Висновок роблю звідси: r2u.org.ua: глотка

Проте в Желехівського (1 т. 144 ст.; 2 т. 772 ст.) дано "глотка" з посиланням на "пролик" (= Schlund — глотка; лат. pharynx).

Чи то є західновкраїнське москволюбство в анатомії часів Желехівського, чи таки й своє? Фонетично та морфологічно (*glъtьka) можливе слово.

Тому не певен. Видалю сторінку, якшо дійсно своє.

Douge roupivo puitanïe. Ta pro mene e tou dué puitanïé, odino prostéixe, droughê sõgoubéixe.
Pervxê puitanïe, prostéixê, ci e (abo ci mogeity bouti) slovo "glòtca" u rousscé pitomo. Ôd corene *glut- e tõ samõ ceasty zuano i u cex. — ‹hltan›, slvc. — ‹hltan›, bóulg. — ‹гълтач›, mcd. ‹голтник›; i u bélorousscé e védomo slovo ‹глотка, глътка›, ta docui e puitanïe pitomosti slova ‹глотка› u rousscé (tô bui ci ne iz veatscui), to i u bélorousscé. Inacxe e u procé sloveanscuix móuv: lead. ‹gardło› ( ! ≠ rous. ‹gorlo›; rous. ‹gorlo› = lead. ‹gardziel›), xor.-sb., bosn. ‹ždrijelo / ždrelo›, sln. ‹žrelo›. Lougicyscê (verxnyolougicyscê) slovo ‹chłama (khlama)› e nepèuno, ci znacity tocyno "throat" abo "pharynx" abo i heto "bazoo" (u Wendisch-Deutsches Wörterbuch, za Christianomy Traugottomy Pfuhlomy sõty pricladui móuvoc na sê slovo lailivui). To coreiny e u slové "glòtca" u rousscé pitœum; slœu ôd corene *glut- u rousscé staneity: ‹glutati›, ‹gluinõti›, ‹glutay›, ‹glòt›. Cyto tuaroslœu, to pocêp *-uk-a déleaty roussca, veatsca ta béloroussca, pocêp *-a-n-o-s cexysca zo slovacyscoiõ, u bóulgarscé e tuoryeno pocêpomy *-a-k-y-o-s , a u macidounscé pocêpomy *-yn-ik-o-s. Vidéti u tuaré ‹glòtca› (*glut-uk-a) slovoèm iz veatscui ino za pocêp boulo bui radxe pèrêdsõd; todé mogli buismo i u cex., slvc., lead., bóulg., mcd., x.-sb. slovax za "larynx" (nizye bœulxe) gadati slovoèm ôd veatscoho ‹гортань›. A ouge, e yavisce ouxuilyeinïa ("divergence") u móuvax, ta ono e u iné móuvé, he pravilo, düigeno strymleinïemy do rœuznosti ôd inxyui blizkui móuvui, i ceasto neseity u si gòrôjansco-muisleslœunõ ulõcõ ("politico-ideological implication"). Coli cortity po ouxuilyeinïou ôd blizosti vestscomou tuarou ‹глотка›, to u rousscé e védœum i tuar ‹glutanya› za "pharynx" (Gelex. I, 144: ‹глита́ня› "Schlund, Rachen"), tuaroslœuno: *glut-a-+-n-+-y-a.

Drougê puitanïe e sucladnéixe — puitanïe tocynoho imenouanïa teamui "pharynx", se bui rœuznyeinïa teamui "pharynx" ôd inxyuix team duixalno-traunui sõstavui. Iz ocrema e puitanïe rœuzniti "pharynx" ôd "larynx", i za odin cœuneç ‹-υγξ› u ‹φαρυγξ› ta ‹λαρυγξ›, i za sõsédstuo sïou oudou. Roupivo odin cœuneç za "pharynx" ta "larynx" e za si slové i u cexyscé ta slovacyscé: ‹hlt-an› za "pharynx", ta ‹hrt-an› za "larynx" — obé zu pocêpomy *-a-n-. Po sloveanscax móuvax pocêp *-a-n- panouieity radxe u slovax za "larynx" (za "pharynx" e *-a-n- ino u cex., slvc., ta rous., coli léciti tuar ‹glutanya›): cex. ‹hrtan›, slvc. ‹hrtan›, lead. ‹krtań› (*/g/→[k] pèrêd /t/), x.-sb. ‹grkljan›, mcd. ‹грклан›, bóulg. ‹гърклян›, rous. ‹gurtany /ɣɘ̞r.ˈtanʲ, ɣɤr.ˈtanʲ/, blr. /ɣɐr.ˈtanʲ/, veat. ‹гортань›; sln. ‹grlo› i za "throat" i za "larynx"; u verxnyolougicyscé e ‹hordło› neyasno ci znacity "throat" abo "larynx" (scoréixe "throat") i nevémy ci e suoye slovo za "larynx".
Oud "pharynx" e nad oudomy "larynx". "Pharynx" vedeity i édyõ (cèrêz "esophagus") ta oug ("air"; cèrêz "larynx"). To "larynx" vedeity oug. "Larynx" e i mésto "gòlosœvoc" ci "gòlosœu stroun, gòlosostroun" (za cyto "larynx" e teaclo zuano ‹balsene› u lœutscé, ôd ‹balss› "gòlôs", i eaghelscoiõ inxe slovo za "larynx" e "voice box"). U germanscax móuvax (crœumy isleadscui ta phareirscui) e "larynx" zuano "gòlôva gorla"; taco i u soumscé.
Caverzna récy e zo sloveanscami móuvami oge, xotya, he goré receno, "pharynx" vedeity édyõ ta oug a "larynx" vedeity ino oug, obé teamui u uséx sloveanscax e zuano ôd znaca "gerti, cóultati, glutati, ésti" — *glu-t- ta *gur-t-. U grecyscœumy ‹φάρυγξ› totogyneaty coreiny zu peruésnomy znacomy "derti, ruati, scepiti" zu ròzvitcomy znacyeinïa "sceily" → "zéu" → "pharynx". Istoslœu grecyscoho ‹λαρυγξ› e menxe pèuen, ale za eaghelscuimy istoslœunuimy slôunikomy e ôd corene zu peruésnomy znacomy "gerti". Tô bui, xotya "larynx" i slougity vesti oug (eaghel. ‹windpipe›), ta méstity "gòlosostrounui" (eaghel. ‹voice box›, lœut. ‹balsene), i sloveanscœ i grecyscê imena za "larynx" sõty ôd znaca "cóultati, glutati, gerti". Ceiny vína tomou e gœurxe znanïe staubui leudscoho téla daunéixe?

zéu (zév)

/zi͡ew/

zévo (zéuo)

/ˈzi͡ewo/

zéva (zéua)

/ˈzi͡ewɑ/
___
Gelex. I, 300: ‹зїв› "Schlund"; tam ge sõty tuarui, nizye: ‹зї́ва› "1) das Gähnen"; 2) Schlund", ‹зї́во› "паща, зїва 2)".
E blizye peruésnomy znacomy do grec. ‹φάρυγξ› (vidyi moiõ zméncõ uisye), neigy slovo ‹glotca› ci ‹glutanya›.