Він [І. Франко] не ідеалізує сільського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 36); Я не конче ідеалізую Галичину, я тільки думаю, що там все-таки легше робити тому, хто охочий до роботи (Леся Українка, V, 1956, 95); Василь усе і всіх ідеалізував, у кожній людині насамперед бачив щось хороше (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 466).

Из линоївропийських мов (нім. idealisieren, ягел. idealize, пран. idéaliser), творене від лат. idealis (← лат. idea ← гр. ἰδέα + лат. -alis) грецьким кавзативним чепенем -ίζειν.