz›, ceix. ‹tříšně› ← *‹čriešně› "ceréxynia".

___
¹ — SISM VIII 74-76: *xormъ.