У вепській мові ілатив позначає людину, місце або предмет, всередину якого спрямована дія (otta k'ädehe «взяти в руку»), предмет, який купується (tul’in’ l’ii̯bha «я прийшов по хліб») або на щось обмінюється (vajehtin’ vazan l’ehmha «я обміняв теля на корову), місце роботи або вид діяльності (män'i pe̮imn'ihe «він пішов у пастухи»).
